Понеділок, 28.11.2022, 11:37:31

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2021 » Травень » 1 » Повернути Сосенка. У Франківську готують велику виставку улюбленця митрополита Шептицького
20:28:28
Повернути Сосенка. У Франківську готують велику виставку улюбленця митрополита Шептицького

У Франківську в межах проєкту «Врятуймо скарби разом» готують велику виставку, аби повернути у місто ім’я художника Модеста Сосенка. Він був улюбленцем митрополита Андрея Шептицького і розписував храми на Прикарпатті. На жаль, нічого не збереглося.

Але нині реставратори й художники по крихті намагаються зібрати пам’ять про майстра, пише Репортер.

Франківськ потребує історій

Проєкт «Модест Сосенко. Пізнай. Зрозумій. Збережи» започаткували науковці національного музею Шептицького у Львові. Вони у грудні минулого року зробили велику виставку, яка мала великий попит і тривала майже три місяці. Також у рамках виставки вийшли два великі видання – каталог усіх творів Модеста Сосенка та біографічна монографія.

Постать Сосенка близька і Франківську, тож 11 травня не меншу виставку очікують і в нас. Точніше вона переїде зі Львова, оселиться у краєзнавчому музеї та триватиме аж до серпня. Буде ця тема і в Палаці Потоцьких.

Модест Сосенко народився 28 квітня 1875 року в селі Пороги, на Богородчанщині, у знаній священничій родині. Він рано став сиротою, виховували його хресні. Вчився у Станиславові, звідси поїхав на навчання до Краківської академії мистецтв.

У 1900 році художник повернувся до Станиславова. Разом із іконописцем Юліаном Макаревичем малював іконостас для катедрального собору, а також робив розписи інтер’єру катедри. Творчість молодого художника зацікавила Андрея Шептицького, який тоді був єпископом. Завдяки його фінансовій підтримці Модест Сосенко навчався у Мюнхенській та Паризькій академіях. Надалі митрополит став його приятелем і духовним наставником.

Один з ініціаторів виставки у Франківську, реставратор Валерій Твердохліб каже, що постать Сосенка дуже важлива, але мало досліджена. За його словами, той був творцем нового українського стилю неовізантизму, вплітав у сакральні розписи якісь свої складні роздуми та українські традиції. Серйозно працював із стародруками та старослов’янськими орнаментами.

«У нас насправді не було так багато яскравих людей, які робили обличчя цього міста, – говорить Твердохліб. – Враховуючи сучасну ситуацію в країні – культурну, історичну та й загалом рівень свідомості – ну, не можемо ми просто так жити, в якомусь вакуумі! Ми всі їздимо про світах, любимо поїхати до Відня, милуватись архітектурою, а тут, у своєму місті, по-варварськи знищуємо пам’ятки. Франківськ потребує таких історій і постатей».

Під час виставки обіцяють багато відкриттів. На жаль, храми, які розписував Сосенко, згоріли під час війни – у Печеніжині на Коломийщині, у Конюшках на Рогатинщині, в Яблунові на Верховинщині.

У фондах краєзнавчого музею є ікона Модеста Сосенка «Богородиця з дитям». Її Валерій Твердохліб знайшов у запасниках, ідентифікував і реставрував.

Червоні лінії

Також, за словами реставратора, є ще одна річ, яка збереглася і має стосунок до Сосенка, – іконостас у катедрі. Малював його Юліан Макаревич, але Твердохліб припускає, що Сосенко також брав у цьому участь. Крім того, художник працював над розписами у самому храмі.

«На жаль, за перебування тут православної конфесії храм перемальовували, – говорить Валерій Твердохліб. – Це проб­лема, драма і трагедія наших реалій. Це те, що ми й нині маємо у місті з багатьма пам’ятками чи навколо готелю «Дністер».

Реставратори почали досліджувати катедру і їм вдалося зробити певні зондажі з розписами Сосенка. На жаль, каже реставратор, замальовано надто сильно. Аби відчистити, потрібні гроші, праця і… роки.

«У 1900-х усі відзначали нашу катед­ру, мовляв, кращого у Галичині нічого не було, – говорить реставратор. – Рівень художників був дуже високим. Перед розписом навіть створили комісію, яка приїздила з Відня. Тоді так просто нічого не робилося. Це ми зараз перейшли в такий період, що робимо те, що хочемо. Люди чи парох зібралися й вирішили перемалювати церкву, бо їм сподобалося щось інше. Такого рівня пам’ятки завжди робилися дуже серйозно. І ці дискусії ми хочемо вести й зараз».

Твердохліб згадує скандал у Славському два роки тому, який і став основним поштовхом проєкту «Модест Сосенко. Пізнай. Зрозумій. Збережи». Там розписи, які у 1909-1911 роках робив саме Сосенко, здерли зі штукатуркою, бо громада вирішила перемалювати церкву по-новому.

«Це були ті червоні лінії, які не можна переходити, – вважає Валерій Твердохліб. – Будь-яка людина має розуміти відповідальність. Замовники чи власники не прислухаються до фахівців. Коли ми у 2009 році започатковували проєкт «Врятуймо скарби разом», то хотілося створити відкриту модель, запровадити волонтерство, меценатство. І тішить, що з’явилося багато людей, яким пам’ятки не байдужі. Коли до готелю «Дністер» вийшло багато людей, я зрозумів, що воно працює. І думаю, виставка Сосенка також відкриє нам якусь грань».

Людина-міст

До проєкту залучений і музикант, художник Ярема Стецик. Каже, творчість Модеста Сосенка тісно переплетена з його роботою. В межах виставки він матиме свою інсталяцію, присвячену темі Сосенка.

«Буде ставитися риштування у краєзнавчому музеї та в Палаці Потоцьких. Будемо завішувати тканинами, паперами з його рисунками, – розповідає Стецик. – Це такий символ розмальовки церкви, адже він малював багато храмів. І в цей момент будемо багато говорити про Сосенка. Для мене він цінний як той, хто веде діалоги. Він був мостом між духов­ними і світськими процесами. Мав роль речника, мусив постійно захищати своє мистецтво, виправдовувати його. Тобто, те саме, що я роблю кожен день».

З творчістю Сосенка Ярема Стецик познайомився в інституті, але вже 10 років використовує його винаходи у своїй роботі. Каже, шукав західноукраїнські авторські орнаменти і знайшов їх саме тут.

«Сосенко інтерпретував духовність і народність – грубо кажучи, переказував своїми словами, – пояснює художник. – Мав таку сміливість. Він не робив конкретно один орнамент, а мішав туди полтавський, щось своє, щось ще туди зашивав. Ті його квіти – вони якісь неймовірні, циганські, дивовижні! Це й питання проблеми сучасного мистецтва. Тобто, ото як не сприймали його в ті роки, так і зараз є конфлікти – з теперішнім сучасним мистецтвом. Нам було б добре, аби люди, спираючись на Сосенка, краще розуміли нас».

Світлана Лелик


Переглядів: 64 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022