З1 по 30 вересня відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». В Україні конкурс пройде вже вдесяте. Мета проєкту – зібрати світлини всіх пам’яток нерухомої культурної спадщини України для ілюстрування статей у Вікіпедії. Конкурсний список складається з понад 92 тисяч пам’яток нерухомої історико-культурної спадщини з усіх областей України.

Запрошуємо долучатися до конкурсу, подавати свої фото, щоб показати унікальність історикокультурних об’єктів свого краю та привернути увагу до їх теперішнього стану.

Відбулося відкриття і освячення мозаїчної ікони «Богородиця — Премудрість Божа», яка розташована на фасаді будівлі бібліотеки ІФНМУ за адресою вул. Галицька, 7, поблизу Архікатедрального і Митрополичного собору Воскресіння Христового, пише КУРС з посиланням на Відділ охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.

У рамках свого візиту на Прикарпаття, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав відвідав музей «Катедра», що діє при Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового в Івано-Франківську.

Главу УГКЦ супроводжували Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин та о. Степан Балагура — синкел у справах Архієпархіальної Курії та у справах духовенства і священничих родин Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

На зламі ХІХ і ХХ століть Станиславів був зовсім не таким «міським», як ми звикли його уявляти. Серед ошатних кам’яниць та людського гамору цілком природно почувалися ті, кого сьогодні важко уявити на вулицях міста.

Тоді корови могли опинитися в центрі громадського скандалу, гуси – стати героями погоні, а свиней доводилося буквально «регулювати». Словом, сільськогосподарська живність була невід’ємною частиною міського життя, пише Західний кур’єр.

Свині на прогулянці і бої на Діброві

Праведний Митрополит Андрей Шептицький особливо близький мешканцям Прикарпаття, оскільки саме зі Станіславова він розпочинав своє архієрейське служіння. 127 років тому, 20 вересня 1899 року, відбулася інтронізація Владики Андрея Шептицького на Єпископа Станіславівської Єпархії.

На початку лютого 1899-го року імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславівського Єпископа. 17 вересня 1899 року відбулась єпископська хіротонія, а 20 вересня — інтронізація на Станіславівську Катедру.

У давньому Станиславові траплялися злочини, які могли б стати сюжетом для детективного роману. Раптова смерть господаря, підозри сусідів, таємний коханець і, зрештою, отрута, добута під приводом звичайного господарського клопоту.

У вересні 1889 року Окружний суд Станиславова розглядав сенсаційну справу, яка була пов’язана з одним із перших випадків хіміко-медичної експертизи в нашому місті, пише Західний кур’єр.

У Косові відбувся гарний захід,приурочений 130-річчю з дня народження Михайла Горбового /9 вересня 1894р.н./,військового,громадсько-політичного кооперативного діяча,засновника Пласту у Косові.

Також була відкрита фотовиставка "Природа у світлинах Михайла Горбового,до якої долучилася рука майстра фотографії Б.Штундера.

Світлини,несуть приємні спогади про життя та діяльність великої постаті М.Горбового.Діяч Косівщини робив великий вклад у розвиток килимарської справи,бджільництва/залишились два вулики,передані Остапу Тим'яку від пана Тутуруша ,що належали Горбовому/.

До 585-річчя Богородчан центральна частина нашого містечка доповнилася новими інформаційними стендами, присвяченими його історичним та архітектурним пам’яткам.

На них розміщено змістовну та цікаву інформацію, історичні світлини, факти про пам’ятки, а також QR-коди, за допомогою яких можна перейти до додаткової інформації та глибше познайомитися з описом кожного об’єкта.

У день 585-річчя першої письмової згадки про Богородчани ми відкрили пам’ятник людині, яка понад століття тому творила історію нашого містечка, – Андрію Волощуку, першому бургомістру-українцю.

Уродженець Богородчан, він жив і працював у час, коли національна ідентичність, громадська активність і право українців бути почутими вимагали особливої мужності. Період його діяльності став одним із важливих етапів розвитку Богородчан.

