Оголошується перший конкурс на здобуття Щорічної премії імені професора Володимира Грабовецького для молодих дослідників історичного краєзнавства.

Премія заснована з метою продовження традицій історико-краєзнавчих досліджень, пов’язаних із науковою спадщиною професора Володимира Грабовецького, підтримки нового покоління дослідників історії Прикарпаття та Карпатського регіону, збереження історичної пам’яті й популяризації історичного краєзнавства.

Початок осені асоціюється з новим навчальним роком навіть у тих, чия шкільна наука вже давно позаду. Понад сто років тому в Станиславові вереснева метушня теж була дуже помітною.

Після літнього затишшя місто оживало, книгарні й крамниці канцтоварів переживали наплив покупців, а на юних мешканців міста чекали суворі шкільні будні. Зі сторінок давньої міської преси ми спробували дізнатися, як і коли в старому Станиславові починався навчальний рік, пише Західний кур’єр.

Останні дні перед школою

Футбол в Україні люблять мільйони. Він, можна ствердити, є майже нашим національним видом спорту. Для багатьох це не просто спорт, а частина життя, емоцій і національної культури. На жаль, в Україні ще бракує фундаментальних історичних досліджень про цю захоплюючу гру. А її історія, повірте, - це чималий шмат нашого минулого та сьогодення. Історичні обставини значною мірою вплинули на формування любові українців до футболу, його пошанівку у серцях багатьох наших співвітчизників.

У Більшівцях урочисто відкрили пам’ятні дошки борцям за волю України ХХ та ХХІ століть.

Подія об'єднала родини полеглих, військовослужбовців Збройних Сил України, представників Сил спеціальних операцій, духовенство, учнівську молодь, жителів та гостей громади.

Відтепер фасад селищної ради прикрашають імена трьох видатних земляків:

Історик, професор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Іван Монолатій на прохання post impreza написав текст про єврейського видавця з Коломиї Якова Оренштайна, який випускав у місті українські книги. 

Під час виїзду робоча група безпосередньо на місцях ознайомилися з наявними об’єктами публічного простору, їхнім сучасним станом, зосередила увагу на особливостях кожного з населених пунктів, адже процеси декомунізації та деколонізації мають враховувати їхній історичний контекст, стан публічного простору та результати вже проведеної роботи. Такий підхід дає можливість комплексно оцінити ситуацію та визначити першочергові завдання для подальшого впорядкування.

Окремо йшлося про подальшу взаємодію з органами місцевого самоврядування щодо реалізації необхідних заходів Акцентовано на важливості дотримання встановлених законодавством процедур.

Військовослужбовці полку "Лава" піднялися на Говерлу з нагоди 84 річниці заснування УПА. На вершині захисники вшанували пам'ять загиблих побратимів та згадали бойовий шлях упівців з історичної воєнної округи "Говерля".

29 вересня сержанти полку "Лава" "штурмували" Говерлу. Підйом приурочили до 84-ї річниці УПА, інформують "Вікна" з посиланням на полк безпілотних систем "Лава" 2-го корпусу НГУ "Хартія".

У п’ятницю, 2 жовтня, в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери (Тарнавського, 22) відкрилася виставка «Три покоління – одна боротьба». Експозиція розповідає столітню історію однієї гуцульської родини — Манчуків.

У виставковій залі зібрали документи, листи, книги, фотографії та особисті речі, які зберігала родина. В експозиції — історії Онуфрія Манчука, його сина Івана та нащадка Василя Бойчука, пише Репортер.

Попри статус найдорожчої комунальної нерухомості Калуша за останні п'ять років, будівлю колишнього військкомату так і не змогли продати за повну ціну. Головна причина низького попиту — нещодавно оформлені жорсткі охоронні зобов’язання. Оскільки перший електронний аукціон провалився, стартову ціну пам’ятки архітектури знизили вдвічі — до 3,3 млн гривень, а самі торги заплановано на 8 жовтня.

30 вересня на платформі Прозорро.Продажі оголошено черговий електронний аукціон з приватизації будівлі на вул. Бандери, 25А в місті Калуші, інформують "Вікна".

До Дня захисників і захисниць України та річниці заснування Української повстанської армії видавництво “Локальна історія” оголосило передпродаж фотоальбому «Повстанці. Яворівський архів світлин УПА». До видання увійдуть 216 світлин українських повстанців, негативи яких у 1999 році знайшли в селі Яворів на Косівщині, пише КУРС з посиланням на видавництво.

