Під час перечитування архівних справ у львівському Центральному державному історичному архіві України краєзнавець натрапив на копію документа, яка засвідчила ведення метричних книг у Хотінській парафії (нині — Калуська громада на Івано-Франківщині) щонайменше з 1716 року.

Про дати народження, шлюбу і смерті жителів Загір'я і Хотіня (нині — це Калуш на Івано-Франківщин. — Ред.) та їхні родинні й кумівські зв'язки можна довідатися зі зшитка щорічних копій за 1897-1938 роки з метричних книг парафії Хотінь, яка охоплювала також і Загір'я. Цей зшиток зберігається в Державному архіві Івано-Франківської області (ф. 631 оп. 8, спр. 243), де він неправильно записаний як «Метрична книга церкви реєстрації народження, смерті, шлюбу».

Я цікавився 10 років тому в тодішнього священника Хотінської парафії о. Дмитра Кишенюка щодо давніших книг у церкві, однак він заперечив їх наявність. З частиною інформації з метричних книг за 1835-1865 роки вдалося ознайомитись у львівському Центральному державному історичному архіві України. Там зберігаються 6 зшитків (ф. 201 о. 4а спр. 230, 1359, 2050, 5453, 5885, 5886) зі щорічними копіями хотінської парафіяльної церкви св. Миколая і дочірньої загірської церкви св. Андрія (Калуський деканат), починаючи з 1835 року, коли консисторія Львівської архиєпархії почала їх збирати.

До слова, подібний досить бідний стан стосується більшості парафій Львівської архиєпархії УГКЦ. На противагу такому стану бачимо майже повне збереження щорічних копій більшості парафій Перемишльської єпархії УГКЦ від 1784 до 1944 року в Перемишльському архіві, що свідчить про більш ранню свідомість і відповідальність керівництва Перемишльської єпархії УГКЦ про збереження копій.

Однак під час перечитування архівних справ у львівському Центральному державному історичному архіві України я натрапив на копію документа, яка засвідчила ведення метричних книг у Хотінській парафії щонайменше з 1716 року. У мене виникло запитання: а де зараз ті книги?

На жаль, метричні книги з церков та щорічні копії цих книг з єпархіальних консисторій вилучило НКВС у 1940 році, а пізніше частину з них передали в обласні архіви. Проблема в тому, що «чекістів» цікавили матеріали, які дозволяли б контролювати населення окупованої західної України. З метричних книг їх цікавили ті, записи яких стосувалися людей віком до 60 років. А давніші метричні книги для них не становили жодної цінності, тож не дивно, що вони зникли. Очевидно, за якоюсь директивою НКВС склали акти щодо їх малоцінності та знищення — спалення. Цим пояснюється відсутність давніх метричних книг — очевидно, їх знищили в тому ж 1940 році. Лише метричні копії за 1835-1864 роки зі Львівської консисторії потрапили до Львівського історичного архіву. Але після повернення так званої радянської влади в 1944 році для НКВС стали нецікавими вже метричні книги і їх копії до 1884 року. Тому знову палали вогнища і зникли багато книг і єпархіальних копій, що охоплювали 1865-1883 роки.

Ось так окупант знищив детальні документи про народження, шлюби й смерті галичан за десятки і сотні років. А цей знайдений мною документ засвідчує розміри втрат.

Тож наводжу переклад тексту знайденого архівного документа, написаного польською і латинською мовами (ф. 165 о.3 спр. 1594 арк. 79).

"Витяг Метрик, списаних з Хотінської парафії.

Року 1716 ч. 30 листопада в Хотіні. — Я священик Василь Матковський парох Хотінський хрестив, і миром святим помазав немовля Андрія, від родичів ложа подружнього Василя Шишки Дрогомирецького, і Магдалини з Сулятицьких, Родичі хресні Петро Бидловський і Марися Ледисманова.

Року 1751 ч. 1 березня в Хотіні. — Я священик Григорій Матковський парох Хотінський охрестив, і миром святим помазав немовля Василя, від родичів ложа подружнього Андрія Шишки Дрогомирецького, і Мар'яни з Вітвіцьких. — Родичі хресні Михайло Соледей і Мар'яна Бидловська Казимирова. —

Року 1755 ч. 16 січня в Хотіні. — Я священик Григорій Матковський парох Хотінський охрестив, і миром святим помазав немовля Петра, від родичів ложа подружнього Андрія Шишки Дрогомирецького, і Мар'яни з Вітвіцьких. — Родичі хресні Вацлав Бидловський і Еуфросина Бидловська панна. —

Року 1760 ч. 28 листопада в Хотіні. — Я священик Григорій Матковський парох Хотінський охрестив, і миром святим помазав немовля Миколу, від родичів ложа подружнього Андрія Шишки Дрогомирецького, і Мар'яни з Вітвіцьких. Родичі хресні Стефан Дрогомирецький мірник і Анна Станішевська. —

Року 1782 ч. 6 вересня в Хотіні. — Я священик Григорій Матковський парох Хотінський охрестив, і миром святим помазав немовля Павла, від родичів ложа подружнього Андрія Шишки Дрогомирецького, і Мар'яни з Вітвіцьких. — Родичі хресні Йосиф Островський і Анна Станішевська. —

Року 1782 вересня 6 дня в Хотіні. — Даю те моє засвідчення народженим панам Василеві, Петрові, Миколі і Павлові Шишкам Дрогомирецьким, яким метрики хрещення виписав з Постійної Метрики, нічого не пропустивши, ані приписавши, тільки справедливо виписав, і на то для ліпшої довіри при притисненні Печатки церковної власної, рукою підписуюсь. Як зазначено вище священик Григорій Матковський парох Хотінський — місце печатки звичайної.

Наявна копія відповідає оригіналові без штампу відповідно змінена, дана у Львові дня 3-го березня 1790 року.

Лукас Домбський з Любінців".

Під цією копією документа стоїть сургучна печатка, яка повинна бути поставленою Лукасом Домбським. Але на інших документах цього писаря наявна інакша печатка. Зате наявний на першій сторінці у верхньому лівому куті штемпель з латинськими літерами вгорі та внизу, нанесений типографським способом, наявний і на інших документах, підписаних Лукасом Домбським з Любінців. Ймовірно, цей штемпель позначає контору, в котрій працював писар. Я не знаю, що то за контора і буду вдячний за пояснення.

Олег ДРОГОМИРЕЦЬКИЙ, краєзнавець

Поклик на фото архівного документа:

В архіві віднайдено документ з Хотінської парафії, датований 1716 роком