Середа, 07.12.2022, 05:54:40

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2021 » Травень » 13 » По забутому Остбану. Стара колія на Прикарпатті збирає бігунів
21:02:44
По забутому Остбану. Стара колія на Прикарпатті збирає бігунів

Скоро на Тлумаччині пройде третій забіг «Слідами галицької трансверсальної залізниці Остбан», присвячений 150-річчю початку її будівництва та Дню Європи в Україні. Учасники традиційно бігтимуть місцями, де колись проходила колія.

З цієї нагоди розкажемо більше про важливу транспортну артерію Прикарпаття, частини якої більше нема, пише Репортер.

Шлях на Схід

Галицька Трансверсальна – це державна 768-кілометрова залізниця Австро-Угорщини. Початок будівництва окремих ділянок магістралі розпочався ще у 1871 році. Важливими залізничними станціями були Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Калуш, Станиславів, Тисмениця, Нижнів, Бучач, Чортків і Гусятин. Австрійці скорочено називали її Ostbahn, з німецької – шлях на схід.

Австро-угорський уряд давно виношував ідею будівництва залізниці через усю Галичину, що мала сполучити околиці Кракова з російським кордоном у районі Гусятина на Тернопільщині. Окрім економічного значення, залізниця мала ще й військово-стратегічне, адже призначалася для швидкого перекидання військ на випадок війни.

Як йдеться у працях дослідників Антона Лягушкіна і Дмитра Янківського, будова усіх ділянок магістралі почалася майже водночас і завершилася у 1884 році. У наших краях функціонувала її гілка Станиславів-Гусятин протяжністю 144 км.

Найбільшою інженерною спорудою цієї залізниці був міст через Дністер у селі Нижнів. Австрійські та італійські інженери визнавали, що після Карпат це було друге за складністю будівництво. Пагорби, серпантини, перепади рельєфу доповнювалися періодичними повенями Дніст­ра та його приток, що знач­но здорожчувало роботи.

У 1871 році почалося проєктування та прокладання траси. А, власне, будувати гілку Станислав-Гусятин австрійці розпочали у 1882 році – ретельно, ощадливо, але в серйозному темпі. Керували роботами Юліус Лот і Станіслав Рибіцький. Основний тягар важких земляних і коліє­укладальних робіт взяло на себе місцеве населення.

Ділянку відкрили уже 1 листопада 1884 року. Тоді нею проїхав перший потяг – через Станиславів, Хриплин, Тисменицю, Палагичі, Нижнів, Монастириську, Бучач, Чортків, Копичинці, Гусятин і назад. Згодом добудували бічну кінцеву гілку до Пусто-Іване на кордоні з Румунією.

Залізниця зі Станиславова до Гусятина була першою, яку уряд побудував у Східній Галичини.

На роботу й курорт

За часів ІІ Речі Посполитої наша залізниця, або як її тоді називали «PKP», досягла свого найвищого розквіту. У 1939 році зі Станиславова через Тисменицю до Гусятина курсували вісім пасажирських потягів на добу: чотири в один бік, чотири –у зворотному напрямі. Окремою гілкою проходив ще й місцевий потяг Станиславів-Тлумач.

Залізниця з’єднувала українські землі з Європою, адже завдяки їй мігрувало місцеве населення і розвивався ринок праці. Наприклад, навіть під час Другої світової війни в окупаційних «Львівських Вістях» на останній сторінці в розділі «Оголошення» є такий текст: «До експедиційної праці на залізничній станції у Відні шукаємо охочих до праці мужчин. Цілковите удержання та висока винагорода запевнена. Негайні оголошення приймає: інформаційне бюро, Львів, Адольф Гітлер Pінг 11».

Також поряд із залізницею розвивався туризм і каякарство. Саме в Нижневі у 1930-х була збудована друга в Галичині каякова станція-готель – стараннями Марії Підгорської-Околів, керівниці водної секції варшавського відділу Польського товариства краєзнавчого. Вона була мурованою та мала ще плавучу баржу трохи вище залізничного моста. Станція була першокласним готелем разом із секціями бетонних пляжів, які приймали багатьох відпочивальників.

У 1944 році німці, відступаючи, зруйнували колію. Пізніше самі місцеві розібрали її залишки. Колію не відновили й до сьогодні. Гілка перервана із Хриплина до Бучача, а це 70 км полотна. Найбільшою перешкодою у відновленні залізниці є насамперед відбудова залізничного мосту на Дністрі.

Кличуть на пробіг

У неділю, 16 травня, прикарпатців запрошують взяти участь у пробігу в якості учасників, вболівальників, глядачів чи волонтерів. Крім спортивного дійства, поблизу Дністра у Нижневі відкриють пам’ятний знак про залізничну магістраль.

У третю неділю травня відзначаємо День Європи в Україні, цього року припадає на 15 травня. Також цього року у мету заходу ввели ще один пункт: «відновлення історичної пам’яті, збереження традицій, розвиток гармонійних міжетнічних відносин». Також згадуємо нашого товариша, що першим підставив плече в організації першого пробігу – олімпійця легкоатлета, спортивного та громадського діяча Романа Вірастюка.

Реєстрація і старт пройдуть біля дороги Клубівці-Тлумач – 1 км в бік Тлумача від клубівецького кільця. Буде чотири дистанції: трейл 20 км – для учасників від 18 років, трейл 9,5 км, трейл 3 км – для учасників від 15 років, трейл 500 м – для дітей від 11 до 14 років.

Вартість реєстрації: 20 км, 9,5 км – 400 грн, 3 км – 300 грн, 500 м для дітей – безкоштовно. Учасники АТО / ООС, студенти франківського коледжу фізвиховання, інваліди всіх груп та пенсіонери (жінки від 55 років, чоловіки – від 60 років) матимуть знижку 50 %. Члени федерації легкої атлетики області – безкоштовно.

 Дмитро Романишин, засновник та організатор пробігу


Переглядів: 134 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022