Відійшов у вічність дослідник історії краю та почесний громадянин Коломиї Степан Андріїшин.

Про смерть відомого краянина 2 листопада повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

Степан Андріїшин став одним із перших дослідників, які системно вивчали історію Коломиї. За краєзнавчу діяльність та відродження правди про рідний край у радянські часи його переслідували органи КДБ.

Той, хто мандрує сучасним Галичем, на основі споглядання архітектури міста, може прийти до думки, що він потрапив в урбанізоване село. В середмісті можливо в одній дільниці одночасно побачити незначну кількість будинків австрійського періоду, дещо більше польського, а поруч багатоповерхівку радянського періоду.

У будівлі в Івано-Франківську збереглися автентичні двері — пам’ятка архітектури кінця ХІХ — початку ХХ століття. Виготовлені з масивного дерева, вони поєднують у собі елементи неоренесансу та еклектики.

Автентичні двері збереглися майже без змін у будівлі на вулиці Курбаса, 2 в Івано-Франківську. Вони виготовлені з масивного дерева, ймовірно дуба, інформують "Вікна" з посиланням на відділ охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.

30 жовтня 2026 року на відзначення Західноукраїнської Народної Республіки відділ краєзнавчої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка пропонує переглянути книжково-ілюстративну виставку «ЗУНР: Відродження державності України».

Цьогоріч минає 100 років від дня смерті УНР Василя Соловчука (1894–1926) — видатного уродженця села Молодилів Отинійської селищної територіальної громади – пише “Західний кур’єр”.

Василь Соловчук був полковником Армії Української Народної Республіки, старшиною Легіону Українських січових стрільців, учасником Української революції 1917–1921 років і командиром панцерника Симона Петлюри.

У Центрі життєстійкості Косівської міської ради цьогоріч 19-21 жовтня провели польовий табір зі збереження єврейських цвинтарів «Камені пам’яті». Це навчальна експедиція на кладовище, яке було огороджене ESJF у 2025 році за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Табір мав за ціль навчити молодь з усієї України документувати надгробки та показати, чому збереження таких місць важливе для розуміння спільної історії.

За позовом Окружної прокуратури міста Івано-Франківська у судовому порядку зобов’язано власників укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури місцевого значення «Житловий будинок (мур)», що розташована на вулиці Шевченка, 12 в Івано-Франківську.

В Івано-Франківську муніципальна інспекція зупинила фарбування частини фасаду історичної будівлі «Пасажу Гартенбергів» в чорний колір, пише КУРС з посиланням на ГК.

На зміну кольору фасаду звернула увагу місцева мешканка, яка опублікувала відео з робітниками, що фарбували частину світлого фасаду пам’ятки архітектури в чорний колір.

Цьогоріч минає 100 років від дня смерті УНР Василя Соловчука (1894–1926) — видатного уродженця села Молодилів Отинійської селищної територіальної громади – пише “Західний кур’єр”.

Василь Соловчук був полковником Армії Української Народної Республіки, старшиною Легіону Українських січових стрільців, учасником Української революції 1917–1921 років і командиром панцерника Симона Петлюри.

Готель «Варшава» (нині готель «Nadiya Palace») упродовж своєї історії пережив немало буремних подій. Серед них була й пожежа, що сталася у жовтні 1923 року.

У репортажі з місця події газета «Кур’єр станиславівський» зазначила, що ця пожежа переконливо довела неготовність міської пожежної служби до боротьби з більшими пожежами, пише Західний кур’єр. Адже до боротьби з вогнем було залучено аж надто багато людей і ресурсів. Вогонь спалахнув у п’ятницю, близько шостої години вечора.

1 листопада в Івано-Франківську відбудеться лекція «Хлопці, Австрія — капут! Тепер є Україна! Листопадові дні 1918-го у Станиславові». Історик Петро Ганцюк розповість, як українські військові перебрали владу в місті та яку роль ці події відіграли у становленні української державності, пише КУРС.

