Франківське видавництво “Лілея-НВ” представило новинку, яка стосується історії давнього Галича.

Новинка — “Оборонна архітектура Галича над Дністром”, автор Зеновій Федунків (Зен Федунків).

Якщо ви ще не були у приватному етнографічному музеї старожитностей Гуцульщини, що у Криворівні, то ви ніц не знаєте про гуцулів. Не зважаючи, скільки разів бували у Верховині.

Бо стільки цікавого, колоритного й нового «Репортер» ще не чув і не бачив.

На чотири боки

Старий єврейський цвинтар зберігся в селищі Кути Івано-Франківської області. Зараз в селі Кути не залишилось жодного єврея
Про це повідомили на сторінці у соц. мереж Facebook "Україна Інкогніта", інформують "Вікна".

"Кладовищу за оцінками дослідників 300-400 років, перед Другою світовою війною юдеї складали до 80% населення села.

Свого часу тут проживав засновник однієї з найвпливовіших течій в хасидизмі — Баал Шем Тов.

Куди їх встановлять після відновлення — поки невідомо.
13 вересня на своїй facebook-сторінці  відомий у Калуші краєзнавець Василь Фіцак оприлюднив такий допис: 

Німецький філософ Людвіг Фейєрбах казав, що гумор переносить душу через прірву і вчить її грати з власним горем.

У міжвоєнному Станиславові жив старий єврей Лейб. Невідомо, чи читав він Фейєрбаха, але слова мислителя були його життєвим кредо, пише Репортер.

У вересні cповнилося 125 років з дня народження Ігоря ФЕДІВА – українського громадського діяча, педагога, видавця.

Народився в сім’ї вчителя гімназії в Коломиї, дитинство провів у Станиславові й Перемишлі, де працював його батько. 1902 року переїжджає з батьками до Львова, вчиться в народній школі. У 1906 році стає гімназистом філії Академічної гімназії, займається спортом – бере активну участь у сокільському, спортивному і пластовому рухах. Здає з відзначенням матуру в червні 1914 р, того ж року бере участь у Першому сокільсько-січовому здвизі як один із молодих організаторів і провідників.