14 травня 2025 року в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери відкрили експозицію робіт Опанаса Заливахи. Виставку присвятили столітньому ювілею художника і представили його живопис, графіку, а також сімейні фотоархіви та особисті речі, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

Захід розпочали з цитування листів Опанаса Заливахи до рідних, друзів та однодумців-політв'язнів. Митець відбув п'ять років ув'язнення у радянських таборах, де йому не дозволяли малювати.

"Його звинуватили в антирадянській пропаганді й агітації тільки за те, що він любив Україну, за те, що він любив українське слово, і вже тоді творив українське мистецтво. Батько ішов до свого українства дуже довго. Він перший в українському образотворчому мистецтві підняв тему Голодомору, українського політв'язня. Я вважаю: вже настав той час, що все ж таки має бути створений у Франківську музей Опанаса Заливахи, щоб гідно вшанувати його пам'ять", — каже донька художника Ярина Заливаха.

Опанас Заливаха народився у Куп'янському районі на Харківщині, але Івано-Франківщина стала для нього місцем натхнення, розповів директор Музею мистецтв Прикарпаття Василь Романець.

"Заливаха — це великий українець, який приїхав у наш край і вже мав чудову освіту, що на той час була в кількох людей. Він у нас жив, споживав середовище: від Карпатських гір до нашого галицького мислення", — говорить Василь Романець.

Експозиція, яку представили, налічує пів сотні робіт. Більшість з них показують на загал вперше, каже виконувачка обов'язків директора Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Оксана Романів. З її слів, окрім робіт художника, на виставці можна побачити сімейні фотоархіви, документи та листи митця, його особисті речі, нагороди, а також почути голос Заливахи.

"Ми акцентуємо на Опанасі Заливасі, як на політв'язні й дисидентові, як на людині з активною громадянською позицією, як на художнику, який зображав Україну у своїх роботах. І важливим є те, щоб люди побачили, що Опанас Заливаха був визнаним ще за життя", — додала Оксана Романів.

Виставка з роботами Опанаса Заливахи експонуватиметься до кінця вересня 2025 року.

Що відомо про Опанаса Заливаху

Опанас Заливаха — живописець, графік, скульптор, кераміст. Народився у 1925 році у селі Гусинка Харківської області. Його сім'я, втікаючи від голодомору 1930-х років, переїхала на Далекий Схід (РФ).

Опанас Заливаха закінчив художню школу при Ленінградській академії мистецтв, згодом навчався в Ленінградському державному інституті живопису, скульптури й архітектури. Приїжджав на практику у місто Косів.

У 1961 році Опанас Заливаха переїхав на Івано-Франківщину. Коли він організував свою персональну виставку, вона не сподобалася працівникам обкому партії за "занепадницькі настрої" — через кілька днів її закрили.

Восени 1962 року він познайомився з київськими художниками та літераторами, долучився до правозахисної діяльності. У 1964 році у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко створив вітраж "Шевченко. Мати" до 150-річчя Тараса Шевченка. Цей твір радянська влада кваліфікувала як ідейно ворожий і знищила його.

У 1965 році Опанаса Заливаху заарештували за "антирадянську пропаганду й агітацію" і засудили до п'яти років таборів суворого режиму. Покарання митець відбував у таборі № 11 у Мордовії.

У 1970 році Опанас Заливаха повернувся до Івано-Франківська, одружився з племінницею Степана Бандери Дариною.

Окрім графіки й малярства, митець створював вітражі, мозаїки, скульптури та кераміку. Його твори були новаторськими за формою та мали глибокий національно-патріотичний зміст.

Опанас Заливаха помер 24 квітня 2007 року. 23 листопада 2017 у середмісті Івано-Франківська на вулиці Незалежності йому встановили пам’ятник, автором якого є Ігор Семак.