Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери отримав повстанський архів, який належав повстанському поету.

Архів, який належав Михайлу Дяченку – “Марку Боєславу”, передали сьогодні, 1 листопада, інформує “Галицький кореспондент”.

У ньому є 215 документів, зокрема й особисті рукописи повстанського поета.

Осінній сезон є чудовою порою для проведення археологічних польових досліджень. Відсутність зелені, добра погода, відповідний настрій пошуківців сприяють розвідкам та археологічним розкопкам і досить часто завершуються успішним результатом робіт. Саме так все відбулося у жовтні 2021 р., під час польових досліджень на терені с. Тустань Дубівецької ОТГ Івано-Франківського району.

1 листопада 1918 року проголосили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). З нагоди річниці ЗУНРу коломиян запрошують на онлайн екскурсію, яка розпочнеться на сторінці міського голови Богдана Станіславського о 12 год. 

Довідково: Західноукраїнська Народна Республіка - як тоді писали: Західньо-Українська Народня Република — українська держава, яка фактично існувала протягом 1918—1919 років, формально ж і до 1923 року (на еміграції), на території Західної України зі столицею у Львові.

Ленін казав, що для захоплення влади треба взяти під контроль пошту, телефон і телеграф. Саме за таким сценарієм відбувались події у Петрограді 1917-го та Станиславові 1918-го. Щоправда, українці зробили переворот значно тихіше – стрілянини, штурмів і вуличних боїв вдалося уникнути.

Спираючись на свідчення очевидців, спробуємо розповісти, що відбувалось у Станиславові пізньою осінню 1918 року, пише Репортер.

Кулемет – річ серйозна

30 жовтня в Івано-Франківську внаслідок наїзду автомобіля, було пошкоджено пам'ятник «Борцям за волю України» на вул. Горбачевського. Про це повідомили в «Міській ритуальній службі».

«Якщо хтось став свідком даної події просимо повідомити по телефону 0500503113, 75-32-26 або 102», - йдеться у повідомленні.

На давньому єврейському цвинтарі у селищі Яблунів Косівського району встановили пам’ятний знак.

Встановлення знака профінасувала Об’єднана єврейська громада України, а організував голова єврейської громади Коломиї Яків Заліщикер, повідомляє ОЄГУ.  

На території цвинтаря є понад 300 надгробків, найдавніші з яких датуються 1727 роком. Більшість належить до часів XIX століття.

З нагоди 103-ї річниці Листопадового зриву музейно-виставковий центр пропонує дізнатися, які події відбувалися в цей час на Калущині.

Про Листопадове повстання на Калущині з історичних джерел та наукових публікацій нам відомо не багато. Одним із видів джерел є спогади осіб, які безпосередньо брали участь у повстанні. Богдан Лучаковський — учасник тих подій, найбільш широко висвітлює Листопадове повстання на теренах м. Калуша. Він написав власні спогади під назвою: «Калуш і Калущина у Листопадові дні 1918 р.». У ній автор розповідає про організаторів повстання та про встановлення української влади на Калущині.