Пасаж Гартенберґів, збудований у 1904 році, був не лише окрасою Станиславова, а й джерелом для численних пліток і пересудів.

Справа в тому, що в пасажі постійно траплялася якісь неприємності. Деякі відвідувачі цього закладу навіть отримували травми. Так, у травні 1905 року в одній із крамниць пасажу спалахнула сварка між агентом фірми, що продавала швейні машинки, і власником крамниці.

У розпалі суперечки агент кинув дерев’яну кришку від машинки у велику скляну вітрину, розбивши її на друзки. На агента і власника крамниці посипався град скляних уламків, так що обидва опоненти були змушені вдатися до медичної допомоги.

У липні 1907 року в пасажі серйозно постраждала шестирічна дівчинка, донечка власника ресторації пана Пістрайха. Вона підійшла до дверної рами, що була прихилена біля однієї зі стін, рушила її, і рама впала на неї. Важка дубова конструкція сильно травмувала дитині голову. Батьки не були свідками інциденту, але хтось милосердний відніс непритомну і скривавлену дитину додому. Травмонебезпечна історія пасажу продовжилася й у міжвоєнний період і навіть призвела до судового процесу.

У жовтні 1934 року Розалія Бернштейн, сестра одного зі служителів станиславівської синагоги, прогулювалася пасажем і посковзнулася на слизькій підлозі. Жінка впала так нещасливо, що зламала собі ногу. Заледве одужавши, пані Бернштейн подала до суду і зажадала від власників пасажу відшкодування у розмірі 23 тис. злотих. Проте, звичайно, власники найняли хороших адвокатів і викрутилися з халепи. Але кажуть, що після того отримали «на горіхи» прибиральники пасажу за те, що надто старанно натирали підлогу.

Підготувала Олена БУЧИК