Вівторок, 2018-11-13, 5:35 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2018 » Жовтень » 28 » Станиславівські оголошення: як мешканці міста сто років тому годинники переводили
10:15 AM
Станиславівські оголошення: як мешканці міста сто років тому годинники переводили

Про перехід на зимовий час досі немає єдиної думки – хтось наполягає на його економічній доцільності, а хтось нарікає на незручності. Сто років тому ставлення до цього питання теж було неоднозначним.
На початку ХХ ст. у Станиславові з часом панувала плутанина. Газета “Кур’єр станиславівський” від 25 вересня 1904 р. повідомляла: “Зауважуємо, що в нашому місті віднедавна розповсюдилася агітація за перехід на середньоєвропейський час. Офіційні інституції, такі як колія і пошта, з якими часто треба контактувати з особистих питань, працюють за колійовим часом. Тому було би справді зручно, якби у Станиславові запровадили єдиний час. Це було би бажаним та людяним і у стосунку до наших дітей, які влітку вже о сьомій ранку мусять іти до церкви на службу, а взимку о восьмій годині, коли ще темно, вирушають до школи. Різниця між колійовим часом і станиславівським складає 38 хвилин. Запровадження європейського часу залежить від ухвалення міської ради”.

На засіданні 9 листопада 1905 р. міська рада Станиславова прийняла історичне рішення – від 1 січня наступного року запровадити у Станиславові середньоєвропейський час. Відтоді містяни вже не були змушені терпіти незручності через те, що колія і пошта працювали за середньоєвропейським часом, а всі інші заклади за місцевим. Нагадаємо, що саме за середньоєвропейським часом у наші дні живуть такі країни як Польща, Німеччина, Австрія, Швейцарія та інші.

Однак перехід на літній та зимовий час був запроваджений значно пізніше. У квітні 1916 р. офіційна преса Австро-Угорщини повідомила, що з 1 травня по 30 вересня 1916 р. на території всієї держави діятиме літній час. Газета “Кур’єр станиславівський” від 16 квітня 1916 р. теж повідомила своїх читачів про це нововведення. “Німецька федеральна рада постановила шостого числа цього місяця, щоб з 1 травня до 30 вересня замість середньоєвропейського часу (запровадженого в Німеччині у 1873 р.) був обов’язковим відлік часу по сонцю відповідно до 30 градуса східної довготи. Відповідно до цього відбудеться переведення годинників на одну годину назад, тобто з дванадцятої на одинадцяту, у ніч на 30 квітня, а 30 вересня 1916 р. годинники знову переведуть на годину вперед, так що з 1 жовтня знову діятиме середньоєвропейський час. Австрійські часописи інформують, що таке ж переведення часу настане і в Австрії”.

Далеко не у всіх таке переведення годинників викликало захват. Зокрема, проти “літнього часу” виступили власники земельних володінь. Вони стверджували, що робота на селі залежить не від конкретної години, а від погоди та інших природних факторів. Однак робітники, яким платили погодинно, відмовлялися працювати понад домовлені години, що приносило господарям великі збитки. Проти часових змін протестували і юристи – на їхню думку, така плутанина може ускладнити визначення первородства, що дуже важливо для призначення спадку. Адже при визначенні, який саме спадкоємець народився першим, часом навіть одна година могла бути вирішальною. Висловлювалися й думки, що ”пересунення” часу є штучним і неприродним, а тому шкідливим для здоров’я людей.

Незважаючи на таке невдоволення, галицька преса визнавала, що переведення годинників мало свої вагомі плюси. Так, газета “Кур’єр львівський” у 1916 р. зазначала, що це нововведення дуже корисне для промисловості, адже дає можливість заощадити на освітленні цехів. Переведення годинників дозволяло економити гас і вугілля, з якими у воєнний час було дуже сутужно. Суттєвою була вигода і для міст, адже економилися кошти на освітлення вулиць та громадських будівель. Як зазначала газета, в Німеччині завдяки введенню літнього часу вже в перший рік удалося зекономити близько 90 млн. марок за рахунок освітлення. Зменшили свої витрати на світло і власники ресторанів, кав’ярень та крамниць.

Однак автор статті все ж уважав переведення годинників зайвим, бо, крім економії коштів на освітлення, в ньому не було ніякої користі. На його думку, фабрики і крамниці й так могли змінити час своєї роботи для економії світла і не варто було створювати стрес і плутанину для всіх. Автор закликав відмовитися від переведення часу або ж хоча б залишити літній час на період війни, щоб не обтяжувати людей психологічно. Цікаво, що до психологічного аргументу нерідко вдаються й сучасні противники переведення часу.

Олена БУЧИК


Переглядів: 6 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 18. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2018