У селищі Чернелиця Коломийського району під час демонтажу радянського пам’ятника знайшли понад 50 єврейських надгробків. Представники місцевої влади звернулися до єврейської громади, аби передати їм мацеви.

«Коли б мені дозволено було перемінитись у птаха, то вибрав би я собі жайворонка. Люблю місячні ночі, непрохідні ліси, високі гори. Люблю поезію писану і неписану, мальовану і немальовану. Люблю ритм зір на небі і голос життя на землі. Але лютий я на все, що погане, брехливе і жалом кривди кусає».

Громадські організації Івано-Франківська подали позовну заяву в Івано-Франківський міський суд на власницю готелю "Дністер" Надію Лєвшакову та завідувача сектору з питань охорони культурної спадщини Івано-Франківської обласної військової адміністрації Андрія Давидюка.

Про це у коментарі Суспільному повідомив голова організації "Архітектурна варта" Ростислав Шпук.

1929-й… День Зішестя Святого Духа у Рогатині. 95 років тому на Зелені свята тут сталася знакова подія – відкриття пам’ятника стрільцям УГА. Освятив його отець Теодозій Кудрик.

Цікавим є й той факт, що спорудження пам’ятника стало справою спільною та об’єднало «всіх Українців, без огляду на партійні переконання», пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Рогатинської МТГ.

Як би сутужно не було і яка би влада не панувала за вікном, мешканці нашого міста завжди любили застілля. І навіть не їжа була головною в цих святкуваннях, а цікаве товариство, приємне спілкування, жарти та тости.

Спробуймо пригадати найвідоміші бенкети в історії старого Станиславова та деякі бенкетні звичаї, які були важливими для тодішніх містян, пише Західний кур’єр.

Бенкет століття

Як і на початку ХХ століття, в міжвоєнний період більшість мешканців Станиславова проживала у винайнятих квартирах. Проте часи тоді були нелегкі, тому не у всіх виходило вчасно і повністю оплачувати житло, що призводило до скандалів і навіть судових процесів.

Так, у червні 1926 року квартирний скандал став відомим далеко за межами міста, адже про нього повідомила навіть газета «Кур’єр львівський». Зокрема часопис зазначав, пише Західний кур’єр:

Ми продовжуємо знайомитися з найцікавішими фрагментами спогадів Оксани Лемехи-Луцької, вихованки станиславівської жіночої гімназії у 1920-х роках.

Гімназія в ті роки знаходилася по вул. Липовій, 80 (тепер вул. Шевченка). Зокрема авторка пригадує кумедний епізод на занятті німецької мови, пише Західний кур’єр:

Для студентів, які навчаються на істориків та археологів, Коломия стала базовим місцем дослідження солі, її видобутку та використання.

Дослідники спілкуються із жителями Коломийського району, шукають цікаві факти та розповіді, які потім можна було б використати у науковій роботі.

Про це повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський, пише Західний кур’єр.

В старому Станиславові Зелені свята відзначали двічі – за українським та польським звичаєм. І кожне свято мало свої цікаві традиції.

«Свій до свого по своє!» – таким гаслом керувалися українські підприємці старого Станиславова.

Їм довелося пройти довгий шлях від дрібних підприємницьких ініціатив до масового кооперативного руху, який об’єднав тисячі людей. Ця самоорганізація з метою досягнення спільної мети зародилася у Західній Європі, де існують глибокі традиції такої діяльності. Проте українцям Станиславова вдалося створити справді переконливі історії успіху, пише Західний кур’єр.

Операція «Кооперація»

В приміському селі Княгинин у 1878 році підприємець Мендель Вайнґартен і його дружина Бабетта заснували цех із виробництва лікерів та рому.

Невдовзі пані Бабетта розлучилася з Менделем і продовжила розвивати цей бізнес із другим чоловіком – Філіпом Ліберманом. В 1890-х роках підприємство носило назву «Фабрика спирту і пресованих дріжджів», пише Західний кур’єр.

