В історії Станиславова та околичних сіл бували найрізноманітніші страйки, бунти і протести.

А в серпні 1901 року вибухнув ще й «свинський бунт». Ось що про нього повідомляла давня преса, пише Західний кур’єр:

Проєкт «Писанка крізь віки: скарби з колекції Музею писанкового розпису» став одним із переможців конкурсної програми «Культура. Регіони» від Українського культурного фонду. Завдяки цій перемозі коломийський музей зможе реалізувати масштабну культурну та інклюзивну ініціативу.

Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила, що в межах проєкту створять пересувну експозицію, яка мандруватиме містами України.

Державний архів Івано-Франківської області — місце, де зберігається і офіційна історія регіону, і та, яку люди забули або ховали десятиліттями: метричні книги з іменами прапрадідів, документи ліквідованих підприємств, мапи міст, яких уже немає під колишніми назвами. З початку повномасштабної війни стало очевидним: документи горять, їх викрадають, вони втрачаються разом з окупованими територіями. Те, що існує лише на папері, може зникнути назавжди. Це зробило оцифрування не лише технічним завданням, а питанням збереження пам’яті.

У квітні 1900 року посол і відомий адвокат Теофіл Окуневський подав звернення до австрійського парламенту щодо порушення мовних прав українців дирекцією залізниць у Станиславові.

Автор звернення навів цілий ряд таких порушень, зокрема зауважив, що назви багатьох станцій у Галичині українською мовою були написані неправильно. Багато помилок в українських назвах впадали у вічі і в розкладах руху поїздів, а в «Ілюстрованому путівнику» галицькою та буковинською залізницею взагалі не було тексту українською мовою, пише Західний кур’єр. Крім того, замість світлини автентичної гуцулки, автори подали фото якоїсь «готентотки».

22 липня 2026 року о 14 год. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація проєкту «База даних українських рукописних книг XI-XVI ст. як символ боротьби за українську ідентичність Русі-України».

Проєкт представляють: Олена Башкатова, Ганна Горобець та Юрій Пшеничний.

Чекаємо Вас за адресою: вул. В. Чорновола, 22 (3 поверх).

Під час творчої зустрічі "Надсяння: погляд крізь роки" у Калуші на Івано-Франківщині скульптор Богдан Коваль поділився спогадами про примусове виселення своєї родини з Лемківщини. Пережиті події знайшли відображення у його творчості, зокрема в роботах, які зараз експонуються у Виставковій залі.

12 липня у Виставковій залі відбулася творча зустріч "Надсяння: погляд крізь роки", інформують "Вікна" з посиланням на Музейно-виставковий центр.

У житловому масиві Хотінь, що в Калуші на Івано-Франківщині, знайшли у підлозі місцевого храму сховок з австро-угорськими філлерами. У 1890-х роках за одну таку монету можна було купити літр молока або кілограм картоплі.

У підлозі храму Парафії святого Миколая у Хотіні знайшли мішечок із монетами "filler" номіналом 10 та 20. Про знахідку розповіли на Фейсбук-сторінці Парафії, інформують "Вікна".

У селі Мостище Калуської громади на Івано-Франківщині під час ремонту дерев'яної церкви святого Миколая виявили історичні скарби — пошкоджену часом, але збережену грамоту митрополита Андрея Шептицького 1934 року та рідкісну керамічну емблему "Українська молодь — Христові" 1933 року.

Про знахідку важливих документів 1933-34 років у Мостищі розповіла у листі "Вікнам" Світлана Кішко.

У виставковому залі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини відкрилася унікальна виставка фотопоштівок Миколи Сеньковського.

Експозиція присвячена 100-річчю виходу його знаменитої серії поштових карток «Гуцульщина», яка стала одним із найцінніших візуальних літописів регіону першої половини ХХ століття.

Нещодавно на мережевій сторінці Галицької міської ради і її сторінці в соціальній мережі було розміщено інформацію про обговорення і подальше затвердження герба Галицької територіальної громади.

На жаль, для обговорення було подано тільки єдину пропозицію – тобто, не передбачено жодної альтернативи у можливості вибору; також, пропонований герб є на даний час чинним гербом (великим) міста Галича.

Коломийська міська рада не підтримала продаж частини приміщення колишніх казарм із гаражами на вулиці Лесі Українки. Водночас міська влада звернеться до правоохоронців через ймовірне самовільне зайняття частини комунального майна.

Про це повідомив міський голова Богдан Станіславський, пише Фіртка.

Лжесвідчення, тобто свідомо неправдиві показання під присягою, в Австро-Угорщині XIX століття вважалися досить важким злочином, особливо якщо вони спричинили серйозні наслідки. Якщо через лжесвідчення була засуджена до страти невинна особа, це могло кваліфікуватися навіть як співучасть у вбивстві.

Те, що до лжесвідчень тодішнє правосуддя ставилося дуже серйозно, доводить і замітка, опублікована у газеті «Кур’єр станиславівський» за квітень 1886 року, пише Західний кур’єр:

Проєкт Музею писанкового розпису в Коломиї зі створення пересувної виставки писанок, тематичного мистецького видання і покращення доступності до культурних практик та контенту став одним із переможців програми «Культура. Регіони» Українського культурного фонду, пише КУРС з посиланням на відділ туризму Івано-Франківської ОДА.

У вересні 1886 року до Станиславова приїхав ерцгерцог Райнер Фердинанд Австрійський (1827-1913). Метою його візиту було інспектування місцевого полку крайової оборони. На вокзалі високого гостя зустріли полковник Мюк, майор Одольський, ротмістр жандармерії Занза, повітовий староста Горецький, бургомістр Камінський і асесор Маєвський.