У ніч проти 1 листопада 1918 року українські військові взяли під контроль Станиславів. Уже вранці над містом замайорів синьо-жовтий прапор. Ці події стали частиною Листопадового чину, внаслідок якого українці встановили владу в Східній Галичині на тлі розпаду Австро-Угорської імперії.

27 жовтня 2026 року у рамках програми науково-практичної конференції з нагоди 70-ї річниці революційних подій в Угорщині «Ціна свободи: Угорська революція 1956 року в контексті сучасної України», яка проходила у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника у відділі літератури іноземними мовами Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка відбулася експозиція фотовиставки, присвяченої Будапештському повстанню 1956 року.

На межі сіл Жуків і Жукотин колись був хутір Дубівка, а там п’ять хат серед поля, що тягнулося в бік Тлумача й Коломиї. Сьогодні від Дубівки не лишилося нічого. Хати розібрали, криниці засипали, дерева викорчували. Єдиний живий свідок того хуторського життя — 87-річна Марія Романчук.

Разом із собою вона береже пісню про двох повстанців, яку в околиці більше не пам’ятає ніхто, пише Репортер.

«З тої Дубівки лишилась я одна»

Як за «бабусі» Австрії, так і за Другої Речі Посполитої станиславівська преса час від часу повідомляла про «цілителів», які обіцяли людям одужання від хвороб, але виявлялися звичайними пройдисвітами.

Проте виникає враження, що мешканці Станиславова та його околиць не робили жодних висновків із цих повідомлень, пише Західний кур’єр. Так, у березні 1929 року селянин Петро Білоус із Ланчина біля Надвірної став жертвою ошуканства з боку цигана. Білоус довший час хворів, і циган швидко визначив причину хвороби.

На фасаді ліцею №7 в Івано-Франківську відкрили та освятили меморіальну дошку Дмитру Макогону — українському педагогу, письменнику, поету та батькові Ірини Вільде.

Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків, пише Фіртка.

За словами мера, доля Дмитра Макогона була непростою. Він пережив переслідування різних режимів, але все життя присвятив навчанню дітей. У цьому закладі Макогон працював учителем і директором, тут завершив свою трудову діяльність.

30 жовтня в ефірі радіостанції «Вежа FM» відбудеться презентація нової книги «Жінки в історії Івано-Франківська» за участю авторів видання, краєзнавців Володимира Устинського та Романа Діди, пише КУРС.

Видання розповідає про понад 270 жінок, які протягом трьох із половиною століть впливали на розвиток міста. На 496 сторінках зібрані життєписи жінок, які народилися, навчалися, жили та працювали у Станиславові, а згодом Івано-Франківську.

На площі біля Івано-Франківського драмтеатру відкрилася інтерактивна вулична виставка «З поверненням, Провіднику!», присвячена полковнику Армії УНР та засновнику ОУН Євгену Коновальцю. Головними експонатами стали реставровані зразки рідкісної бронетехніки початку ХХ століття – доби визвольних змагань 1917–1921 років.

Організатором експозиції в обласному центрі виступив «Ветеранський корпус Івано-Франківщини», пише Репортер.

У старому Станиславові прикраси були не лише ефектним акцентом іміджу модниць і модників, а й невід’ємною частиною міського життя. Їх дарували на заручини, ними хизувалися на балах, передавали у спадок і берегли як пам’ять про найдорожчих людей. 

За блиском золотих перстнів, брошок і браслетів стояв цілий міський світ – із талановитими майстрами, родинними реліквіями, модними новинками та, звісно, злочинцями, яких коштовності приваблювали не менше, ніж їхніх законних власників, пише Західний кур’єр.

Ювелірна мода

30 жовтня в ефірі радіостанції «Вежа FM» відбудеться презентація нової книги «Жінки в історії Івано-Франківська» за участю авторів видання, краєзнавців Володимира Устинського та Романа Діди, пише КУРС.

Видання розповідає про понад 270 жінок, які протягом трьох із половиною століть впливали на розвиток міста. На 496 сторінках зібрані життєписи жінок, які народилися, навчалися, жили та працювали у Станиславові, а згодом Івано-Франківську.