Ще в ХІХ столітті пані «з доброго дому», яка сама заробляла собі на життя, була незвичним явищем. Традиційною долею такої дами вважалися дім, виховання дітей і світські клопоти. Та часи змінювалися, а разом із ними змінювалися й уявлення про жіночі можливості. І вже на початку ХХ століття мешканки Станиславова дедалі частіше виходили за межі домашнього світу: ставали службовицями і навіть власницями підприємств, пише Західний кур’єр.

Від салонних ляльок до службовиць

Івано-Франківський апеляційний суд розпочав розглядати апеляційну скаргу щодо повернення до автентичного вигляду пам’ятки архітектури – колишнього готелю «Дністер» на вулиці Шевченка, пише КУРС.

Зустріч відбулася в межах серії літніх творчих заходів, які впродовж цього літа організовувало видавництво «Лілея-НВ», об'єднуючи навколо книги, історії та культури дослідників, письменників, краєзнавців і всіх, кому небайдужа історична пам'ять Прикарпаття.

Постать Зеновія Жеребецького особливо важлива для краєзнавчого середовища міста. Він є головою історико-краєзнавче об'єднання «Моє місто», яке спільно з «Лілея-НВ» уже багато років видає однойменну книжкову серію. У 2025 році серія, що на той час налічувала 51 видання, встановила рекорд України як найбільша краєзнавча книжкова серія з історії одного міста.

Біля місця пам’яті зібралися представники польської спільноти з Івано-Франківська та Львова, делегація Товариства шанувальників Львова та Південно-Східних Кресів із Польщі, представники міської та обласної влади, а також Генерального консульства Республіки Польща у Львові на чолі з генеральним консулом Мареком Радзівоном.

В урочистостях також взяли участь представники Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську на чолі з директор Аліною Чірковою.

На одному з аукціонів старожитностей увагу привернула давня світлина. Вона була досить належно збереженою на свій вік і зображувала один з моментів Першої світової війни: двох офіцерів у мундирах Австро-Угорської монархії. З першого погляду, стало зрозуміло, що це «наше», «галицьке». Дане відчуття було внутрішнє, але з опорою на знайомі краєвиди, на силуети людей – які раз побачивши, ти запам’ятовуєш на все життя. Звичайно, ця світлина була придбана.

Івано-Франківська громада придбала двоповерхове приміщення колишньої «Укрпошти» біля залізничного вокзалу. У ньому планують облаштувати сучасний хостел для ветеранів та їхніх родин.

Про це під час відеозвернення 28 серпня повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, пише Фіртка.

У день 170-ї річниці від дня народження Каменяра у Музеї-оселі родини Івана Франка в Підгірках відбулася обласна мистецька акція «Лиш боротись — значить жить». На урочистості до Калуша на Івано-Франківщині завітав внучатий племінник поета, науковець Андрій Франко зі Львова, якого міський голова відзначив срібним значком «Калуш», а сам нащадок подарував музею нове наукове видання.

До Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери звернувся Андріан Шаган із села Загір’я, який знайшов історичні документи, пише КУРС з посиланням на музей.

На зламі ХІХ і ХХ століть серед галицьких євреїв великою повагою користувалися так звані рабини-чудотворці – духовні особи, до яких віряни зверталися за порадою, зціленням а інколи й передбаченням майбутнього.

Втім, у травні 1910 року рабин-чудотворець зі станиславівської околиці потрапив у вир гучного судового процесу, пише Західний кур’єр. На лаві оскаржуваних Окружного суду в Станиславові опинилися Саламон Скурник і Песя Тафтович, яких звинувачували у шантажі та вимаганні.

В Івано-Франківську відкрили та освятили пам’ятну дошку видатному українському письменнику, поету, громадському діячеві та мислителю Івану Франку.

Пам’ятну подію провели у кімнаті-музеї Івана Франка на вулиці Гетьмана Мазепи, 1.

Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка у Калуші на Івано-Франківщині отримала подарунок від скульптора Ігоря Семака — погруддя видатного українського письменника Івана Франка.

Калуський скульптор Ігор Семак зробив бібліотеці подарунок напередодні відзначення 170-річчя від дня народження Івана Франка, інформують "Вікна".

У селі Збора Верхнянської громади на Івано-Франківщині відновили пам'ятний хрест, встановлений у XIX столітті на згадку про скасування панщини (кріпацтва) в Галичині. Історичну пам'ятку не лише відреставрували, а й повернули на її початкову локацію.

Про це у спільноті «Наша Збора» повідомив Василь Шпарій.

Недаремно кажуть, що реклама – це рушій прогресу. Однак у Станиславові на зламі ХІХ і ХХ століть вивіски і рекламні плакати часом ставали джерелом не лише інформації про товари і послуги, а й приводом для нарікань та скандалів.

У 1888 році деякі дописувачі міської преси нарікали на вивіску популярної української крамниці «Народна торгівля», яка, мовляв, була занадто великою і затуляла ліхтар, пише Західний кур’єр. Через це начебто значна частина вулиці Сапєжинської (тепер вул. Незалежності) погано освітлювалася. Дехто навіть обурювався тому, що міський ліхтар постійно і безкоштовно освітлював вивіску комерційної установи.

Сьогодні доступні чотири відділення: історія селища, народний побут, сакральне мистецтво та виставковий зал.

Нагадаємо, що музей ім.О. Феданка раніше був філіалом Івано-Франківського краєзнавчого музею. Три роки тому обласна рада передала приміщення Солотвинській селищній раді. Два роки тому музей передано на баланс відділу культури, власне тоді й почалися ремонтні роботи. Селищною радою виділялися кошти на придбання будівельних матеріалів. Самі ж роботи робили працівники культури.

З цією подією привітав жителів секретар селищної ради Василь Мандзюк.

27 серпня в Івано-Франківську відома своєю автентичною атмосферою антикварня «ШпиндеL'» підготувала гастрономічний перформанс до 170-річчя від дня народження Великого Каменяра.

Команда ресторану відтворила унікальний історичний рецепт кулінарних уподобань родини Франків, спекши улюблений десерт письменника — пиріг із чорнобривців. Завдяки цьому містяни та гості Івано-Франківська отримали можливість буквально «спробувати історію на смак» у затишному ретро-інтер'єрі, інформують "Вікна".

Основні факти про життя Станиславова під час Першої світової війни історики черпають з архівних матеріалів, але цінними є й спогади очевидців, які стали свідками тих трагічних подій. Ці спогади здебільшого суб’єктивні й сповнені особистими емоціями, але їм чудово вдається занурювати читача у атмосферу тієї епохи і змушувати його відчувати те, що переживали герої, описані автором, пише Західний кур’єр.

Враження журналіста

Приводом до дискусії у соцмережі між міським головою Калуша Андрієм Найдою та користувачами стала презентація концепції нового комерційного житлового комплексу. Поки мерія закликає аналізувати правові документи, калушани апелюють тріщинами будинків XIX століття та занедбаними залишками найстарішої броварні України.

Минула 62-га річниця з дня відходу до вічності підпільного Єпископа Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Владики Симеона Лукача. Його, у 2001 р., разом із іншими світочами катакомбної УГКЦ, підніс до гідності Блаженних вже нині святий Папа Іван Павло ІІ, під час свого візиту до України.

Пам'ять про тих, хто виборював волю України понад століття тому, та про сучасних захисників — це цілісний ланцюг нашої національної свідомості. Впродовж кількох днів у житловому масиві Підгірки у Калуші на Івано-Франківщині тривали роботи з благоустрою та впорядкування могили Січових Стрільців.

Про це на Фейсбук-сторінці повідомила депутатка Калуської міської ради Тетяна Будзан.