До його «розбудови» підходять з дереворубним напором, воно відчуває себе боржником, не вартим емпатії. Старе осипається і вульгарно заливається бетоном.

У цьому «фільмі» уривки висловлювань кількох людей, які від народження стали свідками фрагментів історії Франківська.

Місто народження - це як родич: те, що не обираєш, але між вами може створитись взаємовіддане взаєморозуміння, базоване на спільному в крові, або навпаки, пролитись кров.

Споглядаючи різні пам’ятки в Галичі та околиці, пересічний відвідувач, не маючи ґрунтовних знань з історії побудови та подальших реставрацій чи реконструкцій об’єктів, як правило, сприймає їхній сучасний стан за автентичний вигляд. Проте, насправді, кожна пам’ятка змінювалася в часі неодноразово впродовж століть; а іноді і кілька разів в одному столітті.

В багатьох родинах підготовка до новорічно-різдвяних свят розпочинається ще задовго до святкового сезону. Проте, як свідчить давня преса, у минулому такі приготування часом мали виразний кримінальний відтінок.

Так, у січні 1924 року преса повідомила, що станиславівська поліція отримала повідомлення з Варшави, яке стосувалося такої собі Емілії Стульської, пише Західний кур’єр. Ця пані була родом зі Станиславова, однак мешкала у Варшаві, де працювала служницею в заможній родині.

У Косові на Івано-Франківщині знайшли мацеву кінця ХVІІ століття. Наразі це — найдавніший надгробок, який фіксували на території громади. Надмогильний камінь 1691 року свідчить про наявність у XVII столітті у місті заможної та осілої єврейської громади. 

Про це Суспільному розповіла директорка освітніх програм Європейської ініціативи зі збереження єврейських цвинтарів, фахівчиня з єврейської епіграфіки Олександра Фішель. 

Що привезти з Коломиї, коли їдете в гості до рідних чи друзів? Хочеться ж подарувати щось особливе — не просто сувенір, а частинку нашого міста, його характеру та смаку.

Тепер серед таких гостинців є і коломийська кава, і незвичний торт у формі писанки!

«Нещодавно в Музеї історії міста Коломиї відбулася зустріч із коломиянкою Анною Бурбан, під час якої презентували її проєкт «Кава з Коломиї». Це місцевий бренд, який покликаний зробити звичайне горнятко кави ще й нагадуванням про рідне місто.

Я мав за честь запросити до жовтневої «Літературної світлиці» «Галичини» педагогиню, поетесу й краєзнавицю Оксану ЛЕСЮК – уродженку селища Перегінського, а нині жительку Рожнятова. Це інтерв’ю – своєрідне повернення мого журналістського боргу цій невтомній трударці слова, котра десятки років віддала служінню рідному Рожнятівському Підгір’ю та загалом Прикарпаттю. Як авторка півтора десятка поетичних і краєзнавчих видань, лауреатка премії ім. І. Вагилевича та відзнаки «Найкращі люди Рожнятівщини» вона часто залишалася на окресах медійної уваги і її й досі, на мій погляд, гідно не оцінено – ні як поетесу, ні як культурологиню…

Байдужію…

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулося відкриття виставки «Острозька реліквія», присвяченої історії та значенню Острозької Біблії — першого повного друкованого видання Святого Письма церковнослов’янською мовою, визначної пам’ятки української духовної, культурної та книжкової спадщини.

В Івано-Франківську відбулася презентація науково-популярного видання «Монастир Успіння Матері Божої Чину Святого Василія Великого у селі Погоня Івано-Франківської області». Книга присвячена історії однієї з важливих духовних святинь Прикарпаття та є першою комплексною працею, у якій висвітлено археологічне минуле Погоні, становлення і розвиток монастирської обителі, а також діяльність отців-василіян зі збереження історико-культурної спадщини краю. Видання присвячене світлій пам’яті довголітнього настоятеля Погінського монастиря отця Никодима Гуралюка. Про це повідомили в пресслужбі Івано-Франківської облради.

Увечері 3 жовтня в Івано-Франківську сталася пожежа — загорівся дах камʼяниці на вулиці Гординського. Травмованих немає.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

Наразі рятувальники загасили пожежу.

05 листопада 2026 року о 15.00 в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація історико-краєзнавчого видання «Де в Коломиї мешкала Мельпомена?» відомого коломийського краєзнавця, дослідника історії театру та громадського діяча Богдана Волошинського. Чекаємо Вас за адресою: вул. Чорновола, 22 (ІІІ поверх)

Пластуни Калуша розгорнули прапор біля відновленої криївки Провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника "Роберта" у лісах за горою Явориною. Відбулося це рівно через 80 років після героїчного бою, у якому лідер підпілля поліг зі своєю дружиною, маленьким сином і охоронцями бункера.

У Вигоді вшанували 80 річницю героїчного бою та загибелі Провідника ОУН Карпатського краю, лицаря Золотого хреста заслуги Ярослава "Роберта" Мельника та його побратимів. Науковий співробітник Музею Степана Бандери Богдан Яневич розповів про важливу знахідку в церковних архівних книгах, яка уточнює дату та місце народження Провідника ОУН.

У приміщенні Краєзнавчого музею Калущини (вул. Шевченка, 9) відбудеться круглий стіл на тему «Розстріл учнів Калуської торгівельної школи». Історичний захід об'єднає дослідників і мешканців громади навколо однієї з трагічних сторінок минулого міста під модераторством провідного наукового співробітника музею Івана Тиміва.

Гостей та мешканців Калуської громади запрошують відвідати круглий стіл "Розстріл учнів Калуської торгівельної школи", повідомляє Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

На неофіційній українській військовій символіці нині можна побачити образи, створені Михайлом Бринським. Його скульптури зберігаються в рідному селі Долина Олешанської громади та Музеї мистецтв Прикарпаття, а ескізи й далі відтворюють на сучасних нагородах. Але навіть ті, хто використовує його роботи, не завжди знають, хто є їхнім автором.

У Бурштині відбувся зворушливий та величний вечір пам’яті, присвячений столітньому ювілею видатного земляка, воїна ОУН-УПА, політв’язня радянських таборів, голови Булави Галицького районного братства УПА та незламного патріота Філарета Скасківа – пише “Західний кур’єр“.

Подія об’єднала родину митця, представників духовенства, міської влади, побратимів та мешканців громади навколо спільної історії та вдячності.

Відійшов у вічність дослідник історії краю та почесний громадянин Коломиї Степан Андріїшин.

Про смерть відомого краянина 2 листопада повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

Степан Андріїшин став одним із перших дослідників, які системно вивчали історію Коломиї. За краєзнавчу діяльність та відродження правди про рідний край у радянські часи його переслідували органи КДБ.

Той, хто мандрує сучасним Галичем, на основі споглядання архітектури міста, може прийти до думки, що він потрапив в урбанізоване село. В середмісті можливо в одній дільниці одночасно побачити незначну кількість будинків австрійського періоду, дещо більше польського, а поруч багатоповерхівку радянського періоду.

У будівлі в Івано-Франківську збереглися автентичні двері — пам’ятка архітектури кінця ХІХ — початку ХХ століття. Виготовлені з масивного дерева, вони поєднують у собі елементи неоренесансу та еклектики.

Автентичні двері збереглися майже без змін у будівлі на вулиці Курбаса, 2 в Івано-Франківську. Вони виготовлені з масивного дерева, ймовірно дуба, інформують "Вікна" з посиланням на відділ охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.