9 листопада 2026 року о 15 год. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація книжки «Житіє письменницьке» письменника та краєзнавця Василя Бабія. Щиро запрошуємо усіх охочих.

8 листопада відзначила 102 день народження жителька села Грушів Коломийського району Ганна Уграк. Жінка допомагала воякам Української повстанської армії на Івано-Франківщині.

Про іменинницю повідомили на Facebook-сторінці управління соцполітики Коломийської міськради.

Незважаючи на воєнний стан, масові акції продовжують залишатися частиною життя сучасного Івано-Франківська. Мешканці міста влаштовують флешмоби, долучаються до благодійних ініціатив або просто гуртом висловлюють свою незгоду з чимось.

У давні часи містяни теж уміли привертати увагу до важливих для них ідей і використовували для цього різні способи. Звісно, в одній статті неможливо розповісти про всі масові акції старого Станиславова, тож спробуймо більше дізнатися хоча би про деякі з них, пише Західний кур’єр.

Давні флешмоби

Із шахт до станції вугілля везли кіньми, а потім вузькоколійкою. Копальні зупинили у 1940-х, а останніх шахтарів перевели в інше місце.

З 1868 року в Станиславові діяла Касі ощадності – одна з перших кредитно-фінансових установ міста. Будинок, де вона знаходилася, зберігся до наших днів – він розташований на розі вулиць Орлика і Мазепи.

Як за австрійських часів, так і за Другої Речі Посполитої Каса ощадності була відома цікавими та небанальними рекламними акціями, пише Західний кур’єр. Так, у квітні 1929 року Каса ощадності придбала у крамниці торговця металевими виробами Карла Гаусвальда швейну машинку «Зінґер» і оголосила, що подарує її тому вкладнику, чий вклад допоможе загальному капіталу Каси зрости до 5 млн. злотих.

З 4 по 10 листопада 2026 року на території колишнього села Пужники, що на Тернопільщині, триватимуть українсько-польські пошукові дослідження. Фахівці шукатимуть останки місцевих мешканців, які трагічно загинули під час збройного нападу в лютому 1945 року. Роботи є продовженням виконання міждержавних домовленостей щодо гідних поховань.

Відомий польський поет, драматург, представник сентименталізму часів Просвітництва Францішек Карпінський (1741–1825) народився 4 (8) жовтня у Голоскові Коломийського повіту. Прикметно, що того дня до оселі, в якій знайшлося дитя, вступили опришки на чолі з Олексою Довбушем. Вони мали намір «потрясти» багату польську родину. Натомість з огляду на появу Францішека на світ лише повечеряли і ватаг подарував породіллі чималі гроші.

До його «розбудови» підходять з дереворубним напором, воно відчуває себе боржником, не вартим емпатії. Старе осипається і вульгарно заливається бетоном.

У цьому «фільмі» уривки висловлювань кількох людей, які від народження стали свідками фрагментів історії Франківська.

Місто народження - це як родич: те, що не обираєш, але між вами може створитись взаємовіддане взаєморозуміння, базоване на спільному в крові, або навпаки, пролитись кров.

Споглядаючи різні пам’ятки в Галичі та околиці, пересічний відвідувач, не маючи ґрунтовних знань з історії побудови та подальших реставрацій чи реконструкцій об’єктів, як правило, сприймає їхній сучасний стан за автентичний вигляд. Проте, насправді, кожна пам’ятка змінювалася в часі неодноразово впродовж століть; а іноді і кілька разів в одному столітті.

В багатьох родинах підготовка до новорічно-різдвяних свят розпочинається ще задовго до святкового сезону. Проте, як свідчить давня преса, у минулому такі приготування часом мали виразний кримінальний відтінок.

Так, у січні 1924 року преса повідомила, що станиславівська поліція отримала повідомлення з Варшави, яке стосувалося такої собі Емілії Стульської, пише Західний кур’єр. Ця пані була родом зі Станиславова, однак мешкала у Варшаві, де працювала служницею в заможній родині.

У Косові на Івано-Франківщині знайшли мацеву кінця ХVІІ століття. Наразі це — найдавніший надгробок, який фіксували на території громади. Надмогильний камінь 1691 року свідчить про наявність у XVII столітті у місті заможної та осілої єврейської громади. 

Про це Суспільному розповіла директорка освітніх програм Європейської ініціативи зі збереження єврейських цвинтарів, фахівчиня з єврейської епіграфіки Олександра Фішель. 

Що привезти з Коломиї, коли їдете в гості до рідних чи друзів? Хочеться ж подарувати щось особливе — не просто сувенір, а частинку нашого міста, його характеру та смаку.

Тепер серед таких гостинців є і коломийська кава, і незвичний торт у формі писанки!

«Нещодавно в Музеї історії міста Коломиї відбулася зустріч із коломиянкою Анною Бурбан, під час якої презентували її проєкт «Кава з Коломиї». Це місцевий бренд, який покликаний зробити звичайне горнятко кави ще й нагадуванням про рідне місто.

Я мав за честь запросити до жовтневої «Літературної світлиці» «Галичини» педагогиню, поетесу й краєзнавицю Оксану ЛЕСЮК – уродженку селища Перегінського, а нині жительку Рожнятова. Це інтерв’ю – своєрідне повернення мого журналістського боргу цій невтомній трударці слова, котра десятки років віддала служінню рідному Рожнятівському Підгір’ю та загалом Прикарпаттю. Як авторка півтора десятка поетичних і краєзнавчих видань, лауреатка премії ім. І. Вагилевича та відзнаки «Найкращі люди Рожнятівщини» вона часто залишалася на окресах медійної уваги і її й досі, на мій погляд, гідно не оцінено – ні як поетесу, ні як культурологиню…

Байдужію…

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулося відкриття виставки «Острозька реліквія», присвяченої історії та значенню Острозької Біблії — першого повного друкованого видання Святого Письма церковнослов’янською мовою, визначної пам’ятки української духовної, культурної та книжкової спадщини.

В Івано-Франківську відбулася презентація науково-популярного видання «Монастир Успіння Матері Божої Чину Святого Василія Великого у селі Погоня Івано-Франківської області». Книга присвячена історії однієї з важливих духовних святинь Прикарпаття та є першою комплексною працею, у якій висвітлено археологічне минуле Погоні, становлення і розвиток монастирської обителі, а також діяльність отців-василіян зі збереження історико-культурної спадщини краю. Видання присвячене світлій пам’яті довголітнього настоятеля Погінського монастиря отця Никодима Гуралюка. Про це повідомили в пресслужбі Івано-Франківської облради.

Увечері 3 жовтня в Івано-Франківську сталася пожежа — загорівся дах камʼяниці на вулиці Гординського. Травмованих немає.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

Наразі рятувальники загасили пожежу.

05 листопада 2026 року о 15.00 в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація історико-краєзнавчого видання «Де в Коломиї мешкала Мельпомена?» відомого коломийського краєзнавця, дослідника історії театру та громадського діяча Богдана Волошинського. Чекаємо Вас за адресою: вул. Чорновола, 22 (ІІІ поверх)

Пластуни Калуша розгорнули прапор біля відновленої криївки Провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника "Роберта" у лісах за горою Явориною. Відбулося це рівно через 80 років після героїчного бою, у якому лідер підпілля поліг зі своєю дружиною, маленьким сином і охоронцями бункера.