Криївка "Черемоша" у житловому масиві Підгірки Калуської громади на Івано-Франківщині, яка колись служила для друку інформаційних та агітаційних листівок, стала місцем поетичних читань місцевих поціновувачів літератури. Присутні вшанували молитвою загиблих підпільників ОУН та УПА.

Чергові поетичні читання відбулися у меморіальному комплексі криївка "Черемоша". Про це розповіла у соцмережі поетеса Тетяна Грінка-Ждан, інформують "Вікна".

На шпальтах давньої преси ми знаходимо повідомлення про найрізноманітніші методи, якими користувалися злодії, щоб заволодіти чужими грошима чи майном. Але інколи їм усе ж бракувало креативу.

Так, у вересні 1890 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про двох шахраїв, які діяли настільки схожими методами, що преса охрестила їх сіамськими близнюками, пише Західнй кур’єр:

Меморіальний музей «Калуська в'язниця» на Івано-Франківщині стає ще доступнішим для відвідувачів. Наразі біля музею завершують облаштування пандуса, який забезпечить безбар'єрний доступ для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Роботи виконуються в межах Програми розвитку культури калуської міської територіальної громади на 2026-2028 роки, повідомляє Калуська міська рада.

Станиславівська пошта за свою історію змінила доволі багато приміщень. Перша пошта відкрилася в 1830 році на місці сучасної будівлі по вул. Незалежності, 10.

Будинок згорів під час пожежі 1868 року, після чого пошта винаймала приміщення в різних приватних будинках. Так, у січні 1888 року в черговий раз постало питання, де ж розмістити поштове відділення, пише Західний кур’єр. Про це повідомила газета «Кур’єр станиславівський»:

Івано-Франківська міська рада має намір викупити історичний будинок Укрпошти у Франківську, який компанія виставила на продаж. Йдеться про пам’ятку архітектури місцевого значення на вулиці Привокзальній, 19. Укрпошта виставила її на аукціон зі стартовою вартістю в 19 985 340 грн.

Відповідний проєкт рішення депутати підтримали на 63 сесії міської ради у четвер, 2 липня.

Мистецтво виготовлення традиційного пір’яного вінка села Великий Ключів у Коломийському районі на Прикарпатті офіційно внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Про те, що безцінна перлина культурної спадщини Прикарпаття отримала державне визнання, повідомило правління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, інформують "Вікна".

Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник прийняв від жителя Залукви Василя Крука надзвичайно цінний історичний документ — 80-річний лист видатного археолога та дослідника давнього Галича Ярослава Пастернака, адресований галичанину Степану Яворському – пише “Західний кур’єр“.

Особливо символічно, що цей документ передано до Музею історії Галича напередодні 90-річчя відкриття фундаментів Успенського собору — події, яка стала однією з найвизначніших в історії дослідження княжого Галича.

Працівники Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка здійснили пізнавальну подорож до села Маріямпіль – одного з найцікавіших історико-культурних осередків Прикарпаття.

Учасники екскурсії відвідали Біблійний сад, створений у 2011 році уродженцем села, професором Івано-Франківського національного медичного університету Володимиром Боцюрком. Під час екскурсії присутні ознайомилися з основними подіями Святого Письма, а також побачили дерева й кущі, які згадуються в біблійних текстах.

Упродовж 4 і 5 липня у Витвицькій громаді, що на Івано-Франківщині, проходив фестиваль патріотичної пісні "Яворина-2026". Його учасники вшанували пам'ять полеглих вояків старшинської школи УПА "Олені" й крайового провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника на псевдо Роберт.

Про це у коментарі Суспільному розповіла співорганізаторка фестивалю, керівниця пошуково-дослідницької групи "Шляхетні гірські волоцюги" Наталія Карпович.

2 липня 2026 року виповнився 101 рік бійцю Першої Української дивізії Дмитру Марусяку. Ювіляр — житель села Ліски, що на Івано-Франківщині.

Це Суспільному повідомила завідувачка відділення бібліотекою села Коршів Галина Розметанюк.

У Палац Конгрес-центр відбулося відкриття архітектурно-документальної виставки «Ідентичність міста», присвяченої Дню архітектури України.

Експозиція розкриває унікальне історичне середовище Івано-Франківська (Станіславова) як частину європейської культурної спадщини. Через історії 45 знакових будівель виставка демонструє зв'язок минулого, сучасності та майбутнього, наголошуючи на важливості збереження архітектурної спадщини.

Поки українські військові на фронті ведуть запеклі бої за кожен сантиметр своєї землі, за незалежність та майбутнє держави, в тилу триває не менш важливий бій – за нашу пам’ять та свідомість. Карпатський військово-історичний музей в Івано-Франківську одним із перших почав документувати події повномасштабного вторгнення в режимі реального часу. Про трансформацію музею «Героїв Дніпра» в сучасний та актуальний простір військової історії краю та України, специфіку збору експонатів на передовій, сімейну педагогіку та особисті втрати невеликого колективу розмовляємо із завідувачем установи Яремою КВАСНЮКОМ.

У Коломиї на Івано-Франківщині син Василя Стуса Дмитро презентував шевченківську книгу про батька. Яким був Василь Стус у повсякденні, коли змивав із себе пил робочого дня? Про що розмовляв із сином у короткі хвилини рідкісних зустрічей та як гартувався його характер до того, як радянська репресивна машина спробувала викреслити його ім'я з історії? Відповіді на ці складні питання протягом багатьох років збирав син поета Дмитро Стус.

Про це на Фейсбук-сторінці написав міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

Йдеться про протистояння куреня УПА «Смертоносці» під командуванням Олекси Химинця («Благого») з переважаючими силами НКВД у березні 1945 року поблизу хутора Гусаки на Богородчанщині.

Автор дослідження, історик і дослідник збройної україніки Галичини ХХ століття Євген Пронюк, проаналізував архівні документи, свідчення учасників бою та оперативні зведення радянських спецслужб, щоб відтворити перебіг подій 18–25 березня 1945 року, пише Західний кур’єр з посиланням на Історичну правду.

З нагоди 100-річчя від часу проведення перших пластових таборів на горі Сокіл відбулася 48-ма урочиста виїзна сесія обласної ради. Місце проведення сесійного засідання – пластовий табір-музей "Сокіл".

"Саме на цьому місці сто років тому були проведені перші пластові табори. І згодом, у липні 1991 року, напередодні проголошення Незалежності України саме тут на Соколі було відновлене пластове таборування", - розповів голова обласної ради Олександр Сич.