У неділю, 8 листопада, у селі Торговиця Отинійської селищної територіальної громади відзначили 120-річчя храму Святого Архистратига Божого Михаїла Православної Церкви України.

Про це повідомили на сторінці Отинійської громади, пише Фіртка.

На пам’ятнику Іванові Франку у селі Голинь Калуської громади на Івано-Франківщині встановили нові таблиці на місці тих, які знищили вандали. Зокрема, відновили згадку про мецената, за чиї кошти звели цей монумент.

Нові таблиці на пам'ятнику Іванові Франку встановили у четвер, 5 листопада. Про це повідомила у соцмережі філологиня, просвітянка і письменниця Оксана Тебешевська з Голиня, інформують "Вікна".

9 листопада 2026 року у Бурштині на Івано-Франківщині помер ветеран ОУН-УПА та колишній політв'язень Федір Наритник. У 1954 році його засудили до смертної кари, а через пів року вирок замінили на 25 років таборів строгого режиму.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Бурштинської міської ради.

Федір Наритник народився 1929 року в селі Дем'янів у селянській родині.

Івано-Франківську потрібен комплексний підхід до розвитку міста. Йдеться не лише про будівництво доріг і мостів, а й про створення громадських просторів, збереження історичної спадщини та розвиток культурної інфраструктури.

Про це під час IF BUILD FORUM розповів директор комунального підприємства «Простір інноваційних креацій „Палац”» Володимир Гайдар, пише Фіртка.

Історична спадщина — не перешкода, а потенціал

Дослідники краєзнавчого проєкту «Калушани в Першій світовій війні» повідомили про завершення важливого етапу пошуків та локалізацію історичного військового цвинтаря у передмісті Івано-Франківська (район Пасічної та Рибного).

Раніше команда проводила масштабну архівну роботу та встановлювала імена похованих тут солдатів. Завдяки уточненим орієнтирам та спільному польовому виходу волонтерів Богдана Гебури та Влада Полівчука, 24 жовтня точне місце розташування некрополя вдалося офіційно підтвердити.

9 листопада 2026 року о 15 год. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація книжки «Житіє письменницьке» письменника та краєзнавця Василя Бабія. Щиро запрошуємо усіх охочих.

8 листопада відзначила 102 день народження жителька села Грушів Коломийського району Ганна Уграк. Жінка допомагала воякам Української повстанської армії на Івано-Франківщині.

Про іменинницю повідомили на Facebook-сторінці управління соцполітики Коломийської міськради.

Незважаючи на воєнний стан, масові акції продовжують залишатися частиною життя сучасного Івано-Франківська. Мешканці міста влаштовують флешмоби, долучаються до благодійних ініціатив або просто гуртом висловлюють свою незгоду з чимось.

У давні часи містяни теж уміли привертати увагу до важливих для них ідей і використовували для цього різні способи. Звісно, в одній статті неможливо розповісти про всі масові акції старого Станиславова, тож спробуймо більше дізнатися хоча би про деякі з них, пише Західний кур’єр.

Давні флешмоби

Із шахт до станції вугілля везли кіньми, а потім вузькоколійкою. Копальні зупинили у 1940-х, а останніх шахтарів перевели в інше місце.

З 1868 року в Станиславові діяла Касі ощадності – одна з перших кредитно-фінансових установ міста. Будинок, де вона знаходилася, зберігся до наших днів – він розташований на розі вулиць Орлика і Мазепи.

Як за австрійських часів, так і за Другої Речі Посполитої Каса ощадності була відома цікавими та небанальними рекламними акціями, пише Західний кур’єр. Так, у квітні 1929 року Каса ощадності придбала у крамниці торговця металевими виробами Карла Гаусвальда швейну машинку «Зінґер» і оголосила, що подарує її тому вкладнику, чий вклад допоможе загальному капіталу Каси зрости до 5 млн. злотих.

