З нагоди 520-ї річниці першої писемної згадки про село 14-16 вересня у Саджаві Богородчанського району проходитиме фольклорно-етнографічний фестиваль «Саджавське намисто». Як повідомила вчора журналістам усієї області на презентації району-прес-турі начальник відіділу культури і туризму Богородчанської райдержадміністрації Галина Канюк, цим фестивалем вони хочуть започаткувати у районі розвиток фольклорного туризму. За її словами, очікують до 10 тисяч учасників і гостей фестивалю. На свято запрошують гостей у вишиванках, «аби не забути нашу традицію, передати її дітям, утвердити в собі відчуття єдиної української родини, щоб зберегти Україну українською». У фестивальні дні відбудеться прес-конференція «Саджава – скарбниця бойківського краю» за участю науковців, поетів, письменників, знаних людей Прикарпаття, а також фольклорне свято «Хустина з українською душею», виступи фольклорних колективів, вокальних ансамблів, свято саджавських вареників, виставка рушників «Цілує сонце рушники», свято голубців по-саджавськи тощо. Цікавим обіцяє бути фольклорне свято «А на тім рушникові …», на якому представлять чоловічі і жіночі сорочки, краватки, віночки, намиста, бундини, горсики, кожухи, виставка плодів саджавських садів і, звичайно, фестивальна ватра. 16 вересня, у неділю, тут обіцяють свято «Саджавському роду нема переводу» - районний фестиваль сімейної та родинної творчості, конкурси саджавського родоводу, творів «Доля моєї родини в долі України», вшанування старожилів, багатодітних матерів, «золотих» сімейних пар (золоті весілля), почесних людей села, парад бойківської ноші, фотоконкурс «Моє рідне село», театралізоване бойківське весілля у Саджаві «Просили мама і тато…», відеоконкурс «Історія одного кохання» та багато інших заходів. В оргкомітет фестивалю ввійшли сільський голова Саджави Михайло Бойко, директор музею етнографії та побуту Василь Мороз, директор Будинку культури Марія Олексин. Саджава чекає на гостей та меценатів. Нинішнього року тут також відзначають 100-річчя від дня народження Олекси Хименця (курінного «Благого»). |
