В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу презентували нову наукову монографію з безпеки України в історичній ретроспективі, співавтором якої є історик Олег Малярчук з Калуша. На заході побували калуські музейники, які презентували університетській бібліотеці власні краєзнавчі видання.

Окружна прокуратура міста Івано-Франківська через суд вимагає від співвласників пам’ятки архітектури місцевого значення на вулиці Валова, 10 укласти обов’язкові охоронні договори на належні їм частки обʼєкта. Івано-Франківський окружний адміністративний суд уже відкрив провадження у цій справі, пише КУРС з посиланням на прокуратуру.

15 жовтня представники робочої групи з питань декомунізації та деколонізації Івано-Франківської ОДА продовжили свою роботу на території Рогатинської міської територіальної громади. Під час зустрічі обговорили стан виконання законодавства України у сфері національної пам’яті.

Основну увагу зосередили на реалізації заходів із декомунізації та дерусифікації. Зокрема, йшлося про недопущення збереження у публічному просторі об’єктів і елементів, пов’язаних із комуністичним або націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами, а також належне виконання вимог Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».

Музейники та краєзнавці презентували художню реконструкцію священничої резиденції в Старому Угринові нині Калуського району на Івано-Франківщині, де зростав Провідник ОУН Степан Бандера. Багаторічна архівно-пошукова робота, свідчення старожилів та графічна майстерність дозволили відтворити архітектурний ансамбль XIX — середини XX століття до найменших деталей — від житлового будинку до таємничих криївок.

Видавництво "Лілея-НВ" запрошує на презентацію нашої новинки в серії «Моє місто» – «Археологія Палацу Потоцьких у Івано-Франківську». 

Говоритимемо про дослідження, знахідки та багату спадщину, яку приховує одна з найвизначніших пам’яток Івано-Франківська – Палац Потоцьких.

Час: вівторок, 20 жовтня о 17 год. у книгарні «Лілея-НВ», вул. Незалежності, 18.

У міжвоєнному Станиславові проституція була легалізованою, а кожна «офіційна» повія мусила зареєструватись у санітарно-звичаєвій комісії.

Повії прогулювалися і приманювали клієнтів переважно у третій дільниці міста – район вулиць Зосина Воля і Собеського (тепер вул. Коновальця  і Січових Стрільців), пише Західний кур’єр. Проте у грудні 1923 року було прийнято рішення очистити цей район міста від «моральної гнилизни» і переселити повій на околицю міста.

У понеділок, 19 жовтня, в Івано-Франківському апеляційному суді відбулося чергове засідання щодо повернення автентичного вигляду пам’ятці архітектури – колишньому готелю «Дністер».

Судова колегія ухвалила витребувати в Івано-Франківського бюро технічної інвентаризації оригінал інвентарної справи на всю будівлю, а в розробника проєкту ТОВ «Сіменерго» – другу частину проєкту робіт, пише Репортер.

У селі Крилосі відбулося освячення експозиції, присвяченої Захисникам України, які загинули за територіальну цілісність нашої держави, та учасницям визвольної боротьби. Участь у заході взяв міський голова Бурштина Василь Андрієшин.

Присутні молитовно вшанували пам’ять капітана Володимира Фіголя «Хруща» та його побратимів із розвідувального взводу «Mahno Group», а також сестер Теклі Духович «Зоряни» та Марії Духович «Ольки» — учасниць підпілля ОУН.

У Бурштині, що на Івано-Франківщині, 14 жовтня 2026 року відкрили меморіальну дошку зв'язковому УПА, політв'язню та співзасновнику Музею визвольної боротьби рідного краю Роману Німому.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Бурштинської міської ради.

Памʼятний знак відкрили та освятили на фасаді палацу культури «Прометей». Право відкрити анотаційну дошку надали племінниці Надії. Памʼять про Романа Німого вшанули хвилиною мовчання. Також до меморіальної дошки віднесли квіти і лампадки.

У Палаці Потоцьких 13 жовтня відбулася фінальна конференція міжнародного проєкту InterCities, який реалізовували за підтримки Івано-Франківської міської ради спільно з румунськими партнерами.

