Середа, 2020-11-25, 1:24 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2020 » Вересень » 4 » "Золота" адвокатська доба. У Калуші на зламі століть працювали 18 адвокатів, 7 суддів та 4 нотаріуси
8:48 PM
"Золота" адвокатська доба. У Калуші на зламі століть працювали 18 адвокатів, 7 суддів та 4 нотаріуси

Деякі історичні відомості про діяльність калуських правників можна віднайти у працях науковців, зокрема, Ігоря Андрухіва, Петра Арсенича, Володимира Грабовецького, публікаціях краєзнавців Михайла Коломийця, Миколи Когута, Василя Цапіва, Івана Тиміва.
Докладний перелік калуських правників за 1930 рік, який вартий ретельнішого вивчення, подає у своїй розвідці краєзнавець Михайло Коломиєць. Цікаві біографічні відомості про юристів Калущини містить і книга Миколи Когута.

Як відомо, часовий відрізок між 1880 і 1914 рр. у Галичині називали «адвокатською добою», бо саме цей період ознаменувався появою і стрімким збільшенням у галицькому суспільстві покоління національно свідомих адвокатів, які відігравали помітну роль в економічному, політичному та соціальному житті краю. Водночас, історія української адвокатури на Прикарпатті зазначеного періоду, рівно як і повоєнної доби (1918 — 1939 рр., що охоплює існування ЗУНР і польської займанщини), ще недостатньо вивчені у вітчизняній історіографії. На окрему увагу заслуговує й тактика правового захисту своїх клієнтів українськими правниками та інші проблеми, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.

Документальні джерела з цієї проблематики  відзначаються значною інформативністю. Серед архівних документів можна виділити матеріали про проходження кандидатами адвокатури судової практики у Вищому крайовому суді у Львові. До цієї групи джерел належать, головним чином, особисті документи: про народження, отриману освіту, адвокатське стажування, моральність, лояльність до влади, біографія, службові характеристики тощо. Зберігаються вони в Центральному державному історичному архіві у Львові. 

Цінними для вивчення професійної та громадсько-політичної діяльності українських правників є також документи рукописного фонду Львівської національної бібліотеки імені Василя Стефаника. Здебільшого це матеріали біографічного характеру, відомості про суспільно-політичну діяльність та листування адвокатів із відомими громадськими діячами, органами влади  та між ними. Кожна із названих категорій архівних документів має свою важливу історичну цінність і заслуговує на уважне вивчення.

Серед друкованих матеріалів цінними є повідомлення про професійну й громадську діяльність адвокатів у періодичних виданнях, некрологи. Окрему категорію інформаційних джерел щодо адвокатів і нотаріусів складають повідомлення у пресі про відкриття й локалізацію тієї чи іншої адвокатської контори та ін.  

Як відомо, українські адвокати були складовою частиною еліти суспільства: вони обиралися послами до польського сейму й сенату, входили до керівних органів політичних партій і громадських організацій. Тому їхня діяльність заслуговує на  уважне дослідження та  пошанування.

Низка чинників сприяла розвитку адвокатури в Галичині на рубежі ХІХ–ХХ століть.

По-перше, розвиток правової культури населення спричинив зростання суспільно значимої ролі адвокатів, збільшення попиту на їхні послуги. По-друге, значно розширилася сфера діяльності і права адвокатів. У липні 1868 р. ухвалено постійне положення про адвокатуру, яке закріпило її самоврядування й автономію. А розвиток юридичних наук суттєво вплинув на професійну майстерність адвокатів.

Зазначені вище чинники зумовили наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. значне зростання популярності адвокатського фаху, стрімке збільшення кількості адвокатів. Якщо у 1876 р. в Галичині було лише 229 правозахисників, то в 1906 р. вже налічувалося 1270 адвокатів. У зазначений час за кількістю правозахисників Галичина посідала перше місце з-поміж усіх австрійських провінцій. Наприклад,  у 1889 р. у Коломиї — 13, Снятині — 3, і лише у Станіславові — 16 правозахисників. В цілому в Галичині й на Буковині працювало 74 українські адвокати. Загалом в обох австрійських провінціях тоді було 1500 правозахисників.

Існував неофіційний поділ адвокатських канцелярій на «хлопські» («мужицькі») і «панські». Основним контингентом «хлопських» канцелярій були селяни, тому власники таких установ для підтримання їх ефективної діяльності вдавалися до різних засобів, аби залучати нових клієнтів. Цілком зрозуміло, що саме такі адвокати зменшували вартість своїх послуг, а в діловодстві найчастіше використовували українську мову. Ведення документації рідною мовою сприяло популяризації адвоката серед українського населення. 

Переломним роком в становленні української адвокатури є 1890 р., коли майже одночасно відкривають адвокатські канцелярії Кость Левицький, Степан Федак — у Львові, Теофіл Окуневський  — у Городенці, Андрій Чайковський — у Бережанах. Наступного року відбувається відкриття ще більшого числа адвокатських канцелярій українцями. Серед них у Калуші були Василь Дідошак й Андрій Кос.

