У неділю, 26 травня, о 15.00 в Краєзнавчому музеї Калущини у рамках відзначення 587-ї річниці з дня першої писемної згадки про місто відбудеться презентація збірника "Калуські історичні студії" (Том 8).

З нагоди Дня міста Калуш в неділю, 26 травня, о 14:00 відбудеться урочисте відкриття виставки "Калуш у фотографіях".

Від учасників конкурсу було отримано понад 700 фотографій, з яких оргкомітет відібрав 100 найкращих, які братимуть участь у конкурсі.

Державний архів Івано-Франківської області продемонстрував найбільше видання, яке зберігається у колекції архіву.

«Одне із найцінніших видань нашого архіву - це пʼятнадцятикілограмовий атлас з картами країн світу авторства Франца Шраймбла. Цей атлас був надрукований у Відні 1800 року. Розмір 62х50, що є найбільшим за своїм розміром виданням, які зберігаються в обласному архіві. Дуже рідкісна праця.

Департамент інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв'язків, туризму та промоції міста Івано-Франківської міської ради визначив виконавця капітального ремонту і реставрації (реставрація та пристосування під Конгрес-центр нежитлових приміщень корпусу А (колишнє хірургічне відділення гарнізонної лікарні) пам’ятки архітектури 1672-82 рр. «Комплексу колишнього палацу Станіслава Потоцького з брамами на вул. Шпитальній, 5 у м. Івано-Франківську».

Договір підписали з ТОВ «Ніккос» (с.Білоберізка Верховинського району).

Державний архів Івано-Франківщини опублікував розсекречені архівні документи часів комуністичного режиму про розкуркулення жителів Прикарпаття. 21 травня на сайті установи оприлюднили "Списки куркульських господарств Калуського району за 1950 і 1951 роки". Розсекречені документи часів тоталітаризму оприлюднили вдруге.

Про це Суспільному розповів виконувач обов'язків директора Державного архіву Івано-Франківської області Андрій Сміжак.

Своє сторіччя відзначає церква Святого Миколая, яка розташувалась поміж Карпатських гір в селі Стримба.

Вперше церква Св. Миколи в Стримбі відзначена в Реєстрі церков Львівської єпархії 1708 року.

У 1725 році коштом громади і пароха о. Івана Лучкевича звели нову дерев’яну церкву, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку міського голови Надвірної Зіновія Андрійовича.

Газета «Кур’єр станіславовскі» в номері за 13 жовтня пише: «День 8 жовтня буде запорукою кращої долі для тутешніх убогих без дому і притулку. Приїхав брат Раймунд за дорученням провідного брата Альберта на запрошення тутешнього приятеля убогих судового радного Максимовича з метою організації притулку на зразок тих, що існуюють у Львові та Кракові… Брат Альберт приймає кожного на ніч, дає теплу отраву, приодягає убогого — і чинить це цілком безплатно».

Це був посланець черненого католицького ордену альбертинців, який створював притулки на пожертви, зібрані серед співгромадян, пише Західний кур’єр.

У березні 1903 року в Станиславові відбувся судовий процес, який набув у місті широкого розголосу. Анна Блавицька, дружина скарбового стражника, дуже сильно побила свою служницю Софію Семирозумівну.

Як виявилося, у служниці було хворе серце, і через два дні після побоїв вона померла внаслідок внутрішньої кровотечі. Пані Блавицька постала перед судом і була засуджена на п’ять місяців арешту, пише Західний кур’єр. 

Внести мем про вухо в заголовок спровокувала мене та обставина, що багато українців захоплювалися польськими комедіями «Ва-банк» і «Ва-банк-2», сюжет яких розгортався довкола пограбування банків у міжвоєнній польській державі. Однак у ті часи найбільш крутими щодо експропріації грошей з польських установ були українські націоналісти, об'єднані в попередницю ОУН — Українську Військову Організацію (УВО). Саме про них я хочу розповісти.

У рамках відзначення Дня вишиванки і Міжнародного дня музеїв в музеї-оселі родини Івана Франка в Підгірках відбулося відкриття виставки вишитих картин середини та другої половини ХХ ст.

Наукова співробітниця музею-оселі Дарія  Ониськів, перш ніж представити виставку, звернула увагу присутніх на історію створення вишивки як такої, в тому числі на виникнення й популяризацію цього виду мистецтва на українських землях, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.