В січні 1900 року в Станиславові відбулися гастролі шевальє Ернеста Торна – одного з найвідоміших ілюзіоністів того часу.

Преса повідомила, що знаменитий фокусник дав у місті три вистави, які зібрали дуже численну публіку, пише Західний кур’єр.

«Мешканці міста, вражені величезними афішами, полетіли на вистави, як метелики на ліхтар, щоб побачити того, хто робить чудеса», – зазначала газета «Кур’єр станиславівський».

З нагоди відзначення 600-ліття першої писемної згадки про Косів місцеві громадські активісти запланували цікаві культурно-освітні події до Дня міста 7 липня.

Долучився до них і Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. На своїй сторінці в мережі музей опублікував найдавніший відомий дослідникам офіційний документ, у якому згадується село Косово, пише “Західний кур’єр”.

При реставрації ікони Пресвятої Богородиці з храму Святого Миколая села Дубівці (присілок Дегова) знайдено сліди від семи осколків. Це другий образ із храму, де весь іконостас був пошкоджений уламками та кулями, пише КУРС із посиланням на Нову Зорю.

Наприкінці 2023-го реставрували першу 200-річну намісну ікону Ісуса Христа з іконостаса. На черзі було оновлення ще трьох образів.

У Снятині відбулася наукова академія з нагоди відзначення 150-ї річниці Марка Черемшини. Захід на батьківщині письменника є продовженням Всеукраїнської наукової конференції “Творчість Марка Черемшини і українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття”, пише КУРС з посиланням на Снятинську міську раду.

На краєзнавців, істориків, філологів, любителів етноминувщини чекає ошатно виданий твір – книга Софрона Витвицького «Історичний нарис про гуцулів / Перекл. з польської Миколи Васильчука, Андріани Ємчук; передм. і приміт. Ярослави Ткачук, Миколи Васильчука, Андріани Ємчук. Львів: Растр-7, 2024. 158 с.; іл.».

Про це повідомили на сторінці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, пише “Західний кур’єр”.

На наступній сесії франківські депутати розглянуть проєкт рішення про створення відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, пише КУРС.

Відповідний проєкт рішення з’явився на сайті міської ради.

Запрошуємо гостей та мешканців міста на екскурсію в Геологічний музей (вул. Карпатська, 15 ), яку проведе гід Юлія Медвідь.

Геологічний музей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) - це окраса і візитівка не лише університету, а й всієї Івано-Франківщини.

За багатством, різноманітністю і представництвом колекцій мінералів, гірських порід, корисних копалин і викопних решток фауни і флори музей є одним із кращих у Європі.

У неділю, 16 червня, у Калуші відбудеться вже друге засідання Краєзнавчого клубу.

Клуб працює при Музейно-виставковому центрі Калуської міської ради із квітня цього року, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Калуської міської ради. На найближчому засіданні краєзнавці презентуватимуть власні напрацювання.

Модератори:

Запрошуємо на презентацію нової книжки декана факультету туризму Прикарпатського національного університету Володимира ВЕЛИКОЧОГО «Покуття: ескізи пограниччя»!

Це унікальна нагода доторкнутися до історії, культури та традицій одного з найколоритніших регіонів України – Покуття, повідомляє сайт університету.

Дата: 13 червня 2024 року.

Час: 13:30 год.

6 червня 2024 року в селищі Майдан, що недалеко від Гміни Цісна Підкартського воєводства Республіки Польща, відбулося офіційне підписання Партнерської Угоди між Вигодською селищною радою Івано-Франківської області та Фундацією Бещадської лісової залізниці. Про це повідомили у Вигодській селищній раді.

Нагадаємо, проєктом передбачено будівництво музею «Вокзал вузькоколійки» та проведення благоустрою території біля нього. Також планується проведення транскордонних заходів з обміну досвідом в сфері туризму та для обміну культурними надбаннями.

