Понеділок, 28.11.2022, 10:13:49

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2021 » Травень » 22 » Коломия на давніх мапах (до 780-річчя міста)
21:45:06
Коломия на давніх мапах (до 780-річчя міста)

Відомо, що Коломию здавен позначають на європейських мапах, зчаста плутаючи правдиву назву міста (Colomia, Kolomyja, Kolomea) з викривленою (Colonia).

Натепер відомо, що Коломия (COLOMIA) зафіксована на мапі Середньої Європи М. Беневентано і Б. Вановського (перероблена Николою з Кузи) з «Географії» Птолемея. Рим, 1507 рік. 

Птолемей (прибл. 87 — 165 рр.) – давньогрецький учений, залишив перелік держав, країв і міст. А що як на мапах Птолемеєвої «ГеографіЇ» є також наша Коломия? Це була б сенсація!

Місто «Коломия» (COLOMIA) бачимо на мапі «Сучасна карта Європейської Сарматії або Угорщини, Польщі, Русі, Пруссії і Волощини». Страсбурґ, Франція, 1513 рік. Так само подано назву міста на мапі «Угорщина з попередніми, повернутими місцевостями, виправлена і видана Йоанном Самбуком Панонським, істориком Імператорської величності. 1579» (Антверпен, Бельґія, 1602). На цій мапі позначений і замок у Коломиї.

Як (COLONIA) (КОЛОНІЯ) місто зафіксоване на таких мапах: «Польща, описана в [її] кордонах і місцевостях Вацлавом Ґродецьким, поляком, 1570 р.» (Антверпен, Бельґія, 1570); «Карта Угорщини, Польщі, Литви, Русі, Волощини та Болгарії» (Базель, Швайцарія, 1578); «Польща, у її кордонах і територіях, описана автором Вацлавом Ґродецьким, поляком, зображена Йоганном Буссемехером, виконана Генріхом Наґелем» (Кельн, Німеччина, 1592); «Королівство Польщі» (Кельн, Німеччина, 1597); «Росія з прилеглими територіями» (Амстердам, Нідерланди, 1628); «Нова Європа, описана автором Йодоком Гондієм» (Амстердам, Нідерланди, 1630); «Трансільванія» (Амстердам, Нідерланди, 1630).

А на мапі «Литва» (Амстердам, Нідерланди,1628) є ще инший варіант — CALONIA (Калоніа).

З містечок Коломийщини, які від періоду СРСР називаються селищами міського типу, на мапі «Трансільванія» (Амстердам, Нідерланди, 1630) уперше бачимо Гвіздець (Guczdziecz)/

Ці первісні мапи свідчать про те, що більшість з їхніх авторів не були в конкретних місцевостях, а просто переписували й перемальовували інформацію від своїх попередників, дещо додавши чи уточнивши. Тому на них не завжди точно відображено географічне розташування міст. Щодо Коломиї, то тільки на мапі з 1507 ми бачимо правдиве відтворення назви міста, отже, можемо припустити, що її упорядники були в Коломиї. Принагідно наголошу, що більшість тогочасних мандрівників і купців заодно були й розвідниками своїх держав чи володарів.

Відомою в українській історії та Коломиї є «Мапа Боплана». Французький військовий інженер Гійом Левассер де Боплан (1600 — 1673) у 1630-і перебував в Україні і склав тут ґенеральну мапу України. Він 16 років подорожував нашою землею, наносячи на карту села й міста, в яких бував. Вона побачила світ 1648 і поділялася на 4 воєводства, в т. ч. й Покуття (без нинішніх Долинського й Рожнятівського районів Івано-Франківської области). Згодом її перевидавали. У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського в Коломиї є дві карти Боплана, які подарували музеєві у 1930-і рр. На одній з них («Частина України, що в простонароді зветься Покуттям», 1652) зафіксовано й нашу Коломию.

Крім друкованих карт, є ще й рукописні. Вони стосуються переважно різних судових справ: земельних поділів, меж, володінь. Як зазначає дослідниця давніх карт, уродженка Коломиї Уляна Кришталович: «Найбільша кількість карт, створених у цей час (йдеться про кін. 18 ст. — прим. М. Савчука), належить Каролю Йозефу Баранському (Carol Joseph Baranski), який у 1779 — 1799 рр. обіймав посаду підкоморія та присяжного геометра Сяноцького підкоморського суду. Найраніша карта, створена К. Баранським, є єдиною збереженою рукописною картою, що представляє карпатський регіон, а саме села Ключів Великий (Kluczow Wielki) та Люча  (Lucza) Яблонівського повіту Станіславівського округу.

Карта створена 1779 р. на основі протоколу, складеного комісією з розмежування після огляду та перевірки колорівського маєтку Люча у володінні Франциски Вікторії Яблоновської та прилеглого маєтку Ключів Великий, власності Теклі з Калиновський Бєльської. Окрім спірних земель на карті окреслені межі з суміжними володіннями Березів, Мишин, Стопчатів, Ключів Малий та містечком Яблонів. На північному заході, на межі володінь Лючі та Ключева Малого, намальований фрагмент кордону з Угорщиною. На карті зображений рельєф, проте, з багатьох гірських вершин та полонин вказана тільки гора Плескуч... Ріка Люча... та потоки Кирлибага..., Сінний..., Сурачин..., Сухий Верх..., Ведмежа... та її витоки Ведмедиця..., Семенів..., Дмитрівський утворюють доволі густу гідрографічну мережу цього регіону». Тут уточнимо, що корінні мешканці вимовляють не Яблонів, а Яблунів, не Люча, а Лючка, не Верх, а Верьх, не Ведмежа, а Медвежий. Деякі топоніми вже зникли.

