Мешканців та гостей Калуської громади на Івано-Франківщині запрошують вшанувати пам’ять шістьох повстанців ОУН та УПА, які загинули 6 вересня 1945 року за волю України.

Пам'ятний захід відбудеться у п’ятницю, 4 вересня, о 14:00 біля криївки "Черемоша" у житловому масиві Підгірки, повідомляють "Вікна".

Прокурори Окружної прокуратури міста Івано-Франківська виявили порушення пам’яткоохоронного законодавства стосовно пам`яток архітектури на вулиці Матейки в Івано-Франківську. Йдеться про дві будівлі кінця XIX століття за адресою Матейки, 40 та Матейки, 44. Ці об'єкти є елементами цілісного історичного середовища міста.

Про це у четвер, 3 вересня, під час ефіру на радіо «Західний полюс» повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Під час ефіру мер отримав запитання від слухачки, щодо пам’ятки архітектури на вулиці Матейка 40. Адже учора один з трьох будинків уже знесений. Там зведений будівельний паркан.

Які майбутні ваші дії, хто зупинить свавілля і хто понесе відповідальність? – запитала слухачка.

В Івано-Франківську на вулиці Яна Матейка майже повністю знесли одноповерховий будинок № 42. Згідно з державними реєстрами сусідні будівлі № 40 та № 44 є пам'ятками архітектури місцевого значення. Натомість будинок № 42, що був розташований між ними, не вказаний у цьому реєстрі.

Дозволів на роботи в цій охоронній зоні не надавали, повідомили в обласному секторі охорони культурної спадщини. Відділ з питань охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради ситуацію не коментує. Водночас обласна прокуратура заявила про порушення законодавства довкола пам'яток архітектури на вулиці Матейка.

В Івано-Франківську знесли один з будинків на вулиці Матейки, який належить до об’єктів архітектурної спадщини. Про це у Фейсбуці повідомив громадський діяч Ростислав Шпук.

За словами Р.Шпука, під загрозою знесення ще дві історичні будівлі поряд, які вже огороджені будівельним парканом.

На ситуацію відреагував міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Ще в ХІХ столітті пані «з доброго дому», яка сама заробляла собі на життя, була незвичним явищем. Традиційною долею такої дами вважалися дім, виховання дітей і світські клопоти. Та часи змінювалися, а разом із ними змінювалися й уявлення про жіночі можливості. І вже на початку ХХ століття мешканки Станиславова дедалі частіше виходили за межі домашнього світу: ставали службовицями і навіть власницями підприємств, пише Західний кур’єр.

Від салонних ляльок до службовиць

Івано-Франківський апеляційний суд розпочав розглядати апеляційну скаргу щодо повернення до автентичного вигляду пам’ятки архітектури – колишнього готелю «Дністер» на вулиці Шевченка, пише КУРС.

Зустріч відбулася в межах серії літніх творчих заходів, які впродовж цього літа організовувало видавництво «Лілея-НВ», об'єднуючи навколо книги, історії та культури дослідників, письменників, краєзнавців і всіх, кому небайдужа історична пам'ять Прикарпаття.

Постать Зеновія Жеребецького особливо важлива для краєзнавчого середовища міста. Він є головою історико-краєзнавче об'єднання «Моє місто», яке спільно з «Лілея-НВ» уже багато років видає однойменну книжкову серію. У 2025 році серія, що на той час налічувала 51 видання, встановила рекорд України як найбільша краєзнавча книжкова серія з історії одного міста.

Біля місця пам’яті зібралися представники польської спільноти з Івано-Франківська та Львова, делегація Товариства шанувальників Львова та Південно-Східних Кресів із Польщі, представники міської та обласної влади, а також Генерального консульства Республіки Польща у Львові на чолі з генеральним консулом Мареком Радзівоном.

В урочистостях також взяли участь представники Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську на чолі з директор Аліною Чірковою.