У місті Рогатин на Франківщині відбулася пам’ятна церемонія до 81-ї річниці ліквідації єврейського гетто, пише КУРС з посиланням на Єврейську спільноту України.

Організація «Єврейська спадщина Рогатина» (Rohatyn Jewish Heritage) провела меморіальний захід на згадку про 3000 жертв Голокосту з Рогатина та навколишніх міст і сіл, таких як Бурштин, Ходорів і Букачівці. Євреї були страчені нацистами у Рогатинському гетто.

Цієї неділі відбудеться чергова екскурсія “Гошів – духовна скарбниця Долинщини”.

Про це інформують на сторінці Долинської міської ради, пише “Західний кур’єр”.

У Посольстві України в Французькій Республіці ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда вручив диплом та мантію почесного доктора університету визначному французькому історику, славісту, перекладачу, публіцисту, викладачу університетів Нансі, Лілль і Париж І Пантеон-Сорбонна — професору Даніелю Бовуа.

В урочистій церемонії посвяти взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці Вадим Омельченко, Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні (2002-2005) Філіпп де Сюремен, відомі французькі історики, родина Даніеля Бовуа, дипломати Посольства.

Експедиція навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника провела додаткові польові дослідження скельного монастиря в селі Одаїв Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району, пише КУРС з посиланням на пресслужбу ПНУ.

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася презентація восьмого тому збірника «Калуські історичні студії». Учасниками заходу стали автори статей, які ввійшли до книги, науковці, краєзнавці та активні мешканці громади.

В другій половині ХІХ століття у Державній гімназії Станиславова навчалося немало українців, що підтверджується спогадами тодішніх гімназистів. Зокрема педагог і спеціаліст із класичної філології Францішек Майхрович навчався у Державній гімназії в 1870-1877 роках і опублікував уривок зі своїх спогадів у газеті «Кур’єр станиславівський» за 1911 рік.

У Станиславові початку ХХ століття було немало випадків, коли касири підприємств чи банків крали у своїх роботодавців великі суми, а потім зникали у невідомому напрямку. Проте «справа про сто тисяч» особливо здивувала містян, адже вона сталася не де-небудь, а на фабриці Лібермана у Княгинині.

Минулого року в підвалі міської ратуші відкрили інтерактивне підземелля з тематичними локаціями.

Екскурсії до цієї нової туристичної атракції користуються великою популярністю, і ми, звісно, теж рекомендуємо нашим читачам її відвідати. Ми спробували також зібрати відомі нам факти про ратушні підземелля і віднайти щось новеньке, про що ви, ймовірно, ще не чули, пише Західний кур’єр. 

Частинка міської історії

У селі Боднарів Калуського району, що на Івано-Франківщині, працівники комунального підприємства "Пам'ять" розкопали останки Героя Радянського Союзу Олександра Корякова. Тепер монумент, встановлений на його могилі, можна перенести чи демонтувати.

Про це у коментарі Суспільному розповів директор підприємства Василь Тимків, передає Фіртка.

В Івано-Франківську презентують першу книжку видавництва “Локальна історія” “Карпати. Коротка історія мандрів” Ірини Пустиннікової, пише КУРС.

Зустріч відбудеться у середу, 29 травня, о 18.30 у мистецькому просторі “Ваґабундо” (вул. Пилипа Орлика, 7).

Прокурори вимагають зобов’язати власника укласти охоронний договір на житловий будинок-пам'ятку на вулиці Театральній в Коломиї.

Про це інформують на Facebook-сторінці Івано-Франківської обласної прокуратури, пише Фіртка.

На вас чекає захоплива подорож храмами Долини.

Ініціатор: відділ інвестицій і туризму Долинської міської ради в рамках проєкту “Бойківські Карпати”, пише “Західний кур’єр”.

Дата: 26 травня. Час: 13:00.