Понад 20 років шиє кептарі Марія Досяк з верховинського села Криворівня. Її вироби бачили повно виставок і фестивалів. Дехто готовий чекати навіть рік, аби лише саме ця майстриня шила кожушок, пише Галицький кореспондент.
Бо пам’ятка
Майстриня – з творчої родини. Батько – краєзнавець, журналіст, багато років староста в гурті колядників. Старший брат колись помагав мамі ткати ліжники. Також мама робила сирні коники. Молодший брат – писанкар. Марія ще в школі в п’ятому класі почала ткати р
... Читати далі »
02 лютого 2025 р. у відділі економіко-виробничої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка (директорка Людмила Бабій) розгорнута тематична книжкова виставка-присвята «Іван Пулюй – видатний український вчений, винахідник, публіцист».
«Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому красшу долю».
Днями у мережі міський голова Руслан Марцінків повідомив франківцям, що є звернення, аби перенести радянські поховання з кладовища на вулиці Лепкого на цвинтар на Київській. Також йшлося про перенесення поховання з Софіївки та Локомотиворемонтного заводу.
Логічно, що цей пост викликав хвилю навіть не обговорень, а обурень в коментарях. «Не на часі», «Краще гроші на фронт спрямувати» і «Комусь потрібна ділянка під забудову». Хоча були й деякі слова підтримки.
У Івано-Франківську з’явився новий посібник з історії міста. Над створенням книжки “Івано-Франківськ: сторінки історії” працювали викладачі, історики й ілюстратори. Загалом, посібник складається з 35 розділів, які охоплюють різні періоди історії міста.
Книга розрахована на 35 навчальних годин і створена для юних дослідників 8-9 класів. Зокрема, посібник стане незамінним помічником для вчителів історії та всіх, хто цікавиться минулим Івано-Франківська.
За словами Вікторії Дротянко, директорки Департаменту освіти і науки, планується отримати гриф від Міністерства освіти і науки, аби
... Читати далі »
28 січня, у Івано-Франківському драматичному театрі франківська письменниця Лариса Мончак презентувала свою книгу “Квіти під руками диявола”, пише Правда ІФ.
У п’єсі «Квіти під руками диявола» описані події, що відбувалися в Станіславі (сьогодні Івано-Франківськ) напередодні та під час Другої світової війни.
З приходом німецьких нацистів українці, поляки, євреї – увесь багатонаціональний мікс населення Станіслава водночас опинився в смертельній небезпеці.
Нам потрібно докласти усіх зусиль, аби тогочасн
... Читати далі »
Письменниця, дослідниця османської історії та біографій султан-українок Олександра ШУТКО видала нові книжки – історичний роман «Кривава Кафа» та повість для підлітків «Слідами Роксолани», презентація яких відбулася в Івано-Франківську. Про свої відкриття в османських архівах, збереження історичної достовірності в художніх творах, вивчення турецької мови, про те, чому Роксолана змусила правителя Османської імперії навіть на відстані думати про неї, чим вражають історії українських султан, а також про творчий тандем зі своїм чоловіком вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для газети «Галичина».
– Пані Олександро, що спонукало Вас присвятити свою наукову й творчу діяльність дослідженню
... Читати далі »
Район Августдорф розташований на півночі покутського міста Снятин, що на Івано-Франківщині. Колись він був німецькою колонією зі своїми самоврядуванням, храмом і школою, славився землеробами, візниками й ковалями. 85 років тому, в жовтні 1939, згідно з пактом Молотова — Ріббентропа німців депортували з Августдорфа на етнічні землі. За декілька місяців колонія офіційно припинила своє існування і стала вулицею Гоголя. Упродовж 1945-1947 років її заселили українці із Закерзоння — замішанці й лемки.
Суспільне поспілкувалося з істориком, депортованими жителями Августдорфа та їхніми нащадками, аби розповісти історію німецького поселення на межі Івано-Франківської
... Читати далі »
У 1942-1952 роках жителі Довгого-Калуського брали активну участь у визвольному русі. Дорого за це довелося заплатити членам сімей тих, хто воював в УПА чи підтримував підпілля ОУН. Їх відправляли у виправно-трудові табори або спецпоселення в Сибіру.
