П`ятниця, 2021-10-22, 2:14 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2018 » Жовтень » 7 » Станиславівський вернісаж, – що малювали місцеві художники 100 років тому
5:12 PM
Станиславівський вернісаж, – що малювали місцеві художники 100 років тому

На стометрівці, біля крамниці «Філателія», вже довший час місцеві художники виставляють свої роботи. Серед них багато видів Івано-Франківська, які мають попит у туристів. Цікаво, а що малювали тутешні митці років 70 тому? «Репортер» провів невеличке мистецтвознавче дослідження і склав добірку картин зі станиславівськими пейзажами.
Художник із чеським корінням

Ми починаємо нашу розповідь з міжвоєнного періоду, але це не значить, що за Австрії у Станиславові не було художників, які малювали рідне місто. Просто нам невідомі їхні картини. Поки що невідомі.

Найдавніші роботи, які вдалося відшукати, належать пензлю Еміліана Дубрави (1889-1948). За національністю він був чех, і деякі дослідники називають його Доубрава. Він закінчив Краківську академію мистецтв і з 1913 року мешкав у Станиславові, працював учителем малювання у Першій державній гімназії. Був активним членом мистецького об’єднання «Оріон», часто брав участь у виставках. Залишив по собі вагомий слід на теренах Прикарпаття – створював інтер’єри залізничного вокзалу в Татарові, розписував костел Святого Йосифа на Майзлях, є співавтором офіційного герба Станиславова, затвердженого у 1938 році. Мешкав у власному особняку на розі вулиць Чорновола і Сорохтея.

У каталогах виставок Дубрава оцінював свої роботи від 30 до 200 злотих. У другому томі «Енциклопедії Львова» поміщена його акварель «Вулиця у Станиславові», датована 1935 роком. Вона відповідає теперішній вулиці Труша, а в його часи звалася Божничою, адже вела до головної синагоги.

До найвідоміших робіт художника львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов відносить картину «Вірменський собор у Станиславові» (1938 рік). На одному вірменському сайті представлена добірка фото старовинних інтер’єрів та зов­нішнього вигляду храму. Серед світлин є чорно-білий малюнок із фасадом костелу. Цілком можливо, що його автор – Еміліан Дубрава.

 

Ребус від Розмуса

Сучасником пана Еміліана був художник Геза Розмус (1898-1980). Народився у Будапешті, жив у Львові, вчився у Варшаві. У 1920-х доля закинула молодого художника до Станиславова, де він викладав мистецтво у середній школі.

Найбільше йому давалися коні й батальні сцени. Значну увагу приділяв і карпатським опришкам – збереглись його полотна «Довбуш» та «Розбійники», де лісові хлопці нападають на панську карету. Належав до спілки мистців і шанувальників мистецтва «Оріон». За перших совітів творчість Розмуса сподобалась партійному начальству, і художника забрали до Львова викладачем художнього училища. Після війни працював у інституті прикладного та декоративного мистецтва, паралельно писав картини, присвячені козакам та повстанню Богдана Хмельницького. У 1957 році перебрався до Польщі, у Лодзь, де й помер.

У Музеї мистецтв Прикарпаття зберігається олійне полотно, яке Геза Розмус написав у 1936 році. У каталозі воно значиться як «Краєвид м. Станіслава», хоча точніше було б писати «Станиславова», оскільки так наше місто називалось до приходу більшовиків. Коли дивишся на картину, краєвид здається ніби знайомим, але точно встановити локацію важко. Можливо, це Леонівка, в районі вулиці Тарнавського чи десь поблизу вулиці Матейка, а може, дільниця уздовж Лепкого. Цілком вірогідно, що тих будинків вже нема, адже пройшло 80 років, і місто пережило кілька хвиль забудов. У будь-якому разі пан Розмус підкинув краєзнавцям цікаву задачку.

 

Дивні смаки Сорохтея

Серед митців, які тут згадуються, найвідоміший – Осип Сорохтей (1890-1941). Про його творчість написано багато статей, вийшов пишний альбом з репродукціями. В енциклопедіях зазначається, що він «український маляр, графік, карикатурист, педагог». Хоча, його мати була полькою, а батько – чех Йосафат Срхтей – який поміняв прізвище після переїзду до Галичини.

Майбутній митець народився у Баранівцях, що на Львівщині, але незабаром родина перебралася до Станиславова, де Осип провів дитинство та юнацькі роки. Коли поступав до Краківської академії красних мистецтв, записався українцем. Навчання перервала Першої світова, яку художник пройшов у лавах Легіону Українських Січових Стрільців. Після завершення академії Сорохтей повернувся до Станиславова, влаштувався вчителем малювання української гімназії. У 1926-му намалював карикатуру на директора Миколу Сабата, зобразив того бульдогом, через що й «вилетів» із гімназії. Три роки художник провів у маленькому Снятині, але не шкодував, адже зустрів там майбутню дружину.

Після того, як грізного директора Сабата перевели до Львова, Сорохтей відновився у гімназії. Серед його численних творів видів нашого міста небагато. Наприклад, акварель «Вид на дахи будинків» 1936 року. Ми намагались ідентифікувати місце, втім, так і не змогли. Відомо, що художник мешкав на вулиці Шевченка, 1 (там, де на першому поверсі «Народний дім»). Можливо, такий від відкривався з вікна його зйомної квартири? Взагалі, Сорохтей полюбляв зображати міські дахи…

Ще одна робота, написана у тому ж 1936-му, називається «Вид на місто». Тут художник зобразив… станиславівську тюрму. Чим вона його надихнула, сказати важко. Ніби кримінального минулого у Сорохтея не було, на нарах не лежав, баланди не їв. До того ж намалювати картину було навіть технічно важко, адже в’язниця стоїть у подвір’ї теперішніх управлінь СБУ / МВС на Сахарова. В часи Сорохтея там містився суд і сторонніх туди не дуже пускали, та й художник з мольбертом, який малює слідчий ізолятор, одразу б викликав зацікавлення охорони. У Станиславові було повно цікавих об’єктів – ратуша, барокові костели, сецесійні кам’яниці. Втім, митець вирішив увіковічнити саме виправний заклад. Як то кажуть – про смаки не сперечаються.

Далі буде.

Іван Бондарев


Переглядів: 136 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021