На початку ХХ століття найпоширенішою справою, яку доводилося розглядати Окружному суду Станиславова, була так звана «образа гонору». В народі такі справи називали «писківками» від слова «пискувати», тобто сваритися, грубити.

За «образу гонору» часто подавали до суду не через серйозні конфлікти, а через дрібні сварки чи навіть чиєсь необережне слово. Порятунку від «писківок» не було навіть священникам. Про це красномовно свідчить випадок, який трапився у серпні 1909 року в селі Рибному під Станиславовом, пише Західний кур’єр.

... Читати далі »

Василь Грепіняк — майстер з інкрустації по дереву в третьому поколінні. Свої роботи він оздоблює вставками зі штучного перламутру, металу, бісеру й деревини різних кольорів. За 40 років Василь виготовив понад тисячу виробів. Найдорожчий із них — ліжко за 8 тисяч доларів, аналогів якому, каже, не бачив. Чоловік працює разом із дружиною Лілією у майстерні, яку збудував ще його дідусь у гірському селі Річка, що на Івано-Франківщині.

Як Василь Грепіняк відроджує ремесло інкрустації по дереву, читайте у матеріалі Суспільного.

... Читати далі »

В січні-лютому кожного року станиславівська еліта святкувала карнавал, витанцьовуючи вальси, кадрилі і мазурки в залах міського театру, міщанського казино чи товариства «Сокіл». Однак простий люд теж не хотів відставати від «вершків суспільства» і влаштовував власні карнавальні забави. І ще можна було посперечатися, чиї бали були веселішими й цікавішими!

У лютому 1908 року такий «бал для бідних» відбувся у передмісті Станиславова – Княгинині-Гірці (тепер район вулиць Миру і Привокзальної). Газета «Кур’єр станиславівський» іронічно назвала його «швендербалом», пише Західний кур’єр.

... Читати далі »

В Івано-Франківську відбулося урочисте вручення міської премії імені Романа Федоріва в галузі культури, на якому відзначили досягнення чотирьох місцевих митців у номінаціях: декоративно-ужиткове й музичне мистецтво, художня література та журналістика. Заохочуванні премії за особливі творчі здобутки отримали ще четверо творчих людей.

В номінації «Журналістика» відзначено колектив авторів: Івана Нікітіна, Владислава Семенковича, Станіслава Ігнатюка, Олександру Хандогу — за телепрограму "Вулиця. Історія Івано-Франківська".

Якщо у сучасному Івано-Франківську до більшості кав’ярень можна завітати з домашнім улюбленцем, то у Станиславові початку ХХ століття діяла офіційна заборона на вхід із собаками до громадських закладів харчування. Втім, вона нерідко порушувалася, що у багатьох завсідників кав’ярень і ресторацій викликало невдоволення.

Ось що повідомляла про цю ситуацію газета «Кур’єр станиславівський» у 1904 році, пише Західний кур’єр:

«Свого часу наша санітарно-поліційна влада видала розпорядження, щоб гості не заводили псів до закладів г ... Читати далі »

Івано-Франківська ОО НСКУ висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати – трагічною загибеллю Телячого Юрія Васильовича, доктора історичних наук, професора, голови Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Почесного краєзнавця України.

22 січня в Івано-Франківську відбулося урочисте відкриття анотаційної дошки на честь 35-ї річниці з дня проведення «Живого ланцюга злуки», пише КУРС з посиланням на Івано-Франківську міську раду.

“Ми зібралися разом, щоб віддати шану тим, хто сміливо заявив: Соборній Українській Державі – бути! Ця анотаційна дошка стане нагадуванням для майбутніх поколінь про незламність українського духу, нашу ... Читати далі »

У середу, 22 січня, стало відомо про смерть 104-річної Марії Атаманюк, знаної під псевдо Фіалка, — зв’язкової ОУН-УПА із села Прибилів Тлумацької громади, пише КУРС.

Цю звістку повідомив громадський діяч Молодіжної ради Тлумацької громади Петро Пісак.

Ще за життя Фіалки її син Михайло Атаманюк  ... Читати далі »

В ХІХ столітті галицькі селяни потерпали від лихварів, серед яких було немало надзвичайно захланних і недобросовісних осіб.

У серпні 1900 року газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала замітку про ситуацію з лихварством на Станиславівщині і судовий процес проти лихваря, пише Західний кур’єр:

«Яких форм набирає лихварство в селах, ми бачимо з судових процесів, які ведуться в наших регіональних судах. Найяскравіші приклади недобросовісного лихварства спостерігаються у гірських районах, де легковірність люду наштовхується на непорядн ... Читати далі »

21 січня у Калуші на Івано-Франківщині вшанували пам'ять політв’язня, дисидента, Героя України Олекси Гірника. 47 років тому він вчинив акт самоспалення на Чернечій горі в Каневі на знак протесту проти русифікації України.

