Четвер, 2021-12-02, 0:15 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2021 » Листопад » 21 » Церкву святого Архистратига Михала в Калуші освятили 21 листопада 1913 року
10:22 PM
Церкву святого Архистратига Михала в Калуші освятили 21 листопада 1913 року

Сьогодні в Калуші — храмовий празник. З нагоди цього свята музейно-виставковий центр пропонує дізнатися більше про історію центрального храму громади УГКЦ в Калуші.

Перший дерев'яний храм Архистратига Михаїла зведений у 1771 році поблизу вулиці Станіславської (тепер — вулиці Степана Бандери). Тоді на церковному подвір'ї (1 га). крім храму, знаходились дзвіниця та плебанія, яку на початку ХІХ ст. перемурували цеглою і покрили ґонтами.

У XVIII ст. створене церковне братство. У 1823-1832 роках (за іншою версією — в 1782 році) при церкві відкрито парафіяльну школу. 5 червня 1848 року біля церкви після Богослужіння провели віче, яке відкрив о. М. Коблянський і розповів про скасування панщини та створення у Львові Головної Руської Ради, закликав міщан обирати зі свого середовища членів філії Калуського осередку Головної руської ради.

В описі Калуша за 1884 рік В. Навроцький вказує, що церква Архистратига Михаїла була дерев'яною, не показною, збудованою близько мурованого гостинця, а середина церкви була «красно вималювана, мала красний іконостас з образами на блясі мальованими».

Позолочений хрест з мощами Святого Йосафата, що встановлено на головному престолі за кивотом, привіз у 1906 році з Єрусалиму парох Калуша о. Володимир Петрушевич.

За роки існування давнього храму у Калуші кількість мешканців міста значно зросла, тому наприкінці ХІХ ст. виникла необхідність будівництва нової, значно більшої за розмірами церкви. Цей же дерев’яний храм почали розбирати. Іконостас та вівтарі передано у Довге Калуське, де раніше сільська церква св. Василія Великого, була знищена вогнем.

Місце, де була стара церква в Калуші. закупили брати Фельчинські — відомі у Європі майстри виливання дзвонів, збудувавши там власний будинок, а згодом –— молочарню. На місці престолу закопали хрест. Калуський парох В. Петрушевич в листі до єпископа писав, що стару площу за погодженням консисторії продано «Хлопському союзові» і набуто нову площу для церкви на 46 арів більшу. До сьогодні збереглося берегове укріплення місця, де стояла церква (з північної сторони ділянки) проти зсуву ґрунту.

Нову, діючу й досі церкву святого Архистратига Михаїла почали проектувати ще на початку ХХ ст. За основу взято проєкт Преображення Господнього у Львові. Втілив проеєкт Т. Мельничук (1910-1913). Ініціаторами та подвижниками будівництва нової церкви були о. В. Петрушевич та Т. Пітулей за сприянням Митрополита Андрея Шептицького. Освячення відбулось 21 листопада 1913 року деканом Николаєм Рожанським. Тоді ж створено церковний комітет у складі пароха о. В. Петрушевича (голова), Ф. Полюшинського (заступник), І. Куровця (почесний член). Храм благословенний мощами єрусалимського священомученика.

Під час Першої світової війни церква зазнала руйнувань. У Реєстровій книзі та Шематизмі написано про вибухи біля дверей храму у травні 1915 р., пошкоджено баню, дах, вікна, цоколь та знищено помешкання пароха у травні 1917 р., після наступу російської армії. Відновлено головну баню та бічні куполи за кошти місцевої громади у 1938 році.

Створення внутрішнього інтер'єру здійснювалося у продовж 25 років (1913-1938 рр.), тому помітна відмінність у стилях оздоблення і розпису вівтарів, іконостасу, стін, склепіння і бані. П'ятиярусний іконостас виготовлено в 1927 р. болехівським різьбярем Іваном Чмілем. У 1936-1938 роках львівська група художників під керівництвом П. Ковжуна та М. Осінчука виконувала художні поліхромічні розписи в церкві.

В 1946 році церква перейшла під керівництво РПЦ, а в 1990 відновила свою належність до УГКЦ.

Церква збудована в традиційному візантійському стилі з 3 навами та малим притвором, дах увінчаний 5 банями на восьмигранних підбанниках з однією апсидою. Фасад будівлі прикрашений гутами, краплями, іншими декоративними формами. Особливо красивий портал храму, з обох сторін якого знаходяться 2 колони, увінчані вежами у формі малих куполів.

Іконостас і бічні вівтарі – це найкраща оздоба і святиня храму. Як малярські роботи, так і різьба виконані у стилі класицизму, хоча у ній вловлюються стильові елементи бароко (акантовий лист), рококо. У різьбленні зберігаються також суто канонічні елементи – виноградна лоза тощо.

Бічні вівтарі складаються з 3-х вертикальних частин, увінчаних арками. Вівтарі оздоблені декоративними і сакральними образами подій з життя Господа Ісуса Христа та Пречистої Діви Марії, скульптурних образів ангелів. На обох вівтарях знаходяться кивоти, що увінчуються також скульптурними образами ангелів.

Склепіння храму розмальоване у формі зоряного неба із образами ангелів на цьому фоні. Внутрішня сторона центральної бані розписана у традиційному візантійському стилі.

Місійний хрест встановлений 1993 року в знак виходу греко-католицької церкви з підпілля.

Скульптурно-архітектурна споруда Оранти-Богоматері покровительства і заступництва парохіян церкви (архітектор П. Пострильоний, скульптор І. Семак) споруджена в 1993 році.

Джерела та література:

1. А. Костишин. Історія церкви Святого Архистратига Михаїла в Калуші. // «Нова Зоря». – Івано-Франківськ, 2004 р. – 124 с.
2. А. Шеремета. Архітектура й малярські роботи калуської церкви Святого Архистратига Михаїла.
3. В. Грабовецький. Історія Калуша. // «Відродження». – Дрогобич, 1997 р.
4. І. Тимів. Іконописні осередки на Калущині (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (До 100-річчя церкви Архистратига Михаїла в Калуші).


Переглядів: 5 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021