У Снятині, на другому поверсі найвищої на Прикарпатті ратуші, з 2003 року знаходиться Музей визвольних змагань імені Василя Андрусяка. Нині ним опікуються троє небайдужих людей – Ігор Юринець, Володимир Чипига та Софія Іваніцька. Їхні родини постраждали від радянської влади – батьки пана Володимира та Ігоря були засуджені, а дід пані Софії – розстріляний.

Нині музей оновлює свої експонати та збирає інформацію уже про онуків повстанців, які продовжують боротьбу своїх дідів проти того ж ворога, пише Репортер.

10 жовтня, в Івано-Франківській обласній філармонії імені Ірини Маланюк відбулося засідання колегії управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації.

У вітальній частині роботи колегії, з нагоди 110-річчя з дня створення Легіону Українських Січових Стрільців, ювілейними відзнаками – медалями Івано-Франківської обласної ради, нагороджено керівників музейних установ області.

Як повідомили в Болехівській міській раді, нагороду отримала і директор музею історії м.Болехова ім. Р.Скворія Півень Оксана Степанівна.

Упродовж вересня-жовтня у Тисменицькій громаді на Івано-Франківщині знесли пам'ятники, які підлягають декомунізації. Йдеться про два монументи в селах Клубівці та Вільшаниця. Станом на 10 жовтня на території громади залишилися ще п'ять радянських пам'ятників.

Чому їх досі не можуть демонтувати, читайте у матеріалі Суспільного.

Державний архів Івано-Франківської області отримав у подарунок нову книгу під назвою "Калущина в період німецької окупації (1941-1944 рр.)", авторами якої є Іван Тимів та Людмила Андрійчук.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Державного архіву Івано-Франківської області, інформують "Вікна".

У селах Тисменицької громади Клубівці та Вільшаниця знесли пам’ятники радянської доби, пише КУРС з посиланням на Тисменицьку міську раду.

У Калуші розробляють інтерактивний туристичний путівник громади. До проєкту долучилася й авторка мультфільму «Той, хто живе у шахті», 18-річна Оксана Паламар. Саме дівчина створюватиме відео про історичні місця, про які розповідатиме Соляник. Перше — історія Калуської пивоварні.

«Над історією пивоварні я працювала приблизно п’ять вечорів. Незамінними моїми помічниками стали штучний інтелект та мама. Цього разу все вдавалося швидше, адже уже напрацювала навички під час першої серії мультфільму».

8 жовтня 2024 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація книжки «Степан Ленкавський в історії ОУН. Документи і матеріали» Частина 1 (1904–1944), упорядником і редактором якої є відомий історик, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич. Організатор події «Інститут Наукових Студій Націоналізму».

8 жовтня 2024 року працівники відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка підготували однойменну відеопрезентацію, приурочену 115-річниці від дня народження Дарії Цвєк (1909-2004), відомої авторки книг з кулінарії, яка проживала в м. Івано-Франківську.

У двох селах Івано-Франківщини демонтували пам’ятники радянським окупантам, пише КУРС з посиланням на ГО “Деколонізація. Україна”.

Монументи знесли у селах Лучинці та Конюшки Рогатинської громади.

На наш погляд, дуже влучне означення, яке дала неординарній постаті Володимира ПОЛЄКА – людини, одержимої світом науки і книжок, – літературознавиця, кандидатка філологічних наук, доцентка Лариса Табачин у своєму спомині про нього, опублікованому в збірнику «Професор Володимир Полєк: творчість і доля на тлі доби (спогади, епістолярій різних років, бібліографічний покажчик)». «Кохався в літературі більше, ніж у світі людей…», – написала вона.

Сьомого жовтня, до 79-ї річниці Івано-Франківського національного медичного університету, відкрили експозицію столітньої скульптури святого покровителя молоді Алойзія Гонзаги.

Про це з місця події повідомляє журналістка Фіртки.

За словами митця, реставратора, автора проєкту Валерія Твердохліба, скульптура, яку сьогодні представляють, є експонатом Івано-Франківського краєзнавчого музею.

У франківському видавництві Василя Карп’юка “Брустури” вийшла нова книжка – “Жьиб’ївські новелі» Онуфрія Манчука, пише КУРС.

Це унікальна книжка гуцульських новел, написаних у 20-30-х рр. ХХ ст. письменником і громадським діячем Онуфрієм Манчуком. Озвучив тексти нащадок автора, розповів видавець.

У франківській мерії сьгодні презентували другу книгу “Почесні громадяни міста Івано-Франківська”. В ній подана інформація про 38 франківців, яким присвоїли звання з квітня 2019 до лютого 2022 року, пише КУРС з посиланням на міського голову Руслана Марцінківа.

Під час досліджень в’їзної вежі Галицького замку на Івано-Франківщині приблизно місяць тому археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" виявила ще два склепи. Наразі там продовжують розкопки, аби отримати повний доступ до них.

Про це у коментарі Суспільному розповів консультант археологічних досліджень замку Юрій Лукомський.

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, впродовж чотирьох років проводять дослідження розкопок двошарового поселення часів Трипільської культури та одного шару поселення бронзової доби — культури Ноа. Влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли зокрема фрагменти давнього посуду.

Про це у коментарі Суспільному розповів кандидат історичних наук Тарас Ткачук.

Перший відомий дитсадок у Станиславові відкрився 1 травня 1904 року по вул. Липовій, 74 (тепер вул. Шевченка). Тоді такі заклади називали «садками Фребеля».

Німецький педагог Фрідріх Фребель (1782 -1852) був творцем ідей і практики суспільного дошкільного виховання. Згадку про ще один «садок Фребеля» у Станиславові знаходимо у пресі за жовтень 1925 року, пише Західний кур’єр.

Як за Австрії, так і за Другої Речі Посполитої більшість мешканців Станиславова винаймала помешкання, бо нерухомість у місті була дуже дорогою.

Між локаторами (так тоді називали квартирантів) і власниками житла нерідко виникали конфлікти, які приводили до непередбачуваних наслідків. Так, у серпні 1936 року станиславівський власник нерухомості Шимон Берґер через заборгованість в оплаті за допомогою судових виконавців виселив з квартири пані Гелену Цеслик – бідну вдову, яка сама виховувала двох дітей. Поряд з жінкою винаймали квартири ще дві родини – Айзенберґи і Таубенкюбелі, пише Західний кур’єр.

Коли вивчаєш кримінальну хроніку старого Станиславова, складається враження, що тодішня міська поліція працювала досить добре. Адже саме у Станиславові безславно завершилася злочинна кар’єра багатьох кримінальних «авторитетів», за якими полювала поліція цілої країни.

Так, у листопаді 1932 року до рук станиславівських поліціянтів потрапила «велика риба» – відомий на всю тодішню Польщу шахрай Казимир Доманський. У розпал курортного сезону він відвідував міста, де багато відпочивальників, і представлявся всім як граф Титус Чепельовський, пише Західний кур’єр.

Про Мармулядову пожежу в Станиславові чули всі, хто цікавиться нашою історією. Але вона була далеко не єдиною значною катастрофою, яку довелося пережити мешканцям міста. Дев’ятого січня 1929 року в Станиславові сталася пожежа, яка теж мала всі шанси стати трагічною сторінкою в історії міста і потягнути за собою ще й екологічне лихо.