З весною 2021 р. продовжено благоустрій на терені цісарсько – королівського військового кладовища Першої світової війни в м. Галичі. Гуртком краєзнавців вже проведено ряд необхідних робіт. Зокрема, вирізано чагарники по периметру огорожі кладовища, частково вирівняно похилені хрести.

Одним з важливих завдань є повторне пофарбування бетонних надмогильних хрестів на військових могилах. Первинно, коли кілька років тому було розпочато відновлювальні роботи, більша частина хрестів була піднята з землі; на той час максимальним завданням уявлялася очистка хрестів від глини і моху та подальша побілка вапном. Тоді, коли ресурси для виконання робіт були практично відсутні, це був максимум, який змогли реалізувати ініціатори. Дещо пізніше, коли міська влада Галича (каденція міського голови Ореста Трачика) змогла суттєво допомогти в опіці над кладовищем, вдалося зробити черговий крок вперед – помалювати хрести білою зовнішньою фасадною фарбою. З технічного боку, це не було найкращим рішенням, оскільки фарбування було здійснено поверх шару вапна. Під впливом цього чинника та погодніх факторів, вапно частково обсипалися, разом з ним обсипалася і фарба.

Тому на даному етапі проводиться очистка тих хрестів на яких обсипається фарбування і згодом здійснюється повторне малювання. На даний час вже оновлено пофарбування 1/3 всіх хрестів. Роботи будуть продовжуватися.

Надзвичайно цікавими для ініціаторів благоустрою даного місця пам’яті є матеріальні знахідки, які траплялися під час робіт. Зокрема, було знайдено рамено знищеного дерев’яного хреста з могили військовика Першої світової війни, мушкетера Німецької імперії Карла Дітмера. На ньому збереглася чавунна еліпсоподібна таблиця (38 * 30 см) з епітафією:

«Hier ruht

musketier

Karl DITHMERS

gefallen 12/XII 1916

Wir warten eines neuen

Himmels

und einer neuen Erde

2 petr 313.».

Цікаво, що ще кілька років тому окремі відвідувачі кладовища бачили залишки цього хреста з таблицею. На жаль, вони не знали німецької мови і не могли перекласти текст – тому з їхніх слів поширювався переказ, про те що на кладовищі була таблиця з написом про поховання 300 німецьких мушкетерів. Насправді, переклад епітафії є наступним:

«Тут спочиває

мушкетер

Карл Дітмер

загинув 12/XII 1916…».

Нижчий напис є скороченою цитатою з послання апостола Петра (3.13) «Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» - тому на епітафії викарбувано «Чекаємо нове Небо і нову землю». Таким чином, вдалося встановити прізвище ще одного військовика, який в складі союзної Німецької армії протистояв наступу російських військ в даній місцевості. Цей військовик загинув під час позиційних військових дій, фактично після зупинки Брусиловського прориву та ще до офензиви Керенського в околицях Галича. Оскільки лінія фронту в той час проходила від місця знаходження військового кладовища на відстані близько 2 км (тереном Галич – Заріка), можна припустити, що він загинув там, але був захоронений на кладовищі. Згодом, з властивою німецькою педантичністю для означення його гробівця було встановлено епітафію.

Що вдалося довідатися в результаті пошуків про дану особу? Він служив у німецькій піхоті, мушкетер. Походив з Віттенбурга, район Гегенов, Мекленбург - Передня Померанія (Wittenburg, Kreis Hagenow, Mecklenburg-Vorpommern). Цікаво, що на його батьківщині у передпокої церкви Святого Варфоломія (Bartholomäus - Kirche) встановлена меморіальна таблиця з написом: «В пам’ять про тих, хто загинув у світових війнах 1914-1918 за свою батьківщину / тих, хто загинув у світі ". Внизу неї розташовано три таблички з 202 прізвищами загиблих на війні – серед них, Карла Дітмера. Тепер, через 105 років від його загибелі, майже випадково відновлено його ім’я на галицькому кладовищі.

Як трапилося, що імена полеглих в Галичі були забутими? Первинно, до завершення бойових дій в 1917 р., військові могили в Галичі містили епітафії щодо полеглих; пізніше, в період ІІ Речі Посполитої, дерев’яні хрести замінювалися бетонними – тепер вже невідомо, чи відповідальні органи з якихось причин не розмістили епітафії, чи вони були пізніше втрачені. В період УРСР і майже до сучасності, на терені кладовища були чагарники. Комунальні служби для часткової очистки площі здійснювали спалювання старих дерев і хрестів – можливо, тоді епітафії було втрачено. Також, під час нещодавнього благоустрою було знайдено кілька бетонних хрестів, які з часом впали і опинилися під невеликим шаром грунту. Їх також вже встановлено.

Нещодавно ініціатори відновлення кладовища зустрілися з новообраним міським головою міста п. Олегом Кантором та відповідальними особами комунальних служб (окремі з яких, як активісти працювали над відновленням кладовища). Міську владу поінформовано про сучасний стан, існуючі потреби. Можливо, з часом питання опіки над пам’яттю полеглих в Галичі буде на належному рівні.

Довідково. На військовому кладовищі в Галичі поховані військовики полеглі в 1914 – 17 рр. Переважна більшість з них, це воїни багатонаціональної Австро – Угорської монархії (в тому числі тут поховані Українські Січові Стрільці, встановлено прізвища 2 - ох з них); також, тут захоронені кілька воїнів Німецької Південної армії. Орієнтовна кількість поховань – 341; на даний час встановлено 248 прізвищ полеглих.

Наукові дослідження військового кладовища здійснюються з 2011 р.; з 2018 року проводяться постійні роботи з благоустрою силами волонтерів. Для орієнтації бажаючих відвідати кладовище встановлено дорожні показники; на терені меморіалу відкрито пам’ятний знак на честь полеглих УСС та їхніх товаришів по зброї; змонтовано таблицю з переліком полеглих та анотаційну таблицю про події ПСВ і місце захоронення. Кладовище є нововиявленим об’єктом історії та охороняється державою.

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України