Станом на 1930 р. у Калуші суддями працювали Іван Винницький, Іван Дольний, Михайло Стронціцький, Кадуб’янський,  Соботар, Цьонка (імена останніх трьох встановити не вдалося). Адвокатську практику здійснювали доктори Михайло Воробець, Тарас Коритовський, Іван Сохацький, маґістр Іван Аронець. Нотаральні контори мали Дмитро Байрак, Олександр Дідицький, Олексій Мельникович.

За попередніми підрахунками, в Калуші у 80-х рр. ХІХ – 30-рр. ХХ ст. працювало 18 адвокатів, 7 суддів, 4 нотаріуси, всього 29 правників.  

Із правників, які працювали в Калуші на початку ХХ ст., слід згадати Василя Дорожинського. Про нього відомо мало (11.02.1874 р. –  ?). У 1903 — 1904 рр. працював суддею, а після виходу на пенсію відкрив свою адвокатську канцелярію в в Калуші (1914 р.). В документах знаходимо, що… мав русофільські погляди, тому із початком Першої світової війни змушений був  виїхати до Стамбула, де  й помер.

Адвокатську контору в Калуші мав також Андрій Кос. Адвокат і громадський діяч був першим українським депутатом-правником до австрійського парламенту (1900 — 1907). Він народився 11 грудня 1864 у  містечку Комарно, що на Львівщині. Підтримував тісні політичні стосунки з Іваном Франком і Михайлом Павликом. У 1879 р. закінчив гімназію у Львові, а в 1884 р. — правничий відділ Віденського університету.

У 1896 р. Андрій Кос переїздить зі Львова до Калуша, де поряд із адвокатською практикою розгортає значну культурно-освітню діяльність.

Андрій Кос був відданим захисником інтересів селян Калущини. 13 грудня 1900 р. його обрано послом до  австрійської Державної  Ради  від округу  Калуш-Долина-Бібрка. Як правозахисник виголосив декілька блискучих промов. Найефектнішою із них була промова у парламенті з приводу податку від спирту (пропінації). Виступав за  рівне  виборче право,  вирішення національного питання, за рівноправність української мови з польською та німецькою, за  українську мову викладання у школах та її використання в урядових установах. Разом із Василем Яворським та Романом Сембратовичем видавав український німецькомовний часопис «Русинське діло». Перший номер  цього видання вийшов у Відні 15 травня 1903 р. Тут опубліковані політичні статті й виступи А. Коса та інших українських політиків. Після закінчення каденції у 1907 році займався громадською просвітньо-організаційною діяльністю: був головою «Хлопського банку», філії «Просвіти» і «Народного дому» в Калуші, часто виступав із лекціями в сільських читальнях. Любив товариство веселих людей і гарних жінок.

Активний учасник політичного процесу «101» проти українських студентів, звинувачених з приводу заворушень в університеті 1 липня 1910 р.

Загалом на українських адвокатів, кількість яких була значно нижчою за адвокатів-поляків і адвокатів-євреїв, лягав неймовірно важкий тягар захисту українських політичних в’язнів. Велика кількість політичних судових процесів примушувала українських адвокатів безперервно брати участь в одній або в декількох кримінальних справах одночасно. До того ж,  участь українських адвокатів у політичних судових процесах була благодійною, оскільки за участь у них не належалася платня.  

У 1915–1917 рр. правозахисник Андрій Кос депортований російською окупаційною владою до Сибіру. Повернувся до рідного краю у 1918 році, але того ж року, 25 березня, помер у Комарному. 

Разом з адвокатом Андрієм Косом участь в організації культурно-освітнього життя Калущини брав й Микола Жемцівський, теж адвокат у Калуші. У листопаді 1918 р. він очолював Калуський повітовий комітет як повітовий комісар ЗУНР. 

У Калуші народився і працював адвокат, доктор Тарас Коритовський (05.09.1885 — 10.12.1953рр.). Як поручник УГА він брав участь у бойових діях проти польських військ, зазнав поранення, потрапив у польський полон, який відбував у Лацуті. Після повернення в 1922 р. працював в адвокатській конторі в Калуші. За іншими відомостями, адвокатську діяльність розпочав лише  в 1928 році.  Брав активну участь у  громадському  житті і просвітницькому русі на Калущині. Часто виступав із доповідями на просвітянських святах. Був делегатом від Калущини на загальних зборах «Просвіти» у Львові в 1931 р. Згодом виїхав до Німеччини, а в 1940 р. — до Філадельфії (США). 

Політичним діячем і правником був адвокат із Калуша Юліан Лещій (1886 р. н.).  Помер у Львові 13 квітня 1971 р., похований на Личаківському кладовищі. 

Із містечка Бібрка, що біля Львова, походить відомий громадський діяч і калуський адвокат Іван Сохацький. Народився він 1886 р. Після закінчення Львівської академічної гімназіїї вступив на правничий факультет Ягеллонського університу.


Переглядів: 20 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020