З нагоди Міжнародного дня музеїв у Франківську Музей мистецтв Прикарпаття показав відреставровані експонати з колекції сакрального мистецтва, пише КУРС. Експонати саме повернулися до музею з реставрації.

Наприкінці 2023-го у селі Гошів Долинської територіальної громади о. Дам’ян Кастран освятив музей бойківського побуту, який у столітній хаті світлої пам’яті Параскевії Федорко створили по-родинному разом Ольга й Михайло Мельниковичі та Ірина й Артур Дмитришини.

Ровесниця Незалежності

На Прикарпатті ініціюють внесення традицій мосяжництва, виробів зі шкіри та трембітання до переліку культурної спадщини України.

«Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє, старайтесь це рідне піднести до рівня чужих культур. Не міряйте свого рідного французьким метром, а оцінюйте його висоту своїм рідним ліктем, додумайте про те, що коли б ті великі народи, після яких дехто нашу культуру оцінює, жили серед таких злиднів як ми, то хто зна, чи їхня література дорівнювала б сьогоднішній нашій».

187 жителів з Івано-Франківщини офіційно визнані Праведниками народів світу. Серед них у списку від України є 73 прикарпатці, від Польщі — 114.

Історії порятунку євреїв на Франківщині та чим ризикували прикарпатці, допомагаючи вижити у Другу світову війну жертвам Голокосту, розповіла в інтерв'ю Суспільному історикиня Любов Соловка.

Праведники де-юре і Праведники де-факто

На сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення виконкому "Про надання дозволу на демонтаж  окремих частин меморіально-скульптурного комплексу на Пагорбі Слави в м. Калуші". 

У проєкті рішення пропонують надати дозвіл на демонтаж окремих частин меморіально-скульптурного комплексу — титанового обеліска і стели. Здійснення робіт з демонтажу мають намір доручити комунальному підприємству "Калушавтодор", повідомляють "Вікна".

13 травня на Прозорро управління комунальної власності Калуської міської ради оголосило тендер на поточний ремонт балконів та заміну водостічної системи в громадській будівлі на вул. Грушевського, 22 в місті Калуші.

Бюджет закупівлі — близько 269 тис. гривень. Електронний аукціон запланований на 23 травня, інформують "Вікна".

Про це йшлося 9 травня на зустрічі з представникам громадської спілки "Прикарпатський промисловий кластер", яка була зареєстрована у Калуші у серпні минулого року.

За словами міського голови Калуської громади Андрія Найди, багатьох підприємців цікавить можливість розширення своїх виробництв на базі комунального індустріального парку "Галіція".

5 квітня 1944 року напередодні християнського свята Благовіщення Господнього у Старому Мізуні відбулися трагічні події, які й досі називають «кривавим Благовіщенням». Тоді від рук фашистських прислужників – угорських загарбників – загинуло, за попередніми даними, 126 мирних людей. 7 квітня їх поховали у братській могилі на сільському цвинтарі.

Хрест і стелу встановили з ініціативи Долинської районної організації Всеукраїнського товариства Просвіта.

У ніч на 9 травня у м.Івано-Франківськ на вул. Героїв УПА, невідомі облили червоної фарбою монумент на честь так званого "визволення" Станіславова від нацистських окупантів. Про це повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери Ярослав Коретчук.

Зараз поліція здійснює огляд місця та проводить опитування жителів вулиці.

В Івано-Франківську розпочинається черговий сезон щонедільних безкоштовних благодійних екскурсій. Оплата за екскурсії — добровільна. Частину коштів гіди передаватимуть на потреби ЗСУ чи благодійність.

Про це інформує Івано-Франківська ОДА.

Перша екскурсія відбудеться 12 травня о 12.00. Франківців та гостей міста запрошують на мандрівку “Від сонячного Станіславова до теплого Івано-Франківська”, яку проведе Наталя Гугіль. Збір групи біля Туристично-інформаційного центру Івано-Франківська (Ратуша).

Пам'ять українського державного та військового діяча увічнили на фасаді будівлі на однойменній вулиці Вітовського, 5.

