На лаві оскаржуваних Окружного суду Станиславова неодноразово опинялися особи, які не володіли жодною з поширених у Галичині мов або й взагалі не могли розмовляти. Тоді на допомогу судові приходили перекладачі або сурдоперекладачі.

Газета «Станиславівські вісти» за листопад 1912 року повідомляє саме про такий процес, пише Західний кур’єр.

21 листопада 1912 року перед Окружним судом Станиславова постав Григорій Федущак, який був глухонімим. Ось що повідомляє часопис про цей незвичний процес:

«Перед лавою присяглих суддів відбулася пополудні розправа проти глухонімого Гриця Федущака за крадіж двох гаманців із сумою близько 80 корон. Обжалуваного переслуховував трибунал при помочи товмача (перекладача – Авт.).

Обжалований допустив крадіжки в селян в Отинії непомітно під час розмови. Сам він родом з Бучача, звідки прийшов до Отинії, не міг сказати. Знав лише те, що йшов чотири дні. Признався, що допустив у своїм життю не 19 крадіжок, як то встановив суд, а 22, за які пересидів у в’язниці в Бучачі 6 літ, і у в’язниці навчився кравецтва.

В останніх двох чи трьох крадіжках зізнався, а коли його запитали, чому він так системно краде, виправдовувався тим, що безупинно паде дощ, роботи нема, тому й не має з чого жити і мусить красти. Обжалуваного боронив оборонець Крамер, але так лихо і недбало, що всі присутні дивувалися, як то можливо, щоби відставний судовий радник міг так глупо боронити. 

Але то не дивина, бо пан оборонець, прийнявши оборону обжалуваного, навіть в очі не бачив оскаржувальних актів, тільки взяв тихцем питання зі стола предсідника і під час промови прокурора почав їх швидко читати. По лихій промові оборонця судді затвердили всі питання, поставлені трибуналом, який остаточно засудив обжалуваного до шести літ в’язниці з постом щомісяця і з темницею до двох разів на рік».

Підготувала Олена БУЧИК