За Другої Речі Посполитої влада з самого початку намагалася знищити у місті всі сліди австрійського панування.

Проте навіть у 1928 році на будівлях Станиславова можна було знайти «вітання» з минулого, пише Західний кур’єр. Зокрема у серпні того року газета «Кур’єр станиславівський» повідомляла:

Якось один цікавий майстер, проводжаючи мене зі своєї робітні та шпацируючи зі мною івано-франківською «соткою», по-філософськи розмірковував: справжня краса міста – не візуальна й споглядальна для всіх, а непомітна й затишена, захована десь там, у невеличких майстернях талановитих ремісників, художників, музикантів, будівельників. Отож пропонуємо інтерв’ю з тим, хто своїм талантом і працею творить, образно кажучи, керамічне обличчя не лише Івано-Франківська, а й загалом Прикарпаття – ветераном війни, художником-керамістом Віталієм ВЛАДКОВСЬКИМ. Його творча робітня якраз і заховалася в одній із таких виробничих локацій, яку можна означити заводською спадщиною з 90-х.

Майстер столярних справ Олег ВОЛОЩУК, якого я ще три роки тому у своїй статті в «Галичині» про нього назвав «петрівським зодчим», живе у невеличкому покутському селі Петрові Олешанської громади і творить з деревини унікальні мініатюрні копії церков. Змайструвати такі копії всіх храмів із восьми унікальних українських дерев’яних святинь, які ввійшли до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, – давній задум столяра. А професія столяра-будівельника, набута в Івано-Франківському училищі №5, з роками через життєві обставини стала ще й його захопленням…

Оголошується перший конкурс на здобуття Щорічної премії імені професора Володимира Грабовецького для молодих дослідників історичного краєзнавства.

Премія заснована з метою продовження традицій історико-краєзнавчих досліджень, пов’язаних із науковою спадщиною професора Володимира Грабовецького, підтримки нового покоління дослідників історії Прикарпаття та Карпатського регіону, збереження історичної пам’яті й популяризації історичного краєзнавства.

У Снятині фахівці комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради «Пам'ять» провели ексгумаційні роботи. Під плитами біля монумента так званому воїну-визволителю було виявлено приховане поховання з людськими рештками.

Розкопки відбулися відповідно до рішення Снятинської міської ради та укладеного договору між відділом культури та туризму міськради й КП «Пам'ять». Приводом для цього стали неодноразові звернення Снятинської станиці Братства ОУН-УПА, районного товариства політв'язнів та репресованих, а також ГО ветеранів російсько-української війни «Покуття».

Можна тільки дивуватися, наскільки винахідливими і креативними були станиславівські шахраї.

Їм би спрямувати свою вигадливість у якесь корисне русло, проте вони використовували її, щоб без особливого клопоту і важкої праці привласнювати чужі гроші. Так, у серпні 1928 року станиславівська преса повідомила про двох молодиків – Бернарда Зельтера і Яна Проціва, які були затятими любителями детективів та пригодницьких фільмів, пише Західний кур’єр.

14 жовтня 2026 року у відділі краєзнавчої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка експоновано тематичну книжкову виставку «Воїни свободи: УПА крізь покоління» з нагоди річниці створення Української Повстанської Армії.

Українська Повстанська Армія уособила в собі звитягу кращих синів і дочок українського народу, які у роки воєнного лихоліття виборювали свободу і незалежність нашої держави.

Хартія-Хаб запрошує франківців на перший показ документального фільму «Ґреґіт. Командир Чорного лісу» від 2-го корпусу НГУ «Хартія» та обговорення з істориками і представниками Хорунжої служби «Хартії», пише КУРС з посиланням на Хартію-Хаб.

Показ та обговорення фільму відбудеться в Івано-Франківську 14 жовтня до річниці створення Української повстанської армії.

В музеї історії міста Коломиї відбулася презентація 51-го випуску книжкової серії «Коломийська бібліотека» — книги «Іван Франко на Станіславщині», присвяченої перебуванню Каменяра на Прикарпатті, зокрема в Коломиї.

Захід розпочався піснею «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» у виконанні квартету «Акорд». Зала музею була вщерть заповнена — тема зустрічі об’єднала дослідників, краєзнавців, освітян, студентську молодь і всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

У п’ятницю, 9 жовтня, у виставковому залі обласної спілки художників відкрили традиційну щорічну виставку до Дня художника – «Станіслав/Франківськ». Цьогоріч митці присвятили свої роботи місту, його архітектурі, історії та змінам.

В експозиції представили близько 70 робіт 54 художників. На картинах – вулиці, дворики, фасади та інші всім знайомі куточки Франківська, пише Репортер.

В Івано-Франківську уламки реактивного «шахеда» під час російського обстрілу 11 жовтня пошкодили пам'ятник борцям за волю.

Про це на Facebook-сторінці повідомив заступник міського голови Михайло Смушак.

Як ідеться у дописі, монумент розташований за кілька метрів від місця вибуху — його посікло уламками безпілотника та вибуховою хвилею.

12 жовтня в Івано-Франківському апеляційному суді продовжили розгляд апеляційної скарги щодо повернення до автентичного вигляду пам’ятки архітектури – колишнього готелю «Дністер», пише КУРС.

7 жовтня 2026 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася творча зустріч, присвячена історико-культурній спадщині Покуття та Карпатського регіону. Головними героями заходу стали український краєзнавець, дослідник, педагог Михайло Стовпюк із села Спас Коломийського району та письменник, поет і волонтер Василь Хитрук із села Снідавка Косівського району. Зустріч об’єднала науковців, істориків, письменників, краєзнавців та всіх, кому близька справа збереження духовних і культурних надбань рідного краю.

Калуська окружна прокуратура через суд вимагає забезпечити належний захист двох пам’яток археології місцевого значення — «Поселення Цвітова І» та курганного могильника «Нижній Струтинь І», пише КУРС з посиланням на прокуратуру.

Видання про Осипу Лучко-Капець з Підгірок містить понад 50 світлин з приватного архіву, які опубліковано вперше. Презентація зібрала в "Калуській в’язниці" родину "Незабудьки", її земляків, а також науковців із різних міст. Спогадами про матір поділився син Зеновій.

На Пантеоні Слави на Черкащині відкрили вісім нових горельєфів українським воїнам. Скульптор Ігор Семак з Калуша створив для меморіалу вже десятки робіт, які бережуть пам’ять про Героїв.

Цісар Австрійської імперії Франц-Йозеф І був у Станиславові тричі.

Вперше він відвідав наше місто в 1851 році, коли йому був лише 21 рік, удруге – в 1855 році, втретє –15 вересня 1880 року. В 1902 році журналісти газети «Кур’єр станиславівський» відшукали у хроніках міської Державної гімназії цікаві подробиці про візит монарха в 1855 році і поділилися ними з читачами, пише Західний кур’єр. 

У Снятині Івано-Франківської області, на території радянського меморіалу та поруч із ним, під час пошукових робіт знайшли два поховання: склепне, де можуть бути рештки працівників НКВС і МДБ, а також орієнтовно 80 могил червоноармійців 1944 року. Ексгумації під час робіт не проводили — фахівці зробили окремі шурфи, щоб визначити розміри й розташування поховань.

Про це у коментарі Суспільному розповів директор комунального підприємства «Пам'ять» Василь Тимків.