Під час заходу представили результати дослідження історичних споруд міста, архітектурно-документальну виставку «Ідентичність міста» та колективну монографію про археологічні розкопки на території Палацу.

Подію відвідала журналістка Фіртки.

14 жовтня, до річниці створення Української повстанської армії, в івано-франківському кінотеатрі “Люм’єр” відбувся показ документального фільму “Ґреґіт”. Командир Чорного лісу”. Стрічка розповідає про життя та боротьбу командира УПА Василя Андрусяка, а також про створення 7-ї артилерійської бригади “Ґреґіт” у складі 2-го корпусу НГУ “Хартія”, яка дислокується в Івано-Франківську, пише КУРС.

Миколаївська церква XIV–XV століть у селі Чесники Рогатинської громади на Івано-Франківщині, яка має статус пам'ятки архітектури національного значення, не використовується релігійними громадами, охоронний договір на неї не укладено, а питання визначення її балансоутримувача — на етапі обговорення. Через війну можливості державного бюджету щодо фінансування сфери охорони культурної спадщини обмежені. Тож чи зможуть виділити гроші на реставраційні чи протиаварійні роботи у церкві після руйнування одного з контрфорсів — невідомо.

За Другої Речі Посполитої влада з самого початку намагалася знищити у місті всі сліди австрійського панування.

Проте навіть у 1928 році на будівлях Станиславова можна було знайти «вітання» з минулого, пише Західний кур’єр. Зокрема у серпні того року газета «Кур’єр станиславівський» повідомляла:

Якось один цікавий майстер, проводжаючи мене зі своєї робітні та шпацируючи зі мною івано-франківською «соткою», по-філософськи розмірковував: справжня краса міста – не візуальна й споглядальна для всіх, а непомітна й затишена, захована десь там, у невеличких майстернях талановитих ремісників, художників, музикантів, будівельників. Отож пропонуємо інтерв’ю з тим, хто своїм талантом і працею творить, образно кажучи, керамічне обличчя не лише Івано-Франківська, а й загалом Прикарпаття – ветераном війни, художником-керамістом Віталієм ВЛАДКОВСЬКИМ. Його творча робітня якраз і заховалася в одній із таких виробничих локацій, яку можна означити заводською спадщиною з 90-х.

Майстер столярних справ Олег ВОЛОЩУК, якого я ще три роки тому у своїй статті в «Галичині» про нього назвав «петрівським зодчим», живе у невеличкому покутському селі Петрові Олешанської громади і творить з деревини унікальні мініатюрні копії церков. Змайструвати такі копії всіх храмів із восьми унікальних українських дерев’яних святинь, які ввійшли до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, – давній задум столяра. А професія столяра-будівельника, набута в Івано-Франківському училищі №5, з роками через життєві обставини стала ще й його захопленням…

Оголошується перший конкурс на здобуття Щорічної премії імені професора Володимира Грабовецького для молодих дослідників історичного краєзнавства.

Премія заснована з метою продовження традицій історико-краєзнавчих досліджень, пов’язаних із науковою спадщиною професора Володимира Грабовецького, підтримки нового покоління дослідників історії Прикарпаття та Карпатського регіону, збереження історичної пам’яті й популяризації історичного краєзнавства.

У Снятині фахівці комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради «Пам'ять» провели ексгумаційні роботи. Під плитами біля монумента так званому воїну-визволителю було виявлено приховане поховання з людськими рештками.

Розкопки відбулися відповідно до рішення Снятинської міської ради та укладеного договору між відділом культури та туризму міськради й КП «Пам'ять». Приводом для цього стали неодноразові звернення Снятинської станиці Братства ОУН-УПА, районного товариства політв'язнів та репресованих, а також ГО ветеранів російсько-української війни «Покуття».

Можна тільки дивуватися, наскільки винахідливими і креативними були станиславівські шахраї.

Їм би спрямувати свою вигадливість у якесь корисне русло, проте вони використовували її, щоб без особливого клопоту і важкої праці привласнювати чужі гроші. Так, у серпні 1928 року станиславівська преса повідомила про двох молодиків – Бернарда Зельтера і Яна Проціва, які були затятими любителями детективів та пригодницьких фільмів, пише Західний кур’єр.