Івано-Франківська громада придбала двоповерхове приміщення колишньої «Укрпошти» біля залізничного вокзалу. У ньому планують облаштувати сучасний хостел для ветеранів та їхніх родин.

Про це під час відеозвернення 28 серпня повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, пише Фіртка.

У день 170-ї річниці від дня народження Каменяра у Музеї-оселі родини Івана Франка в Підгірках відбулася обласна мистецька акція «Лиш боротись — значить жить». На урочистості до Калуша на Івано-Франківщині завітав внучатий племінник поета, науковець Андрій Франко зі Львова, якого міський голова відзначив срібним значком «Калуш», а сам нащадок подарував музею нове наукове видання.

До Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери звернувся Андріан Шаган із села Загір’я, який знайшов історичні документи, пише КУРС з посиланням на музей.

На зламі ХІХ і ХХ століть серед галицьких євреїв великою повагою користувалися так звані рабини-чудотворці – духовні особи, до яких віряни зверталися за порадою, зціленням а інколи й передбаченням майбутнього.

Втім, у травні 1910 року рабин-чудотворець зі станиславівської околиці потрапив у вир гучного судового процесу, пише Західний кур’єр. На лаві оскаржуваних Окружного суду в Станиславові опинилися Саламон Скурник і Песя Тафтович, яких звинувачували у шантажі та вимаганні.

В Івано-Франківську відкрили та освятили пам’ятну дошку видатному українському письменнику, поету, громадському діячеві та мислителю Івану Франку.

Пам’ятну подію провели у кімнаті-музеї Івана Франка на вулиці Гетьмана Мазепи, 1.

Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка у Калуші на Івано-Франківщині отримала подарунок від скульптора Ігоря Семака — погруддя видатного українського письменника Івана Франка.

Калуський скульптор Ігор Семак зробив бібліотеці подарунок напередодні відзначення 170-річчя від дня народження Івана Франка, інформують "Вікна".

У селі Збора Верхнянської громади на Івано-Франківщині відновили пам'ятний хрест, встановлений у XIX столітті на згадку про скасування панщини (кріпацтва) в Галичині. Історичну пам'ятку не лише відреставрували, а й повернули на її початкову локацію.

Про це у спільноті «Наша Збора» повідомив Василь Шпарій.

Недаремно кажуть, що реклама – це рушій прогресу. Однак у Станиславові на зламі ХІХ і ХХ століть вивіски і рекламні плакати часом ставали джерелом не лише інформації про товари і послуги, а й приводом для нарікань та скандалів.

У 1888 році деякі дописувачі міської преси нарікали на вивіску популярної української крамниці «Народна торгівля», яка, мовляв, була занадто великою і затуляла ліхтар, пише Західний кур’єр. Через це начебто значна частина вулиці Сапєжинської (тепер вул. Незалежності) погано освітлювалася. Дехто навіть обурювався тому, що міський ліхтар постійно і безкоштовно освітлював вивіску комерційної установи.

Сьогодні доступні чотири відділення: історія селища, народний побут, сакральне мистецтво та виставковий зал.

Нагадаємо, що музей ім.О. Феданка раніше був філіалом Івано-Франківського краєзнавчого музею. Три роки тому обласна рада передала приміщення Солотвинській селищній раді. Два роки тому музей передано на баланс відділу культури, власне тоді й почалися ремонтні роботи. Селищною радою виділялися кошти на придбання будівельних матеріалів. Самі ж роботи робили працівники культури.

З цією подією привітав жителів секретар селищної ради Василь Мандзюк.

27 серпня в Івано-Франківську відома своєю автентичною атмосферою антикварня «ШпиндеL'» підготувала гастрономічний перформанс до 170-річчя від дня народження Великого Каменяра.

Команда ресторану відтворила унікальний історичний рецепт кулінарних уподобань родини Франків, спекши улюблений десерт письменника — пиріг із чорнобривців. Завдяки цьому містяни та гості Івано-Франківська отримали можливість буквально «спробувати історію на смак» у затишному ретро-інтер'єрі, інформують "Вікна".

Основні факти про життя Станиславова під час Першої світової війни історики черпають з архівних матеріалів, але цінними є й спогади очевидців, які стали свідками тих трагічних подій. Ці спогади здебільшого суб’єктивні й сповнені особистими емоціями, але їм чудово вдається занурювати читача у атмосферу тієї епохи і змушувати його відчувати те, що переживали герої, описані автором, пише Західний кур’єр.

Враження журналіста

Приводом до дискусії у соцмережі між міським головою Калуша Андрієм Найдою та користувачами стала презентація концепції нового комерційного житлового комплексу. Поки мерія закликає аналізувати правові документи, калушани апелюють тріщинами будинків XIX століття та занедбаними залишками найстарішої броварні України.

Минула 62-га річниця з дня відходу до вічності підпільного Єпископа Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Владики Симеона Лукача. Його, у 2001 р., разом із іншими світочами катакомбної УГКЦ, підніс до гідності Блаженних вже нині святий Папа Іван Павло ІІ, під час свого візиту до України.

Пам'ять про тих, хто виборював волю України понад століття тому, та про сучасних захисників — це цілісний ланцюг нашої національної свідомості. Впродовж кількох днів у житловому масиві Підгірки у Калуші на Івано-Франківщині тривали роботи з благоустрою та впорядкування могили Січових Стрільців.

Про це на Фейсбук-сторінці повідомила депутатка Калуської міської ради Тетяна Будзан.

ГО «Відкритий код» запрошує мешканців та гостей міста на дискусійну панель «Гуцульщина як простір творчого натхнення: від Франка до сучасних митців». Разом з дослідниками та громадськими діячами говоритимуть про те, чому Гуцульщина є особливим місцем для українських митців та як їй вдається досі народжувати нові образи, культурні рівні та ідеї, не вичерпуючи потенціалу, пише КУРС.

Коли: 29 серпня о 17:00

Де: конференц-зала палацу Потоцьких

Наприкінці 1980-х Франківськ переживав час великих суспільних змін. На вулиці виходили тисячі людей, які відкрито говорили про українську державність, домагалися легалізації греко-католицької церкви, створювали демократичну пресу та повертали у міський простір синьо-жовту символіку.

До 35-ї річниці незалежності України «Репортер» поговорив із франківцями, які в ті часи були учасниками національно-демократичного руху. Роман Гладиш, Тарас Майстришин та Володимир Ковальчук згадали, яким тоді був Івано-Франківськ.

24 серпня в івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» відбулася презентація новинки популярної серії «Моє місто» – книжки краєзнавиці, журналістки, перекладачки Олени Бучик «Історія моди Івано-Франківська». Говорили про те, як виникла ідея подивитися на місто у своєрідне ретроспективне дзеркало моди; про роботу над книжкою і цікаві відкриття; про унікальний ілюстративний матеріал та плани щодо продовження серії, пише КУРС.

26 серпня 2026 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка з нагогди відзначення 170-ої річниці з дня народження Івана Франка відбулася Мистецька палітра «На Франкових стежках Прикарпаття: роль і значення культурологічної місії Івана Франка на Прикарпатті» (за участі спікерки: докторки мистецтвознавства, професорки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ганни Карась).

102 роки виповнилося зв'язковій УПА Марії Родзінській з Івано-Франківщини 21 серпня 2026 року. У неї — 18 онуків, 28 правнуків та двоє праправнуків.

Про це на Facebook-сторінці повідомив голова Калуської громади Андрій Найда.