У Нижньовербізькій громаді на Івано-Франківщині ініціюють внесення пір’яного вінка до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Про це кореспонденту "Укрінформу" повідомив начальник відділу Нижньовербізької сільської ради, дослідник традиції із села Великий Ключів Мирослав Васильчук.

"У нашій громаді є села Великий Ключів та Мишин, де існує традиція виготовлення пір’яного вінка для нареченої. Його роблять з гусячого пір’я, вручну. Це є нашаспадщина, якою ми гордимося, а тому ми б хотіли, щоб її внесли у Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України. Щоб втілити цю ініціативу, ми проводимо необхідну документальну роботу", — зазначив Мирослав Васильчук.

За його словами, дослідники, серед яких є журналіст, краєзнавець та гуморист Микола Савчук, зібрали чимало світлин, які свідчать про створення пір’яного вінка для нареченої у цих селах ще у 20-х роках минулого століття. Припускають, що цей весільний обряд міг існувати у селах громади і значно раніше.

Нині в громаді є близько 10 майстринь, які роблять пір’яний вінок для нареченої.

"Звичайно, цей вінок використовують не на кожному весіллі, бо це не дешева річ, але традиція продовжує жити", — запевняє Мирослав Васильчук.

Він додав, що для цього обряду у селах люди вже не тримають багато гусей, але майстрині знають, де придбати гусяче пір’я, як його відбілити та як створити весільний вінок. Припускають, що саме білий колір пір’я, який є символом чистоти та дівоцтва, привернув увагу перших майстринь, які робили традиційні вінки у гуцульському стилі.