23 листопада 2021 р. на Прикарпатті перебувала делегація Генерального консульства Республіки Польщі у Львові. Метою приїзду було обговорення питань соціально – економічної та культурної сфери для реалізації спільних проектів, обміну досвідом, сприяння розвитку регіонів, адже діяльність консульства охоплює Львівську, Івано-Франківську та Закарпатську області.

Саме тому для спілкування представники Генерального консульства зустрілися спершу з головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації Світланою Онищук, а згодом відвідали місця пам’яті, які знаходяться на терені діяльності Національного заповідника “Давній Галич».

До Галича прибули Генеральний консул Республіки Польща Еліза Дзвонкевич, консул Рафал Коцот (керівник відділу співпраці з поляками в Україні), консул Томаш Коваль (куратор політично-економічних питань) та Геннадій Микитка (президент Центру європейської інтеграції, член ради польсько – української господарчої палати). Слід зауважити, що Генеральний консул Еліза Дзвонкевич не вперше відвідує місто на Дністрі і добре ознайомлена з проблематикою збереження пам’яток польської історії на терені заповідника – у 2020 р., в рамках відзначення 100 – річчя з часу завершення радянсько-польської війни, вона відвідала Галич і вшанувала похованих тут воїнів Війська Польського.

На Замковій горі в Галичі польську делегацію зустріли представники адміністрації заповідника, науковці науково-освітнього відділу та відділу охорони культурної спадщини. Від імені заповідника гостей привітав в.о. генерального директора Володимир Олійник.

Завідувач науково – освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк ознайомив присутніх з історією Галицького замку, основними будівельними періодами. Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Андрій Чемеринський розповів про польське військове кладовище на Замковій горі, етапи його дослідження та спроби його благоустрою.

         За словами польських гостей, в межах юрисдикції їхнього консульського округу знаходиться 38 місць пам’яті. Кожне з них перебуває у різному стані збереження, разом з тим важливим є їхнє збереження та подальша опіка над ними – тому в цих питаннях дуже потрібним є міждержавний діалог та можливість пошуку позитивних рішень для користі обох держав. Потребою сьогодення є відновлення польського військового кладовища у Галичі у його первинному вигляді та здійснення охоронних заходів щодо цього об'єкта історії з метою запобігання некоректних дій відносно поховань з боку окремих учасників заходів, які періодично відбуваються в межах цієї території.  

Звичайно, питання відновлення військового кладовища вимагатиме ще вирішення багатьох моментів, які регламентуються пам'яткоохоронним законодавством України. Разом з тим, на майбутнє польська сторона вишукуватиме необхідні кошти для реалізації цього проекту, а опісля його реалізації залучатиме представників польських культурних товариств, скавтських організацій (карцерів) для опіки над військовим кладовищем.

Також, польська сторона цікавилася можливістю впорядкування та наведенням благоустрою на терені колишнього міського кладовища, яке знаходилося вздовж східної сторони Замкової гори. Це - давній некрополь, який було значно знищено під час артилерійських обстрілів у період Першої світової війни, сьогодні тут уціліло кілька пошкоджених поховань осіб різних національностей, які датуються ХІХ століттям.

Представники адміністрації Заповідника поруч Шляхетської вежі та каплиці Св. Катерини ознайомили гостей з планами реставраційних робіт щодо Галицького замку. Продовження зустрічі відбулося в адміністративному будинку заповідника – тут обговорено перші кроки можливої співпраці.

Довідково.

Польське військове кладовище у Галичі є нововиявленою пам’яткою історії та оберігається Законом України «Про охорону культурної спадщини» і захищене міждержавними домовленостями, зокрема «Угодою між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій» (1994).

На цьому кладовищі на терені Замкової гори захоронені солдати Війська Польського, які загинули в боях поруч Галича у вересні 1920 р. Саме тут армії – союзники: Військо Польське та Армія УНР стримували наступ більшовиків, а згодом перейшли в наступ.

У 20 – 30 – их роках ХХ століття місцеве громадянство під час урочистостей вшановувало полеглих; найбільш дієво захороненнями опікувався Зв’язок резервістів. Ними проводилося трасування терену, планувалося встановлення пам'ятника.

З окупацією Галичини більшовицькою владою, поховання були знищені. На довгі десятиліття місце було приречене на забуття. Практично ніхто з галичан не знав хто там захоронений – перекази згадували, що тут можливо поховані «Соколи».

На початку 20 – их років ХХІ століття кладовище досліджувалося на рівні приватних ініціатив місцевими краєзнавцями. Здійснювалася періодична поточна фотофіксація, записувалися спогади очевидців – старожилів, опрацьовувалися архівні джерела.

У квітні 2019 р. з метою ознакування місця пам’яті зусиллями родини реконструкторів з Кракова Пшемислава та Магдалени Ясколовських та місцевих краєзнавців, за погодженням з пам'яткоохоронною інституцією було встановлено дерев’яний хрест та анотаційну таблицю. В подальшому ініційовано створення ініціативи «Галич: 1920 – 2020», яка мала завданням за допомогою небайдужих волонтерів провести благоустрій території. На жаль, через різні обставини, в тому числі епідемію Covid19, заплановане не було втілене в життя.

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України