П`ятниця, 2021-10-22, 3:33 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Грудень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2011 » Грудень » 16 » Станичні ОУН в с. Старий Угринів з 1944 по 1951 рр.
9:25 AM
Станичні ОУН в с. Старий Угринів з 1944 по 1951 рр.
Старий Угринів цілком закономірно вважається бандерівським краєм, адже саме тут  народився майбутній Провідник ОУН. Де як не в рідному селі Степана Бандери можна доторкнутись до першоджерел українського націоналізму, зрозуміти його як історичне явище, відчути всю велич і трагізм, здавалоь безнадійного спротиву поневоленню України героїчним поколінням 30-50-х років.
В  цей час Старий Угринів був справжнім осередком бандерівського руху. Уся сільська молодь, свідомі угринівці масово влились в ряди ОУН та УПА. Кожен третій житель порівняно невеликого населеного пункту так чи інакше був причетний до національно-визвольної боротьби, а лісовий масив та горбиста місцевість тільки сприяли її активності.
Станиця являла собою одну із клітин  в тереновій мережі ОУН,  до якої входили активісти села. На чолі станиці призначався станичний, який огранізовуавав її  діяльність в ході боротьби: збір інформації про ворога, забезпечення зв’язку між окремими відділами УПА, постачання повстанцям харчів, одягу, зброї, лікування й перевезення поранених, переховування стрільців ОУН чи вояків УПА та інше.
Опираючись на спогади місцевих жителів, учасників та очевидців національно-визвольної боротьби, опубліковані документи та матеріали з архівів опишемо долі станичних села Старий Угринів. Тих відважних і самовіданних людей на плечах яких була відповідальність за організацію роботи оунівців та повстанців в селі.
Першим станичниим вважається Рученчин Федір Петрович – «Чабан», народився 1913 р. в Старому Угринові, здобув початкову освіту і проживав у рідному селі.  Рученчин Федір належав до того покоління староугринівців, яке виховав сам Степан Бандера. Як згадують старожили майбутній провідник ОУН займався в селі громадсько-політичною діяльністю та згуртовував навколо себе патріотичну сільську молодь, яка здебільшого зустрічалась зі своїм лідером під час вакацій у навчанні. Ряд молодих хлопців стали опорою для Степана Бандери в підпільній роботі по лінії УВО та ОУН в Старому Угринові. До них належав і Федір Рученчин, який ще в 30-х роках розпочинає свою роботу в ОУН. Про цей час він згадував: «У 1934 році ми разом з іншими членами ОУН, під час церковної служби заспівали «Боже, великий єдиний» (молитву за Україну). Тодішній солтис (сільський війт Ільків) доніс на нас у поліцію, тому мене та Василя Юрківа, Василя Рижака, Василя Яковіва, Дмитра Мельника, Івана Паращиняка, Дмитра Ільківа та Гриця Перегіняка арештували і засудили до виправних робіт: вдень ми працювали, а вночі сиділи під замком». Після цих подій Рученчин Федір ще активніше включається в боротьбу за волю України. З приходом «червоних визволителів» у 1939 році члени українських організацій у селі  змушені були перейти у підпілля. А з другим приходом радянської влади 1944 року Федір Рученчин стає станичим ОУН в рідному селі Старий Угринів. Проте уже 9 квітня 1945р. за членство в ОУН та за те, що був станичним арештований. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 2 липня 1945 р. засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Багатолітній в’язень сталінських таборів  Рученчин Федір Петрович з своєю дружиною Рученчин Анастасією Дмитрівною після повернення із заслання проживав у м. Калуші. Після  проголошення Української Незалежності був реабілітований 3 грудня 1991 року.  А 1998 року помер у м. Калуші, де і похований.
Якщо опиратись на книгу Л. Вардзарука «Реабілітовані історією» то наступником «Чабана» на посаді станичного в 1945 році став Рученчин Петро Васильович-«Грім» – житель с. Старий Угринів, 1925 року народження, член ОУН. Проте в доповідній записці секретаря Перегінського райкому партії К. В. Кравченка зазначається, що Рученчин Петро Васильович на псевдо «Грім» до 1947 р. знаходився в лавах УПА, а опісля був бойовиком станиці ОУН в Старому Угринові. Тому найімовірніше, що обов’язки станичного він не виконував.
