Спекотної літньої днини мешканці нашого міста поспішають до парку, щоб відпочити серед зелені. І на початку ХХ століття міський парк теж залишався найбажанішою оазою прохолоди і спокою.

Про це свідчить допис у газеті «Кур’єр станиславівський» за червень 1904 року, пише Західний кур’єр:

«Вулицями Липовою і Ґолуховського (тепер вул. Шевченка і Чорновола – Авт.) плинуть юрби до міського парку. Рядками йдуть гарненькі панянки та елегантні кавалери. За ними тягнуться батьки, тітки, вуйки і старі кузинки. Серединою вулиці рухаються ст ... Читати далі »

Те, що зробила ця людина на терені державотворення, викликає щире захоплення. Найбільше вражає подвижницька праця Романа КРУЦИКА на ниві духовного розвою, повернення історичної правди про трагічні сторінки життя українського народу, зрештою про історію української держави. Вражає його незмінна вірність своєму внутрішньому покликанню, розуміння історії нації.

Розповіді пана Романа про проведення розкопок більше сотні могил жертв політичних репресій, про повернення правди про могили в Биківні, про українські Соловки, про масові злочини без кари у 1937 році спонукають до думки про психічні відхилення в тих виродків, що спричинилися до створення такого страхітливого монстра, який ні за що погубив мільйони українських людей, винищив ... Читати далі »

Зруб — напівпустий хутір на краю Івано-Франківської області з 15 заселеними хатами. До найближчого села Вишнів — шість кілометрів переважно лісовою дорогою. Маршрутка на хутір не ходить, крамниці чи медпункту там немає, а опалюють хати лише дровами.

У 1940-1950 роках на Зрубі УПА вела активну боротьбу проти радянської влади, а місцеві, попри небезпеку репресій, допомагали повстанцям харчами, сушили їхній одяг і приймали до хат обігрітися.

Зі свого боку, винищувальні батальйони НКВС і МДБ регулярно влаштовували обшуки, арешти й допити з побиттями людей, яких підозрювали у с ... Читати далі »