На одному з аукціонів старожитностей увагу привернула давня світлина. Вона була досить належно збереженою на свій вік і зображувала один з моментів Першої світової війни: двох офіцерів у мундирах Австро-Угорської монархії. З першого погляду, стало зрозуміло, що це «наше», «галицьке». Дане відчуття було внутрішнє, але з опорою на знайомі краєвиди, на силуети людей – які раз побачивши, ти запам’ятовуєш на все життя. Звичайно, ця світлина була придбана.

Івано-Франківська громада придбала двоповерхове приміщення колишньої «Укрпошти» біля залізничного вокзалу. У ньому планують облаштувати сучасний хостел для ветеранів та їхніх родин.

Про це під час відеозвернення 28 серпня повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, пише Фіртка.

У день 170-ї річниці від дня народження Каменяра у Музеї-оселі родини Івана Франка в Підгірках відбулася обласна мистецька акція «Лиш боротись — значить жить». На урочистості до Калуша на Івано-Франківщині завітав внучатий племінник поета, науковець Андрій Франко зі Львова, якого міський голова відзначив срібним значком «Калуш», а сам нащадок подарував музею нове наукове видання.

До Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери звернувся Андріан Шаган із села Загір’я, який знайшов історичні документи, пише КУРС з посиланням на музей.

На зламі ХІХ і ХХ століть серед галицьких євреїв великою повагою користувалися так звані рабини-чудотворці – духовні особи, до яких віряни зверталися за порадою, зціленням а інколи й передбаченням майбутнього.

Втім, у травні 1910 року рабин-чудотворець зі станиславівської околиці потрапив у вир гучного судового процесу, пише Західний кур’єр. На лаві оскаржуваних Окружного суду в Станиславові опинилися Саламон Скурник і Песя Тафтович, яких звинувачували у шантажі та вимаганні.

В Івано-Франківську відкрили та освятили пам’ятну дошку видатному українському письменнику, поету, громадському діячеві та мислителю Івану Франку.

Пам’ятну подію провели у кімнаті-музеї Івана Франка на вулиці Гетьмана Мазепи, 1.

Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка у Калуші на Івано-Франківщині отримала подарунок від скульптора Ігоря Семака — погруддя видатного українського письменника Івана Франка.

Калуський скульптор Ігор Семак зробив бібліотеці подарунок напередодні відзначення 170-річчя від дня народження Івана Франка, інформують "Вікна".

У селі Збора Верхнянської громади на Івано-Франківщині відновили пам'ятний хрест, встановлений у XIX столітті на згадку про скасування панщини (кріпацтва) в Галичині. Історичну пам'ятку не лише відреставрували, а й повернули на її початкову локацію.

Про це у спільноті «Наша Збора» повідомив Василь Шпарій.

Недаремно кажуть, що реклама – це рушій прогресу. Однак у Станиславові на зламі ХІХ і ХХ століть вивіски і рекламні плакати часом ставали джерелом не лише інформації про товари і послуги, а й приводом для нарікань та скандалів.

У 1888 році деякі дописувачі міської преси нарікали на вивіску популярної української крамниці «Народна торгівля», яка, мовляв, була занадто великою і затуляла ліхтар, пише Західний кур’єр. Через це начебто значна частина вулиці Сапєжинської (тепер вул. Незалежності) погано освітлювалася. Дехто навіть обурювався тому, що міський ліхтар постійно і безкоштовно освітлював вивіску комерційної установи.

Сьогодні доступні чотири відділення: історія селища, народний побут, сакральне мистецтво та виставковий зал.

Нагадаємо, що музей ім.О. Феданка раніше був філіалом Івано-Франківського краєзнавчого музею. Три роки тому обласна рада передала приміщення Солотвинській селищній раді. Два роки тому музей передано на баланс відділу культури, власне тоді й почалися ремонтні роботи. Селищною радою виділялися кошти на придбання будівельних матеріалів. Самі ж роботи робили працівники культури.

З цією подією привітав жителів секретар селищної ради Василь Мандзюк.