У відділі загального читального залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнута книжково-ілюстративна виставка під назвою «Будівничий Київської Русі», приурочена до 1040-річчя від дня народження Ярослава Мудрого, великого князя Київського, видатного державного діяча і полководця Київської Русі.

Князя Ярослава називали в народі Мудрим за розумне правління державою, любов до науки, турботу про релігійну освіту й кодифікацію українського звичаєвого права. Основним своїм завданням Ярослав уважав поширення християнства у власній державі. Він завершив християнізацію Київської Русі. До того ж він прагнув зробити її більш монолітною та цивілізованою через уведення на всіх її землях єдиного й справедливого писаного закону.

Київський правитель надавав великої уваги поширенню освіти й писемності в державі. Він засновував школи при церквах, дбав про виховання власного духовенства.

Водночас Ярослав уживав заходів для розповсюдження книжок. При храмі Св. Софії Ярослав Мудрий заснував першу в Київській Русі велику бібліотеку, яка вміщувала близько 500 книг. За прикладом Ярослава Мудрого справу збирання бібліотек продовжили інші князі: син Святослав, онук Володимир Мономах.

Велике значення має розпочатий за часів правління Ярослава Мудрого літопис, який донині дійшов із переробками. У ньому, зокрема, вміщено: оповідання про Кия, Аскольда, Діра й окремих князів; пам'ять і похвалу Володимирові Якова мніха, «Повість про початок Печерського монастиря», «Житіє Феодосія Печерського» тощо.

Ще одне важливе завдання, яке Ярослав Мудрий виконав за життя, - укладення збірника законів, однакових для всіх земель держави. Він отримав назву «Руська правда». Ці закони відображали відносини між державою і церквою. Розуміючи, яку роль церква відіграє в державі, князь Ярослав прагнув зробити її незалежною і національною й мати свого митрополита. За часів правління Ярослава Мудрого церква в Київській державі швидко розвивалася. Проте можна впевнено стверджувати, що коли б князь Ярослав прожив довше, а після нього княжа держава залишилася об'єднаною та могутньою під одним правителем, то православна церква в Русі-Україні назавжди закріпила би свою незалежність.

Однак Ярослав Мудрий помер у 1054 р. Після його смерті знову почалися міжусобиці, бо сини не змогли виконати заповіт батька - великого просвітителя Руси-України Ярослава Мудрого.

Тож запрошуємо всіх бажаючих до перегляду розгорнутої виставки, на якій представлені, серед інших, й наступні видання: П.Толочко «Володимир Святий. Ярослав Мудрий», «Таємні гробниці Ярослава Мудрого», П.Толочко «Ярослав Мудрий», М.Ф.Котляр , В. Ф. Ричка «Княжий двір Південної Русі Х-ХІІІст.», Б. Сушинський «Князі та полководці стародавньої України» та інша література, завдяки якій ви матимете змогу більше дізнатися про видатного будівничого Київської Русі Ярослава Мудрого.