Австрійська держава від кін. 18 ст. впорядковувала межі між селами й містами Галичини. До того межами служили висипані земляні купи — кіпці, а відтепер уже були рисовані картографами мапки. Деякі з них збереглися, наприклад мапка з межами с. Марківка коло Печеніжина.

Картографи складали і карти лісів. Є карта лісових округів Галичини (1883), де Коломия й Печеніжин під №ІІ. Є мапи річок. Одна з них, німецькомовна — «Річка Прут у Коломиї» (1816 — 1826). Це — кольорова мапа 90х60 см, яку виконав Кісте (Kiste).

Від 19 ст. Коломия фіґурує на всіх мапах держав, до яких належала Галичина, а також на инших європейських мапах, в т. ч. й військових.

У 19 ст. почали наносити на карти й більші населені пункти Коломийщини, містечка Гвіздець, Печеніжин, Отинія та села.

Згодом почали видавати й карти воєводств та областей, де зазначені всі населені пункти Коломийщини. У період СРСР іноді їх розміщували з помилками. Наприклад, на деяких картах Івано-Франківської обл. с. Верхній Вербіж позначене як перше село від Коломиї, а с. Нижній Вербіж як наступне. Насправді ж усе навпаки.

На радянських військових мапах 1950-х-1960-х рр. (мірило 1:100 000) Коломия була позначена як М-35123.

Існують друковані й рукописні мапи та схеми вулиць м. Коломиї. Такі карти міста над Прутом друкували вже у 19 ст., відомо кілька таких мап. У 1939 р. була надрукована польськомовна мапа Коломиї, яку  у 1996 р. перевидали у м. Вроцлаві (Польща). Збереглася рукописна «Карта Коломиї» (1941 р.). У часи СРСР з огляду на мілітарне значення Коломиї карти міста не популяризували. Їх мали тільки певні організації та установи для службового користування. Аж у 1990 р. коломийський краєзнавець і графік Степан Андріїшин, взявши за основу мапу з 1939 р., створив велику (3х4 м) рукописну мапу Коломиї, зазначивши радянські назви вулиць і нові, українські, які запропонував новообраним депутатам міської ради. У Ч. 1. коломийської газети «Всевідо» (12 січня 1991 р.) опубліковано його рукописну мапу Коломиї (вперше за тривалий радянський період!) для публічного використання. Він також створив для Енциклопедії Коломийщини невелику рукописну мапу Коломийського району, яку згодом використало багато упорядників книжок.

Від кін. 1990-х почали з’являтися друковані й тиражовані путівники з планами-схемами коломийських вулиць: У 2000 р. до Х Міжнародного Гуцульського фестивалю «Коломийка» побачила світ брошура «Коломия» з схемами вулиць міста (без зазначення автора і місця видання); у серії «Обличчя міста» тернопільська фірма «Мандрівник» видала план-схему «Коломия» (2015 р.). Кілька путівників по Коломиї з мапами середмістя видав О. Мірошниченко. У 2018 р. Асоціація економічного розвитку Коломийщини видала «Інтерактивну карту міста Коломия» як посібник для користування та адміністрування.

Тернопільське видавництво «Наш світ» надрукувало путівник-мапу «Коломийщина» (2008 р.) з селами й селищами Коломийського району. Побачила світ «Мережа веломаршрутів. Коломийський район» (Львів: Карти і Атласи, 2010) з мапою Коломийщини.

Збірки мап, на яких зафіксована Коломия й села Коломийщини, зберігаються в архівах Польщі, Австрії, Росії, Німеччини, іноді на них можна натрапити в європейських антикварнях.

Вищеописані давні мапи (кольорові!) зберігаються у Центральному Державному історичному архіві України у Львові і є вартісним джерелом для місцевого краєзнавства. Уродженка Коломиї Уляна Кришталович упорядкувала сама і з колегами низку альбомів з давніми мапами та видала їх.

У фондах нашого коломийського Національного музею зберігається 7 мап: зокрема: «Мапа королівства Угорщини з прилеглими країнами» (Ґійом де Ліль. Париж, 1709 р.); «Польське королівство з поділом на Велике Литовське князівство, Польщу, Пруссію, Білу і Червону Русь, Волинь, Поділля, Україну» (Ґерард Вальк, Леонард Вальк. Амстердам, 1710 р.);  «Мапа Українського королівства з Київським та Брацлавським воєводствами та прилеглими провінціями» (Матеус Зойтер. Ауґсбурґ, [1742 р.]); «Україна або земля Козаків з прилеглими провінціями Валахією, Молдавією і Малою Татарією» (Йоганн Баптист Гоманн. Нюрнберґ); Мапа України (Відень, 1918 р.), Адміністративна карта Галичини В. Кубійовича та М. Кулицького (Краків: Українське видавництво, 1943 р.), рукописна «Карта Коломиї» (1941 р.). 

Микола Савчук, 

Почесний краєзнавець України


Переглядів: 61 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022