У жорнах більшовицького беззаконня опинилася в той час і багатодітна сім’я Петра Мельника (із 16 народжених 12 померло немовлятами чи в дитячому віці, вижили Дмитро, Михайло, Настуня та Іван. — Авт.). Його син Дмитро став членом ОУН, брав участь у боротьбі за незалежну Україну. За це довелося розплачуватися рідним. Цьогоріч виповнюється 130 років від дня народження Петра Мельника і 80 років — від дня його трагічної смерті.
Будівлі, в архітектурі яких наявні округлі форми, відразу привертають до себе нашу увагу. Вони здаються незвичними і особливо гармонійними завдяки своїм плавним лініям.
Таке враження виникає у нас підсвідомо, адже округлі форми діють заспокійливо на людську психіку. Спробуймо дізнатися більше, як і чому виникли такі будівлі та про найвідоміші будинки з «округлостями» в нашому місті, пише Західний кур’єр.
28 січня 2025 року до Дня вшанування пам`яті Героїв Крут у відділі загального читального залу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка організована книжково-ілюстративна виставка-подія «Крути: жива пам'ять поколінь».
Вистава "Іра" є глибоким зануренням у життя та творчість легендарної Іри Маланюк і розкриває її шлях від народження в Станиславові до визнання на світових оперних сценах.
П’єса сучасної української драматургині, театральної режисерки, сценаристки Ольги Анненко — про Іру Маланюк — українську й австрійську оперну та концертно-камерну співачку, педагогиню, кіноакторку.
Народилася Іра Маланюк 29 січня 1919 року в місті Станиславів, нині Івано-Франківськ. Була солісткою оперних театрів Львова, Ґраца, Цюриха, Мілану, Мюнхена, Відня. Виконала понад 85 оп
... Читати далі »
28 січня 1990 р. після відправлення Служби Божої в Катедральному соборі м. Івано-Франківська тодішній голова облвиконкому урочисто вручив Владиці Павлу Василику документ, в якому було сказано, що від цього дня катедра переходить у власність УГКЦ.
Голова наголосив, що саме наш Єпископ Павло найбільше потрудився для справи УГКЦ, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Сьогодні місцевим жителям та гостям м. Івано-Франківськ
... Читати далі »
За бабусі Австрії у Галичині був популярний жарт про солдата, який повідомив полковому лікареві, що дуже хворий. Проте лікар подумав, що він просто прикидається, аби не їхати на військові навчання, і назвав солдата симулянтом. А ранком до лікаря прийшов його помічник і відрапортував: «Голошу слухняно, пане докторе. Той симулянт уночі помер».
Саме цей невеселий жарт пригадала станиславівська преса у липні 1904 року, коли стався випадок, який сколихнув усе місто, пише Західний кур’єр.
Тоді було заарештовано лісничого Якуба Косибу, який звинувачував
... Читати далі »
У кожної сім'ї є приховані миті людяності у найтемніші дні історії. Удівець та батько п'ятьох дітей Петро Ільницький у часи Другої світової війни став не тільки оберігачем власної родини, але й добродієм, який відчинив двері свого будинку тим, хто рятувався від нацистів. У 1942-1944 роках 14 євреїв знайшли прихисток у скромній землянці, розташованій в лісі поблизу села Розточки, що на Івано-Франківщині. Вони стали свідками безкорисливості й людяності Петра та його дітей.
За порятунок євреїв шістьох Ільницьких — разом з Василем, який був членом УПА, — визнали Праведниками народів світу. Ця родина закарбувала своє прізвище на стіні меморіалу "Яд Вашем" в Ізраїлі.
Влада Івано-Франківська розглядає пропозицію про перенесення радянських поховань у місті. Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків.
«Маємо звернення про перенесення радянських поховань з вул.Лепкого на наше Київське кладовище. Також є прохання перепоховати останки з Софіївки і території Локомотиворемонтного заводу. Достеменно невідомо, чи залишились в цих місцях останки, з цим мають попрацювати спеціалісти. Остаточне рішення прийматиме міжвідомча комісія в Києві», - зазначив Марцінків.