Селище Брошнів-Осада відоме на Прикарпатті не тільки колись потужними підприємствами лісової та деревообробної галузі та виробничниками, а щонайперше самобутніми і талановитими майстрами – різьбярами, сувенірниками, столярами, меблевиками тощо, серед яких у пам’яті як ті, що вже у засвітах, так і нині сущі – Василь Побуцький, Богдан Терпеливець, Богдан Бабак, Ірина Хімій, Андрій Мерчук, Юрій Хімій, Любов Зобків, Іван Семанів Степан Кушнір, Іван Поглід, Ярослав Лилак, Іван Лилак, Василь Токарчук та інші. Закономірно, що як минулими роками, так і сьогодні для частини брошнівчан робота з деревиною завжди була тільки професією і зароблянням на хліб насущний, для інших – улюбленим життєвим захопленням і самореалізацією, а для третіх – водночас і працею, і замилуванням.

Відбулося засідання робочої групи з питань декомунізації та деколонізації, під час якого обговорили стан виконання законодавства України у сфері національної пам’яті.

Основну увагу зосередили на реалізації заходів із декомунізації та дерусифікації в громадах області. Йшлося, зокрема, про усунення символіки тоталітарних режимів, демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків та належне виконання вимог Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».

На будівлі бібліотеки ІФНМУ встановлять мозаїчну ікону «Богородиця — Премудрість Божа». Проєкт погодили за умови збереження пам’ятки архітектури, пише КУРС з посиланням на відділ охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.

У Калуші на Івано-Франківщині відбудеться відкриття виставки матеріалів, присвяченої 100-річчю від дня народження Ігоря Дякона — пластуна, оунівця, в’язня "Берлагу", лікаря-хірурга.

Подія відбудеться 17 вересня 2026 року о 15:00 у приміщенні Меморіального музею "Калуська в'язниця" (вул. Січинського, 5), інформують "Вікна".

У кінотеатрі «Люм’єр» в Івано-Франківську 10 вересня відбувся спеціальний показ документального фільму «Відстань до Незалежності». Після перегляду глядачі поспілкувалися з продюсером стрічки та засновником проєкту «Реальна історія» Акімом Галімовим, пише КУРС.

«Відстань до Незалежності» — перша повнометражна стрічка проєкту «Реальна історія», режисерка — Дар’я Саричева.

В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація нового біографічного роману Степана Процюка про Олександра Довженка «Четверо надвечірніх сердець», який нещодавно побачив світ у видавництві «Брустури». Це була захоплива літературна подорож, під час якої численні учасники презентації дізналися про феномен Довженка, історію створення книжки, складний внутрішній світ героя та болісні компроміси в його драматичній долі. Наклад видання – 3 500 примірників.

У Іванівцях відзначили 105-у річницю з дня народження Михайла «Спартана» Москалюка. Людини, яка усе своє життя присвятила Україні та боротьбі за Україну – пише “Західний кур’єр”.

«Спартан» був сотенним Української повстанської армії та одним із останніх керівників визвольного руху на Коломийщині.

77 літ відміряла доля нашому Побратиму. То були плідні роки, наповнені безперервним науковим пошуком: Петра Сіреджука чи не щодня можна було зустріти в архівах і книгозбірнях. Постійний член Гуцульського дослідницького інституту в м. Чикаго (США); голова історико-краєзнавчої секції Регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини. Лауреат премії імені Івана Крип’якевича , стипендіат Польської АН та Королеви Ядвіги Ягеллонського університету в м. Кракові (Польща), Інституту Гердера в Німеччині. Почесний член Спілки краєзнавців Прикарпаття, лауреат літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини.

Залишки найстарішої мурованої цивільної будівлі Калуша кінця XVIII століття обнесли будівельним парканом. На місці колишньої австрійської жандармерії та лісництва на вулиці Івана Франка, 2, яка роками стояла в руїнах, планують збудувати новий багатоквартирний будинок із комерційними приміщеннями.

Світлини останніх днів існування цієї історичної пам’ятки оприлюднили на Фейсбук-сторінці спільноти «Калуш Урбаністичний».

В Івано-Франківську стало відомо про смерть Людмили Ткаченко — майстрині, колишньої полковниці міліції та співавторки унікальних писанок, створених разом із чоловіком Валентином.