18 травня 2021 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся науковий онлайн-семінар «Галич як столичне місто Ростиславичів та Романовичів». Науковий захід присвячено 880-й річниці з часу утвердження князя Володимирка Володаревича у Галичі та Міжнародному дню музеїв. Науковий онлайн-семінар спільно організували НЗ «Давній Галич» та Центр медієвістичних студій ДВНЗ ПНУ ім. В. Стефаника. Модератор семінару – завідувач науково-освітнього відділу Заповідника та фахівець Центру медієвістичних студій ДВНЗ ПНУ ім. В. Стефаника А. Стасюк.
В семінарі взяли участь і виступили з доповідями науковці з України та Польщі - В. Нагірний, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Інституту історії Ягеллонського університету, кандидат історичних наук; Ю. Лукомський, доцент кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка», кандидат архітектури, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; О. Алфьоров, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук; А.Федорук, доцент кафедри історії України Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, кандидат історичних наук.
Науковці розглянули ряд актуальних тем, що стосуються історії Галича. В. Нагірний розповів про стан і перспективи просопографічних досліджень галицьких еліт ХІІ ст. Науковець наголосив, що саме зараз стає популярним дослідження давньоруських еліт не князівського походження. Дуже складно проаналізувати розвиток окремих руських родів, оскільки в джерелах інформація про них лаконічна і скупа. Щодо персональних даних, звертається увага на прізвище чи прізвисько особи, походження по батьківській лінії, початок кар’єри, потомство, час народження і смерті. Відомості про галицькі еліти дуже лаконічні. Про початок їх кар’єри відомостей немає, можна прослідкувати тільки апогей життя. А щодо народження та смерті галицьких еліт, можна висувати гіпотези, адже джерела розповідають про них на піку їх кар'єри. Немає даних і про їх потомство. В. Нагірний вважає, що просопографічні дослідження давньоруських еліт дуже важливі, адже вони допомагають відтворити цілісну картину життя людей у давні часи.
Ю. Лукомський виступив з темою «Монументальна архітектура давнього Галича. Нові відкриття». Учасники онлайн-семінару дізнались про дослідження сакральної архітектури давнього Галича, яку вивчають уже кілька століть. Зокрема, Іванівської церкви в урочищі Царинка, Благовіщенського та Спаського храмів та інших. Значну увагу Ю. Лукомський приділив Успенському собору Галича, від якого до наших днів зберігся фундамент. Науковець розповів про два періоди будівництва храму, будівельний матеріал, який використовували під час першої та другої фаз спорудження собору. Проаналізувавши відомі графічні реконструкції храму, які виготовили науковці, Ю. Лукомський доказав, що неможливо відтворити Успенський собор Галича, оскільки недостатньо для цього наявного матеріалу. Цікаві дані прозвучали щодо дослідження храму Св. Пантелеймона. У 2019 році проводилися розкопи по зовнішньому контуру фундаменту церкви. Прибудова до підмурку церкви в місці головного перспективного порталу свідчить про перепланування храму. Очевидно, портал був запланований окремо і під нього доробляли фундамент. Науковець наголосив, що Кирилівська церква своїми виступами фундаменту подібна до виступів підмурку храму Пантелеймона. В ході подальших археологічних досліджень, можливо, вдалося б віднайти фундаменти інших храмів, про які відомо з давніх літописів. Це дозволило б грунтовніше відтворити історію розвитку давнього Галича.
О. Алфьоров виступив з повідомленням «Нові сфрагістичні пам’ятки княжого Галича». Він розповів про печатку, яку умовно датують ХІІІ-ХІV ст. На одній стороні печатки зображено Григорія Богослова – Архієпископа Константинопольського. На зворотній стороні - напис «Феодося - брат владичний». Науковець ідентифікував ім’я Феодосія як чернече. Він вважає, що Феодосій був монахом. О. Алфьоров наголосив, що вивчення сфрагістики розширює наші знання про політичні та релігійні процеси, які відбувалися у давні часи в Руси.
А. Федорук розкрив тему «Битва під Галичем 1221 року: тло конфлікту, сили сторін, і локалізація бойового зіткнення». Науковець проаналізував битву між угорським королевичем Коломаном, сином короля Анрія ІІ, і князем Мстиславом Мстиславичем Удатним під Галичем у 1221 році. В ході свого дослідження А. Федорук прийшов до висновку, що Коломанове військо під Галичем могло налічувати 5-6 тисяч осіб. Мстислав Мстиславич разом з руськими князями, можливо, мав до 4 тисяч воїнів. Половців, які допомагали Мстиславу, могло бути 3-4 тисяч осіб. Отже, Мстиславове військо могло налічувати до 8 тисяч воїнів. Битва, очевидно, відбулася в межиріччі річок Дністра, Лукви і Лімниці. Мстислав мав значну перевагу військових сил і йому вдалося утвердитися у Галичі.
В обговоренні доповідей взяли участь київський історик О. Головко, доктор історичних наук, івано-франківський історик М. Волощук, доктор історичних наук, чернівецький історик Н. Христан, кандидат історичних наук, львівський архітектор В. Петрик, кандидат архітектури, А. Стасюк, кандидат історичних наук, завідувач науково-освітнього відділу НЗ «Давній Галич». Учасники семінару під час обговорення обмінялися новими думками та ідеями. Наукові семінари важливо проводити, адже науковці можуть розповісти про свої нові дослідження. Це сприятиме розвитку науки, а також дозволить краще відтворити історію давнього Галича.
Марія Костик |