25 січня 2025 року у відділі загального читального залу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнуто виставку-пам’ять, приурочену до Міжнародного дня пам`яті жертв Голокосту.
27 січня в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голокосту - однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя. Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам'ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
На початку ХХ століття станиславівські кав’ярні певною мірою заміняли собою бібліотеки, адже публіка приходила туди не лише для того, щоб випити кави і поспілкуватися, а й щоб почитати свіжу пресу.
Газета «Кур’єр станиславівський у 1911 році зазначала, що цей звичай галичани запозичили з Відня, пише Західний кур’єр:
«Значна частина нашої інтелігенції не призвичаєна до того, щоб виписувати газети чи журнали. Всю періодику такі відвідувачі читають у кав’ярнях і цукернях. Таким чином, кав’ярні заміняють їм читальні. Про багат
... Читати далі »
Відвідавши храм святого Пантелеймона і виходячи з в’їзної брами, подорожній побачить на захід від села заліснене підвищення; його також добре помітно їдучи дорогою з Галича через міст на р. Лімниця. Це – урочище «Карпиця», більшості місцевих мешканців воно відоме переважно тим, що тут в період УРСР знаходилася цегельня. Проте, історія цього місця багато цікавіша і пов’язана, як середньовіччям, так і новою та новітньою історією нашого краю. Безперечно, домінуючою особливістю урочища є те, що тут знаходяться фундаменти літописного храму Святого Спаса (які незважаючи на численні дослідження все ж залишають поле для подальших наукових студій); разом з тим, це місце відоме тим, що тут знаходився один з опорних пунктів австрійської фортифікації, елемент так званої «фортеці Галич».
На початку ХХ століття найпоширенішою справою, яку доводилося розглядати Окружному суду Станиславова, була так звана «образа гонору». В народі такі справи називали «писківками» від слова «пискувати», тобто сваритися, грубити.
За «образу гонору» часто подавали до суду не через серйозні конфлікти, а через дрібні сварки чи навіть чиєсь необережне слово. Порятунку від «писківок» не було навіть священникам. Про це красномовно свідчить випадок, який трапився у серпні 1909 року в селі Рибному під Станиславовом, пише Західний кур’єр.
Василь Грепіняк — майстер з інкрустації по дереву в третьому поколінні. Свої роботи він оздоблює вставками зі штучного перламутру, металу, бісеру й деревини різних кольорів. За 40 років Василь виготовив понад тисячу виробів. Найдорожчий із них — ліжко за 8 тисяч доларів, аналогів якому, каже, не бачив. Чоловік працює разом із дружиною Лілією у майстерні, яку збудував ще його дідусь у гірському селі Річка, що на Івано-Франківщині.
Як Василь Грепіняк відроджує ремесло інкрустації по дереву, читайте у матеріалі Суспільного.
В січні-лютому кожного року станиславівська еліта святкувала карнавал, витанцьовуючи вальси, кадрилі і мазурки в залах міського театру, міщанського казино чи товариства «Сокіл». Однак простий люд теж не хотів відставати від «вершків суспільства» і влаштовував власні карнавальні забави. І ще можна було посперечатися, чиї бали були веселішими й цікавішими!
У лютому 1908 року такий «бал для бідних» відбувся у передмісті Станиславова – Княгинині-Гірці (тепер район вулиць Миру і Привокзальної). Газета «Кур’єр станиславівський» іронічно назвала його «швендербалом», пише Західний кур’єр.
В Івано-Франківську відбулося урочисте вручення міської премії імені Романа Федоріва в галузі культури, на якому відзначили досягнення чотирьох місцевих митців у номінаціях: декоративно-ужиткове й музичне мистецтво, художня література та журналістика. Заохочуванні премії за особливі творчі здобутки отримали ще четверо творчих людей.
В номінації «Журналістика» відзначено колектив авторів: Івана Нікітіна, Владислава Семенковича, Станіслава Ігнатюка, Олександру Хандогу — за телепрограму "Вулиця. Історія Івано-Франківська".