З 4 по 10 листопада 2026 року на території колишнього села Пужники, що на Тернопільщині, триватимуть українсько-польські пошукові дослідження. Фахівці шукатимуть останки місцевих мешканців, які трагічно загинули під час збройного нападу в лютому 1945 року. Роботи є продовженням виконання міждержавних домовленостей щодо гідних поховань.

Відомий польський поет, драматург, представник сентименталізму часів Просвітництва Францішек Карпінський (1741–1825) народився 4 (8) жовтня у Голоскові Коломийського повіту. Прикметно, що того дня до оселі, в якій знайшлося дитя, вступили опришки на чолі з Олексою Довбушем. Вони мали намір «потрясти» багату польську родину. Натомість з огляду на появу Францішека на світ лише повечеряли і ватаг подарував породіллі чималі гроші.

До його «розбудови» підходять з дереворубним напором, воно відчуває себе боржником, не вартим емпатії. Старе осипається і вульгарно заливається бетоном.

У цьому «фільмі» уривки висловлювань кількох людей, які від народження стали свідками фрагментів історії Франківська.

Місто народження - це як родич: те, що не обираєш, але між вами може створитись взаємовіддане взаєморозуміння, базоване на спільному в крові, або навпаки, пролитись кров.

Споглядаючи різні пам’ятки в Галичі та околиці, пересічний відвідувач, не маючи ґрунтовних знань з історії побудови та подальших реставрацій чи реконструкцій об’єктів, як правило, сприймає їхній сучасний стан за автентичний вигляд. Проте, насправді, кожна пам’ятка змінювалася в часі неодноразово впродовж століть; а іноді і кілька разів в одному столітті.

В багатьох родинах підготовка до новорічно-різдвяних свят розпочинається ще задовго до святкового сезону. Проте, як свідчить давня преса, у минулому такі приготування часом мали виразний кримінальний відтінок.

Так, у січні 1924 року преса повідомила, що станиславівська поліція отримала повідомлення з Варшави, яке стосувалося такої собі Емілії Стульської, пише Західний кур’єр. Ця пані була родом зі Станиславова, однак мешкала у Варшаві, де працювала служницею в заможній родині.

У Косові на Івано-Франківщині знайшли мацеву кінця ХVІІ століття. Наразі це — найдавніший надгробок, який фіксували на території громади. Надмогильний камінь 1691 року свідчить про наявність у XVII столітті у місті заможної та осілої єврейської громади. 

Про це Суспільному розповіла директорка освітніх програм Європейської ініціативи зі збереження єврейських цвинтарів, фахівчиня з єврейської епіграфіки Олександра Фішель. 

Що привезти з Коломиї, коли їдете в гості до рідних чи друзів? Хочеться ж подарувати щось особливе — не просто сувенір, а частинку нашого міста, його характеру та смаку.

Тепер серед таких гостинців є і коломийська кава, і незвичний торт у формі писанки!

«Нещодавно в Музеї історії міста Коломиї відбулася зустріч із коломиянкою Анною Бурбан, під час якої презентували її проєкт «Кава з Коломиї». Це місцевий бренд, який покликаний зробити звичайне горнятко кави ще й нагадуванням про рідне місто.

Я мав за честь запросити до жовтневої «Літературної світлиці» «Галичини» педагогиню, поетесу й краєзнавицю Оксану ЛЕСЮК – уродженку селища Перегінського, а нині жительку Рожнятова. Це інтерв’ю – своєрідне повернення мого журналістського боргу цій невтомній трударці слова, котра десятки років віддала служінню рідному Рожнятівському Підгір’ю та загалом Прикарпаттю. Як авторка півтора десятка поетичних і краєзнавчих видань, лауреатка премії ім. І. Вагилевича та відзнаки «Найкращі люди Рожнятівщини» вона часто залишалася на окресах медійної уваги і її й досі, на мій погляд, гідно не оцінено – ні як поетесу, ні як культурологиню…

Байдужію…