Середа, 07.12.2022, 05:13:05

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2021 » Травень » 15 » ...І корзо стало стометрівкою (до 780-річчя Коломиї)
21:15:12
...І корзо стало стометрівкою (до 780-річчя Коломиї)

Коли в середині 19 ст. сформувалося нове коломийське середмістя, в ньому вчувався подих столичного Відня. Виросла ратуша, а біля неї двоповерхові довгі ряди будівель. Щоправда, в ті часи в Коломиї, так, як і в Європі, те, що ми тепер називаємо першим поверхом, наші предки називали партером, а те, що другим – першим поверхом.
Поволі місцева влада впорядковувала місто, а найпершою проблемою традиційно залишалися дороги. Коли ж і з цим клопотом маґістрат справився – Коломия стала ще кращою. Тепер уже міське панство могло поважно пройтися середмістям. Головною вулицею залишалася та, яку ми тепер називаємо площею Відродження і яка переходить у вулицю В’ячеслава Чорновола.
В Європі, очевидно під упливом Італії, також були улюблені міські вулиці, якими прогулювалися поважні пани з панями, тендітні панночки й хвацькі паничі, батьки з дітьми та всі решта. Галичани казали "іти на прохід", "іти на спацер (шпацер)".
Отож цю головну міську вулицю, а це була найкраща в місті вулиця, називали "корзо".
Це італійське слово corzo властиво й перекладається як "найкраща міська вулиця", "вулиця для прогулянки". Оскільки наші предки-коломийці вже мали теж таку вулицю, то вони її називали теж "корзо" і казали "іти на корзо". Вихідці з наших околиць, які навчалися в Коломийській гімназії і в 1990-і почали приїжджати з діаспори в Україну, також у розмовах згадували "корзо" або "лінію А-В" (пишеться латинкою, а читається українською "Лінія А-Б").
У ті дорадянські часи після служби Божої в церкві у неділі та великі свята містяни-українці ставали в товариські кола в середмісті та довго ще гомоніли між собою, обговорюючи і погоду, і політику, і ціни, і родинні новини. А потім, за доброї погоди, спацерували по корзо, одні взявшись попід ручки, інші опираючись на ціпок, треті весело гомонячи в гурті. Це вважалося тогочасним правилом. На корзо здибали одні одних, зупинялися чи просто віталися, легкома піднявши капелюх.
Так само чинили й представники інших національностей, які тоді мешкали в Коломиї. Всі ж бо почували себе більшими чи меншими європейцями!
Але тут настав "золотий вересень 1939-го", а потім "коричневі літа", а потім "другі совіти". Гебреїв винищили гітлерівці, поляків комуністична влада силоміць відправила 1946 року на історичні землі, українських патріотів винищили і гітлерівці, і сталінці.
Місто стало майже пусткою, з нього вивітрився європейський дух. Коломию заполонили громадяни, які й близько не розуміли, що таке демократія, культура, Європа, які були далекі від толерантності, а виховані в мілітаристському й непримиренному дусі, вважали місцевих людей найбільшими своїми ворогами.
Поодинокі вцілілі корінні коломийці принишкли, боялися за своє життя і свої родини. І хоч містяни галицького роду ще після церкви стояли колами в середмісті, але тепер вони говорили про все, крім політики.
Нові комуністичні порядки поширювалися на всі царини життя. З’явилися нові слова, нові поняття, нові правила. І замість італійського "корзо" почали говорити російське "стометровка". Очевидно, тепер в середмісті влаштовували спортивні забіги та й містяни тепер не мали часу проходжуватися повагом, а мусили бігати за "справкамі", "на собраніє" і на "політзанятія" чи "занімать очєрєдь". Місцеві ж українці лише спромоглися назвати ту "стометровку" по-своєму – "стометрівка". Хоч ніхто не міряв, чи та вулиця має 100 метрів, чи більше. Так воно й залишилося дотепер.
Цікаво, що в дорадянських україномовних "Словниках чужих слів" було вміщено і слово "корзо", а в радянських україномовних "Словниках іншомовних слів" цього слова нема.
Зазирнув я до сучасного українського "Словника іншомовних слів", але там, як і в радянському, цього слова не знайшов. Як зрештою, в наших словниках на 30 році незалежності відсутня майже вся християнсько-церковна та українська історична лексика.
Ну а що ж наше коломийське "корзо", чи "стометрівка"?
Теперішні коломийці і гості міста снують цією вулицею щодня сюди-туди, а в неділі і святкові дні воліють виїжджати у свої городи й садки, в ліси й гори, де повітря чистіше й корисніше, ніж у нашому загазованому середмісті.
На корзо можна ще побачити тих рідкісних містян, які манджають тут сім’ями, товариствами й самітниками, іноді навіть у вишиванках чи краватках.

Цілком логічно, що на цьому відтинку середмістя постав торговельний центр “Galeria Korzo”.

 Микола САВЧУК, 

Почесний краєзнавець України


Переглядів: 63 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022