Дмитро Вітовський був видатною постаттю для нашої держави. Доля сотника Легіону Українських січових стрільців, полковника Української галицької армії, керівника Листопадового чину, військового міністром ЗУНР, на жаль, склалась досить трагічно: він розбився на літаку.

На відкритті були присутні військовослужбовці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, яка носить ім'я полковника Дмитра Вітовського.

У Франківську в Палаці Потоцьких відкрили цифровий інтерактивний музей “Місто і зброя”. І провели першу екскурсію, пише КУРС.

Музей знаходиться в так званому корпусі Ж, де за радянського часу був офіцерський клуб гарнізонного воєнного госпіталю.

Увечері 7 травня в Івано-Франківську зібралися понад 40 людей, щоб покласти квіти до готелю "Дністер" з нагоди його 110-річчя. Таким чином містяни висловили протест проти заскління колонади історичної будівлі та парковки, розташованої поруч, передає кореспондент Суспільного з місця події.

6 травня у Коломиї відзначили 160 років з дня народження Кирила Трильовського - українського громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, засновника й організатора січового руху Галичині.

Багато років свого життя він прожив у Коломиї, тут був обраний депутатом до Австро-Угорського парламенту, тут невтомно працював над розвитком спортивно-пожежно-руханкового товариства «Січ».

З нагоди 160-річного ювілею видатного коломиянина, адвоката, громадсько-політичного діяча, засновника товариства «Січ» доктора Кирила Трильовського в Коломиї 8 травня відбудуться ювілейні урочистості:

13.00 – панахида на могилі Кирила Трильовського на цвинтарі «Монастирок» (вул. Карпатська)

14.00 – в парку ім. К. Трильовського (при несприятливій погоді – в Музеї історії міста Коломиї)

До наших днів дійшло чимало світлин, виконаних станиславівськими фотографами. Обличчя мешканців міста, які дивляться на нас із далекого минулого, вражають і заворожують.

Фотографи працювали не тільки в ательє, але при потребі могли виїхати в помешкання замовника чи на природу. Майстри фотографії дуже турбувалися про якість своїх робіт, адже на кожній фотографії ставився логотип ательє, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Івано-Франківського краєзнавчого музею.

«Місто-зірку» –гармонійне, компактне і невразливе до військових дій споруджували за стандартами і нормами французької будівельної школи.

Цікаву інформацію про Станиславівську фортецю напередодні Дня міста оприлюднили на сторінці Фортечна галерея “Бастіон”, пише “Західний кур’єр”.

Сьогодні Івано-Франківськ відзначає 362-у річницю отримання статусу міста. Власне містом тодішній Станіславів, а тепер Івано-Франківськ, став вважатись з моменту отримання Магдебурзького права. А його символом вже понад три століття є ратуша.

Для прикарпатських газовиків міська ратуша також є знаковою будівлею, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Івано-Франківської філії Газмережі.

В Івано-Франківську на території палацу Потоцьких презентували 40 давніх поштівок із колекції краєзнавця і колекціонера Зеновія Жеребецького. Експозицію "Історія нашого міста" приурочили до дня міста, який відзначатимуть 7 травня.

Про це Суспільному розповів заступник директора комунального підприємства "Простір інноваційних креацій "Палац" Михайло Дейнега.

Новий музей “Місто і зброя” відкриють у Франківську до Дня міста. В програмі святкувань зазначено, що відкриття відбудеться 8 травня о 15.00 в Палаці Потоцьких, пише КУРС.

Яким буде музей “Місто і зброя” у франківському Палаці Потоцьких, postimpreza розповів директор КП Простір інноваційних креацій “Палац” Володимир Гайдар. Музей облаштували в одному з приміщень корпусу “Ж”.

В Івано-Франківську відкриють анотаційну дошку видатному українцю Дмитру Вітовському.

Про це повідомляє міський голова Руслан Марцінків, передає Фіртка.

Побут в’язнів карно-слідчої тюрми у міжвоєнному Станиславові був доволі примітивним, проте в’язничне начальство намагалося слідкувати за їхньою гігієною.

Коли новий в’язень потрапляв до тюрми, його власний одяг забирали. Натомість видавали в’язничний однострій, а крім того, нового в’язня коротко стригли. Тогочасним складським начальником у в’язниці був старий, вислужений австрійський вахмістр, якого в’язні прозвали паном Гнилизною, пише Західний кур’єр.