Проєкт “Кишенькова країна” створив тривимірну модель пам’ятки національного значення – Пнівського замку на Надвірнянщині.

Проєкт “Кишенькова країна” не тільки про оцифрування популярних архітектурних пам’яток. Він значною мірою покликаний розширити та збагати уявлення про різноманіття української культури. Причому культури в усіх її проявах: будівлі, поставлені на облік як пам’ятки архітектури, сучасні пам’ятники, що знайомлять з минулим, а також просто милі серцю руїни. Саме до таких належить Пнівський замок.

Перед початком Першої світової війни, так само, як перед розвалом Радянського Союзу, в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) дислокувався великий армійський гарнізон, що складався з різних родів військ: артилерії, піхоти та тогочасної військової еліти – кавалеристів. У 1911 році військові становили десяту частину усього населення міста (щоправда, без Княгининів – нинішніх мікрорайонів Майзлі, Княгинин, Гірка).

У бібліотеці Брошнів-Осадського народного дому презентували книгу місцевого автора Ярослава Павляка «Депортації як інструмент імперської московської політики в Україні».

Захід приурочили до Дня пам’яті примусового виселення українців, який в Україні вшановують кожної другої неділі вересня.

У книзі зібрані розповіді переселенців, їхніх рідних та близьких людей. Видання надрукували за кошти місцевого бюджету ОТГ. Про це на своїй сторінці в мережі розповів голова ОТГ Назарій Іванів, інформують “Вікна”.