Про це на Facebook-сторінці повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.

... Читати далі »

В Івано-Франківську, у видавництві «Лілея–НВ», видали книгу «Цупке життя», яку написав Василь Кархут майже 100 років тому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив упорядник книги, аспірант Академії наук України Андрій Ребрик.

«Ми, пластуни, Кархута знали давно, бо він написав кілька книг про пластово-виховну систему, був відомий у 20-30 роках. … Ми вирішили відновити історичну справедливість і донести про те, що ми теж маємо своїх авторів, які вміли гарно писати психологічні повісті для дітей і дорослих. Спочатку це була новела «Цупке життя». Вон ... Читати далі »

Дослідниця османської історії та біографій султан-українок Олександра ШУТКО видала нові книжки – історичний роман «Кривава Кафа» та повість для підлітків «Слідами Роксолани». У неділю, 26 січня у книгарні «Є» о 15-00 в Івано-Франківську відбудеться презентація цих книжок.

Кандидатка мистецтвознавства Олександра Шутко, володіючи турецькою мовою, на підставі османських архівних документів написала низку досліджень – «Роксолана: міфи та реалії» (вийшла 2017 року в стамбульському видавництві «Kitap Yayınevi»), «Жіночий султанат: влада та кохання», «Роксолана: життєпис». Також відомі її романи-трилогії про Роксолану й українку Хатідже Тур ... Читати далі »

Історичною датою заснування Станіславівської семінарії вважається 14 січня 1907 року, коли вперше відбулася урочиста Архієрейська Літургія з нагоди початку навчального року.

Світлиною-переможцем фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» від Івано-Франківської області стало аерофото з видом на Старостинський замок у Галичі. Автор фото — Олександр Мальон.

Журі відзначило енциклопедичність та ракурс фото, пише КУРС. ... Читати далі »

Відійшла у вічність видатна зв’язкова Української повстанської армії Ангелина Паламар на псевдо Орися із села Шешори Косівського району, пише КУРС з посиланням на начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова.

“За ідею Української Держави Ангелина Омелянівна та її сімʼя зазнали від росії багато лиха і болю. Нелюди-чекісти вбили батька і брата Ангелини прямо на подвірʼї їхнього будинку. То ... Читати далі »

Комунальне підприємство «Калушавтодор» демонтувало пам’ятник радянському солдату Олександру Корякову в селі Боднарів Калуської громади на Івано-Франківщині. Розпочали роботи у вівторок, 14 січня, а завершили — наступного дня.

Таку інформацію «Вікнам» підтвердив директор підприємства Роман Скибіцький.

«Зважаючи на те, що наша техніка працює цього тижня у Боднарові для очищення канав, ми вирішили трохи «затриматись в часі» і дати екскаватор для демонтажу пам’ятника Корякову. Над цим постаментом пра ... Читати далі »

У Калуші готові всі документи для відновленні ратуші. У громаді активно шукають джерела фінансування, включно з участю в грантових конкурсах та залученням міжнародних партнерів, пише КУРС з посиланням на Калуського міського голову Андрія Найду.

За словами Андрія Найди, через економічні реалії доведеться переглянути проєктно-кошторисну документацію. Під час змін врахують зростання цін на матеріали, енергоносії та і ... Читати далі »

Тебешевську Оксану Степанівну, краєзнавицю, активну громадську діячку, заступницю голови Калуського міськрайонного об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, керівницю осередку «Молодої Просвіти» с. Голинь,  районної молодіжної літературної студії «Провесінь», наукового гуртка «Літературознавець», членкиню правління Калуського міськрайонного товариства «Бойківщина», організаторку численних літературно-мистецьких та культурно-спортивних заходів.  Заслужену вчительку України відмінницю народної освіти, авторку поетичних і прозових видань, навчальних посібників. Лауреатку районної премії ім. К. Малицької, обласної педагогічної премії ім. М. Стельмаховича, премій ім. Марійки Підгірянки, ім. М. Утриска премії ім. В. Полєка.

... Читати далі »

13 січня 2025 року фонди Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка поповнилися вартісними виданнями, які подарував для читачів книгозбірні доктор політичних наук, академік, професор, історик Іван Монолатій. Знаково, що серед подарованих праць є й розлоге дослідження самого науковця, зокрема "«Метрика міста Коломиї» XVIII (дослідження, метричні записи, реєстр прізвищевих назв".

Новий рік для ІФОУНБ ім. І. Франка видався щедрим на якісні книжкові подарунки. Наша бібліотека дуже цінує і поважає усіх дарувальників й книжкових меценатів, які з охотою офірують значимі книжки для наших відвідувачів. До когорти таких людей належить й Іван Монолатій, для якого 2025 рік ознаменувався виходом ... Читати далі »