Неділя, 19.05.2024, 17:19:23

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2019 » Липень » 29 » Що носили гуцульські модниці сто років тому: у Львові відкрили виставку про одяг косівчан
21:54:48
Що носили гуцульські модниці сто років тому: у Львові відкрили виставку про одяг косівчан

До Музею народної архітектури і побуту у Львові музейники Івано-Франківщини привезли мистецький проект. У старих світлинах та відтворених костюмах показують, що носили гуцульські модниці та модники у селах навколо Косова у період від повоєння до середини ХХ століття.

Це не є виставка про традиційний одяг, а про те, як народний стрій гуцули осучаснювали модними віяннями, пише Фіртка з посиланням на Zaxid.net. Працівники Косівського музею народного мистецтва Гуцульщини ходили селами навколо свого міста (Вербовець, Старий Косів, Смодна і Черганівка) та розпитували старших про одяг їхньої молодості. За розповідями відтворили строї, передовсім, шлюбний.

«До прикладу, жіночий віночок ми за основу взяли з 50-х років, який нам показала одна бабуся. Інша бабуся колись займалася шиттям таких вінків і розповіла, показала техніку, як це робиться. Це квіти, виготовлені з паперу, які потім опускаються у віск, і вони ніби законсервовуються», ‒ розповідає завідувачка Косівського музею Вікторія Яремин.

Усе решта традиційне: кептар, запаски, сорочка.

«Характерна деталь жіночого одягу у наших селах ‒ це сорочки-рукавівки, так їх у нас називали, тому що у таких сорочках весь рукав був покритий вишивкою. І техніка була не хрестик, а дуже складні шви і поєднання декількох технік. Таку сорочку могли вишивати більше року», ‒ додає Вікторія Яремин.

У повоєння гуцули багато переймали від міського одягу. До прикладу, чоловіки носили штани-галіфе, або як у нас кажуть «райтки». А от у жінок були речі, які модні і нині.

«Пам'ятаєте, минулого року на модних подіумах дуже модний був оксамит і плісер. А в часи наших бабусь були ті ж модні тренди. І хоч весь костюм був класичний гуцульський, замість традиційних запасок гуцулки вдягали плісеровані спіднички або з оксамиту», ‒ каже Вікторія Яремин.

Вперше оприлюднили фотографії із родинних альбомів мешканців Косівщини. Проект адаптували для незрячих відвідувачів.

«Цей проект насправді унікальний в тому плані, що це перша на території України спроба адаптувати етнографію і таку тему, як костюм до відвідувачів з тяжкими порушеннями зору», ‒ розповідає старша наукова співробітниця Педагогічного музею України Кіра Степанович.

Незрячому львів'янину Роману Мацьківу запропонували на виставці обстежити руками стрій, а також відтворені народні коралі, полотно та елементи вишивок. Аби людям із вадами зору було зрозуміліше, як виглядає шов і орнамент, його намалювали 3D-ручкою у збільшеному масштабі.

«Чим більше екскурсовод подробиць розповідає, тим краще працює моя уява і тим краще картинка відтворюється», ‒ ділиться враженнями Роман Мацьків.

«Ми мусимо обстежити експонат, тоді ми уявляємо, якої він форми, нам розказують, якого воно кольору», ‒ додає незряча студентка Києво-Могилянської академії Патріція Керницька.

Проект залишиться у Львові до кінця літа, а після того його повезуть у Краматорськ.


Переглядів: 247 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024