Після смерті «Чабана» станичним в Старому Угринові стає Рученчин Іван Ількович-«Шпак» – народився 1914 р., в Старому Угринові. Початкову освіту здобув в сільській чотирикласній школі. Працював вдома по господарству. Під час німецької окупації (1941-1944 рр.) активно працює по лінії ОУН. В 1941 році Іван Рученчин одружується з місцевою дівчиною – Юрків Анастасією Петрівною. Весною, або літом 1944 року вступає до лав УПА, де виконує обов’язки харчового у сотні Мокія Сьомака–„Ґонти”. В одному з боїв у 1945 році на теренах Прикарпаття (ймовірно за Станіславом) був важко поранений, тому тривалий час, близько чотирьох місяців, лікувався у греко-католицького священика с. Станькова Калуського р-ну. Після виздоровлення «Шпак» залишається в підпіллі на тереновій роботі. Імовірно, що саме в цей час виконує обв’язки станичного с. Старий Угринів, тобто з серпня 1945р.  по осінь 1946 р., згодом стає кущовим. В 1950 році Рученчин очолив підпілля ОУН Перегінського району. 8 вересня 1951 р. внаслідок зради опинився в руках МГБ, але вже 17 вересня вдалося втекти від  ворогів. Загинув підпільник «Шпак» 27 травня 1952 р. в с. Грабівка, Калуського р-ну, обставини смерті є заплутаними: очевидно не обійшлось без зради.  
Мешканець с.  Старий Угринів, участь якого в станиці ОУН доведена Рученчин Гнат Михайлович-«Бровко»  – народився 1918 року. За  словами  Перегіняк Олександри Василівної, жительки с. Старий Угринів та учасниці національно-визвольної боротьби,  родом був з сусіднього села Середній Угринів, в роки окупаційного режиму був вивезений на примусові роботи  до Німеччини. Повернувшись додому Рученчин Гнат одружився в Угринові Старому з Перегіняк Парасковією, а з часом став тут станичним.
У  відповіді управління СБУ в Івано-Франківській області від 22.11.1997 року на запит 4.11.1997 р. читаємо: «1918 р. народження, уродженець с. Угринів. З осені 1946 р. по квітень 1947 р. виконував обов’язки станичного с.Угринів. Весною 1949 р. був призначений в боївку Харинзюка С.В. (псевдонім «Славко»). 28 травня 1949 р. разом з керівником СБ та іншими бойовиками приймав участь в здійсненні теракту над завідуючим дільничої лікарні гр. Каракай В.М.»
Про Рученчина Гната згадувала жителька с. Старий Угринів, Іванюк М.C.: « Після повернення з Німечини він  став станичним. То було десь в 1946 році, а вже 1948 року його арештували. Пам’ятаю то було на Паску, люди рано повиходили з церкви і пішов шум, що село обставили совіти. Через дві мінути вони вже показались на вулиці, що веде церкви. Гнат тоді теж був у храмі, дуже показний: чорний костюм, вишита сорочка, буксові чоботи. А як він вчув, що облава почав тікати по вулиці догори в протилежну сторону від совітів. В нього стріляли раз попри раз, але так і не  попали. Коло Фрейтерихи (Васютяк Ганни) він впав на коліна і підняв руки догори. Совіти підбігли, заломили руки догори і повели, а з часом його жінці Васютяк Парасковії Федорівні  прийшло повідомлення, що його ростріляно».  Про що  також дізнаємося із відповіді управління СБУ в Івано-Франківській області від 22.11.1997 року на запит 4.11.1997 р.: «Вироком ВТ ПрикВО від 15.09.1950 року Рученчин Г.М. (псевдонім «Бровко») за ст.54-1а, 54-11 і 65-8 КК УРСР був засуджений до ВМП – розстрілу. Вирок виконаний 15.11.1950 року в м. Івано-Франківську». 
Наступником Рученчина Гната найімовірніше став Перегіняк Федір Якович-«Василь», уродженець с. Старий Угринів  1923 року народження. Здобувши початкову освіту проживає в рідному селі. З другим приходом радянської влади вступає до лав ОУН і стає стрільцем боївки кущової ОУН. 1947 року Перегіняк Федір одружується із Мельник Володимирою Іванівною, жителькою с. Старий Угринів, яка також входила до підпілля ОУН, зокрема була зв’зковою. А з весни 1948р. по квітень 1951р. виконував обов’язки станичного с. Старий Угринів. Зокрема 26 квітня 1951 р. Перегіняк Федір загинув в бою з військами НКВД на території села.
На цій особистості, коротке висвітлення життєписів станичних с. Старий Угринів завершується, але не закінчується дослідження по даній тематиці. З часом цей перелік поповниться іншими іменами славних земляків Степана Бандери, які в період національно-визвольної боротьби  відстоювали ідею незалежної української держави та намагались зробити свій вклад для досягнення цієї мети.
Підготувала науковий співробітник ІММСБ
Худик Л. Д.

Переглядів: 614 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021