Минає 65 років відтоді, як 31 жовтня 1953-го група юних патріотів Перерісля на Надвірнянщині виготовила національний прапор і підняла його в центрі села навпроти сільської ради.
Це були тодішні восьмикласники сільської школи Ярема Непеляк (1938 р. н.), Катерина Абрат (1936 р. н.), Катерина Гуйтин (1937 р. н.), Ірина Кравчук (1937 р. н.), Михайло Абрат (1937 р. н.), Михайло Непеляк (1937 р. н. ) та Іван Фединяк (1937 р. н.). Якось, пасучи корів на вигоні села, вони вирішили виготовити прапор і увечері вивісити його на стовпі, де був прикріплений гучномовець-брехунець, з якого лилася пропаганда радянського способу життя. Дівчатам доручили підшукати тканину і пошити полотнище. Хлопці ж – три двоюрідні брати Я. і М. Непеляки та І. Фединяк разом зі своїм надійним товаришем М. Абратом – у майстерні свого дядька, який столярував, виготовили древко. Тож увечері того дня, коли молодь і жителі села дивилися кінофільм у сільському клубі, хлопці миттю вибралися на стовп до гучномовця і прикріпили національний стяг. Коли глядачі вийшли з клубу, то побачили національну святиню, яка затуляла гучномовець і мовби своєрідно заглушувала його мовлення...
Звістка швидко поширилася селом. Люди приходили подивитись на стяг, який затуляв пропагандиста-гучномовця. Другого ж дня, в неділю, дільничний міліціонер разом із головою сільської ради зняли прапор. Почалися пошуки патріотів. У навколишніх селах у крамницях шукали взірці тканин, які могли бути ідентичні до тієї, з котрої пошили полотнище. У школі опитали всіх учнів, але пошуки були безрезультатні.
Районні правоохоронці про подію повідомили керівництво області і столиці. У Міністерстві внутрішніх справ Української РСР забили тривогу, повідомили про інцидент до Москви. Серед архівних документів знайшовся лист тодішнього міністра внутрішніх справ УРСР генерал-лейтенанта Т. Строкача до всесоюзного міліцейського керівництва, датований 4 листопада 1953 р., в якому він доповів про подію та вжиті заходи...
З нагоди річниці тієї патріотичної акції в Переріслі на фасаді місцевого Будинку культури, побудованого якраз на місці підняття національного стягу 65 років тому, відкрили меморіальну дошку, на якій викарбували імена сімох сміливців і яка нагадуватиме про відважний вчинок переріслянських юнаків і дівчат наступним поколінням. Фундатором виготовлення і встановлення пам’ятного знака є уродженець Перерісля – генеральний директор виробничого об’єднання «Карпати» почесний громадянин м. Івано-Франківська Дмитро Втерковський. Він висловив вдячність і захоплення мужнім вчинком своїх односельців і зізнався, що вважав своїм синівським патріотичним обов’язком посприяти у такій благородній справі.
В урочистому відкритті пам’ятки також узяли участь Катерина Абрат-Пушко і Ярема Непеляк, які нині живуть у Переріслі, місцеві священики, керівники районної ради, РДА та Переріслянської сільської ради об’єднаної територіальної громади, духовий оркестр Надвірнянського районного будинку культури, ліцеїсти Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату обласної ради, громадськість та гості села.
До речі, Я. Непеляк, який закінчив технікум та інститут, працював на Надвірнянському нафтопереробному заводі, 1991 року став одним із засновників осередку Народного Руху України в Переріслі, пізніше його обрали головою сільської ради. Сьогодні він ніби заново осмислює і переживає подію того далекого жовтневого дня 1953-го. На такий вчинок його та товаришів підштовхнула передусім ще свіжа пам’ять про повстанців, патріотичне виховання у сім’ях. Він і через плин років зберіг шанобливе ставлення до українського національного прапора як до святині. Водночас вважає, що, на превеликий жаль, патріотизм у наші дні перебуває на дещо низькому рівні.
Ігор АНДРУНЯК. Член Національної спілки краєзнавців України |