Якщо у сучасному Івано-Франківську до більшості кав’ярень можна завітати з домашнім улюбленцем, то у Станиславові початку ХХ століття діяла офіційна заборона на вхід із собаками до громадських закладів харчування. Втім, вона нерідко порушувалася, що у багатьох завсідників кав’ярень і ресторацій викликало невдоволення.
Ось що повідомляла про цю ситуацію газета «Кур’єр станиславівський» у 1904 році, пише Західний кур’єр:
«Свого часу наша санітарно-поліційна влада видала розпорядження, щоб гості не заводили псів до закладів г
... Читати далі »
Івано-Франківська ОО НСКУ висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати – трагічною загибеллю Телячого Юрія Васильовича, доктора історичних наук, професора, голови Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Почесного краєзнавця України.
22 січня в Івано-Франківську відбулося урочисте відкриття анотаційної дошки на честь 35-ї річниці з дня проведення «Живого ланцюга злуки», пише КУРС з посиланням на Івано-Франківську міську раду.
“Ми зібралися разом, щоб віддати шану тим, хто сміливо заявив: Соборній Українській Державі – бути! Ця анотаційна дошка стане нагадуванням для майбутніх поколінь про незламність українського духу, нашу
... Читати далі »
У середу, 22 січня, стало відомо про смерть 104-річної Марії Атаманюк, знаної під псевдо Фіалка, — зв’язкової ОУН-УПА із села Прибилів Тлумацької громади, пише КУРС.
Цю звістку повідомив громадський діяч Молодіжної ради Тлумацької громади Петро Пісак.
В ХІХ столітті галицькі селяни потерпали від лихварів, серед яких було немало надзвичайно захланних і недобросовісних осіб.
У серпні 1900 року газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала замітку про ситуацію з лихварством на Станиславівщині і судовий процес проти лихваря, пише Західний кур’єр:
«Яких форм набирає лихварство в селах, ми бачимо з судових процесів, які ведуться в наших регіональних судах. Найяскравіші приклади недобросовісного лихварства спостерігаються у гірських районах, де легковірність люду наштовхується на непорядн
... Читати далі »
21 січня у Калуші на Івано-Франківщині вшанували пам'ять політв’язня, дисидента, Героя України Олекси Гірника. 47 років тому він вчинив акт самоспалення на Чернечій горі в Каневі на знак протесту проти русифікації України.
Про це на Facebook-сторінці повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.
В Івано-Франківську, у видавництві «Лілея–НВ», видали книгу «Цупке життя», яку написав Василь Кархут майже 100 років тому.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив упорядник книги, аспірант Академії наук України Андрій Ребрик.
«Ми, пластуни, Кархута знали давно, бо він написав кілька книг про пластово-виховну систему, був відомий у 20-30 роках. … Ми вирішили відновити історичну справедливість і донести про те, що ми теж маємо своїх авторів, які вміли гарно писати психологічні повісті для дітей і дорослих. Спочатку це була новела «Цупке життя». Вон
... Читати далі »
Дослідниця османської історії та біографій султан-українок Олександра ШУТКО видала нові книжки – історичний роман «Кривава Кафа» та повість для підлітків «Слідами Роксолани». У неділю, 26 січня у книгарні «Є» о 15-00 в Івано-Франківську відбудеться презентація цих книжок.
Кандидатка мистецтвознавства Олександра Шутко, володіючи турецькою мовою, на підставі османських архівних документів написала низку досліджень – «Роксолана: міфи та реалії» (вийшла 2017 року в стамбульському видавництві «Kitap Yayınevi»), «Жіночий султанат: влада та кохання», «Роксолана: життєпис». Також відомі її романи-трилогії про Роксолану й українку Хатідже Тур
... Читати далі »
Історичною датою заснування Станіславівської семінарії вважається 14 січня 1907 року, коли вперше відбулася урочиста Архієрейська Літургія з нагоди початку навчального року.
Світлиною-переможцем фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» від Івано-Франківської області стало аерофото з видом на Старостинський замок у Галичі. Автор фото — Олександр Мальон.
Журі відзначило енциклопедичність та ракурс фото, пише КУРС.... Читати далі »
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю!
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження).
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі.
Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.
Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.