Нещодавно в Марійському духовному центрі «Зарваниця» зібралась делегація краєзнавчої спільноти України з керівником Олександром Реєнтом, доктором історичних наук, професором, для обговорення важливих питання сьогодення, започаткувавши водночас традицію духовної прощі для краєзнавців. Тема зустрічі «Краєзнавство у системі збереження історико-культурної спадщини України в умовах збройної агресії: втрати та відновлювальні практики» об’єднала науковців, краєзнавців всієї України, освітян, духовну еліту, представників влади.

Делегацію краєзнавців Івано-Франківщини очолював голова ІФОО НСКУ, директор обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді М.Косило.

Пам’ять, духовність, любов до рідного краю та готовність захищати Україну — цінності, які об’єднали учасників обласного семінару «Військово-патріотична та туристсько-краєзнавча проща».

1 жовтня  Івано-Франківським обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді спільно із Івано-Франківською організацією Національної спілки краєзнавців України та Федерацією спортивного туризму Івано-Франківської області  відбувся обласний семінар, який став не лише професійним майданчиком для обміну досвідом, а й особливою духовною та пізнавальною мандрівкою стежками історії рідного краю.

Створена 36 років тому перша демократична обласна газета «Галичина», безперечно, стала носієм забороненої в СРСР історичної пам’яті про діячів національно-визвольного руху часів існування Української Повстанської Армії, які поклали свої життя за волю соборної української держави від московсько-більшовицької окупації.

Наприкінці ХІХ століття життя у Станиславові було спокійним, розміреним і навіть трохи нуднуватим. Тож недивно, що будь-яка сенсація викликала жваву реакцію публіки і тривалі обговорення.

Зокрема юрби цікавих збирало транспортування злочинця до місця суду чи покарання. Ось що про таке кримінальне «шоу» повідомила газета «Кур’єр станиславівський» у серпні 1886 року, пише Західний кур’єр:

У селі Шешори на Косівщині з’явився унікальний об’єкт — найбільша різьблена таріль у традиційному гуцульському стилі. Двометровий декоративний витвір із дуба, оздоблений геометричним різьбленням та інкрустацією мідним дротом, створив майстер-самоук і ветеран війни Іван Гіндей.

У діаметрі таріль має 200 см, а важить близько 150 кг. Аналогів такому масштабному виробу в Україні немає. Тому таріль подали до Національного реєстру рекордів України. У п’ятницю, 25 вересня, очільниця організації Лана Вєтрова особисто вручила відзнаку про рекорд майстрові Івану Гіндею, пише Репортер.

У мікрорайоні Хотінь, що у Калуші на Івано-Франківщині, 27 вересня відбулися великі церковні урочистості: парафія Святого Миколая УГКЦ відзначила завершення масштабного оновлення храму.

Цього дня Архієрейську Літургію очолив митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин, який звершив чин освячення престолу та інших святинь. До спільної молитви долучилися численні віряни, духовенство та міський голова Андрій Найда, йдеться в офіційній інформації.

У серпні в нашому місті яскраво і різноманітно відсвяткували 170-річчя з дня народження Івана Франка, тому особливо цікаво дізнатися, як проходили вшанування Великого Каменяра у старому Станиславові.

Так, у лютому 1899 року преса повідомила, що в місті відбувся творчий вечір, присвячений 25-річчю творчої діяльності Франка, пише Західний кур’єр:

29 вересня робоча група з питань декомунізації та деколонізації на території Івано-Франківської області продовжила свою роботу у населених пунктах Городенківської  громади.

У межах поїздки відбулася зустріч із головою Городенківської міської територіальної громади Богданом Кобилянським. Під час зустрічі члени робочої групи ознайомилися зі станом виконання законодавства у сфері декомунізації на території громади.

У Калуші на Івано-Франківщині презентують книгу про зв’язкову УПА Осипу Лучко-Капець "Незабудьку" з Підгірок, яка пройшла крізь сталінські табори і зберегла унікальні тюремні вірші Ольги Дучимінської.

Музейно-виставковий центр запрошує гостей і мешканців Калуської громади на презентацію книги "Осипа Лучко-Капець — "Незабудька"", інформують "Вікна".