Давня міська преса часто згадувала про те, що мешканці Станиславова просто жити не могли без кав’ярень, і ці заклади аж ніяк не скаржилися на брак гостей. Проте були у тодішньому місті й кав’ярні, які неодноразово потрапляли до кримінальної хроніки.
При цьому їх не можна було зарахувати до злачних місць, адже вони були цілком комфортабельними і популярними у міської публіки, пише Західний кур’єр.
Перш за все до таких закладів належала кав’ярня «Габсбург», яка знаходилася у нині розібраній кам’яниці по вул. Січових Стрільців, 18. Вона була відома тим, що тут постійно ошивалися ферблісти, – любителі картярської гри «Фербель».
Зазвичай ферблісти грали на гроші, і серед них було немало шахраїв, які вдавали з себе інтелігентів, втягували у гру гостей кав’ярні, а потім обирали їх до нитки. Власника кав’ярні Вільгельма Тюркеля у 1901 році навіть оштрафували на 200 корон за толерування азартних ігор. Ще одним доволі скандальним закладом була кав’ярня «Ґранд», яка знаходилась у кам’яниці Озіяша Блюменфельда (нині вул. Січових Стрільців, 7).
У 1908 році її власником став Мендель Вайдлер, який відразу ж після придбання закладу опинився в епіцентрі скандалу. Протягом двох років пан Вайдлер володів магазином тканин, а в кінці квітня 1907 року його крамниця збанкрутувала. Сума боргів переважала 12 тис. корон. Згодом виявилося, що навіть якщо продати все майно крамниці, отриманої суми не вистачить для всіх виплат.
І тут обурені кредитори дізналися, що пан Вайдлер, замість того, щоб розрахуватися з ними, придбав кав’ярню «Ґранд» за 11 500 корон, ще й заплатив за неї готівкою! Вони подали на хитрого власника до суду, але його адвокат переконливо довів, що пан Вайдлер збанкрутував лише внаслідок складних і цілком об’єктивних обставин. Таким чином, власник кав’ярні «Ґранд» вийшов сухим із води. У цій кав’ярні також нерідко бували підозрілі особистості, зокрема тодішній «мафіозі» Якуб Поллак, який став героєм гучного судового процесу.
Підготувала Олена БУЧИК |
