Летять над горами роки, немов лелеки в сяйві літа. Земля Стопчатова свята серцями нашими зігріта.
Стопчатів – одне з мальовничих сіл галицького Підгір’я, що лежить на межі Гуцульщини і Покуття. Майже за 600-річну свою історію село пережило багато радісних і трагічних подій. Не дивлячись на те, що тривалий час воно, як і вся Галичина, перебувало під іноземним поневоленням, жителі села невтомно працювали, мріяли та боролись за краще майбутнє своїх дітей та онуків. На непростих шляхах історії кра
...
Читати далі »
Переглядів: 716 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Відбулось засідання робочої групи з питань реставрації і музеєфікації пам’ятки архітектури головної брами «Палацу Потоцьких». На засіданні робочої групи було розглянуто питання завершення реставрації головної брами пам’ятки архітектури «Палацу Потоцьких» і обговорення можливості комплексного дослідження пам’ятки «Палацу Потоцьких». Замовнику реставраційних робіт запропоновано взяти участь в продовженні археологічних досліджень нововиявлених фортечних фрагментів на території пам’ятки архітектури, оскільки, за визначенням науковців, ця пам’ятка є одним з важливіших містобудівельних елементів в центральній частині міста.
Переглядів: 442 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Працівники та депутати Надвірнянської міської ради на чолі з міським головою Зіновієм Андрійовичем наприкінці жовтня побували у криївці полковника «Грома», яка слугувала місцем базування повстанців у післявоєнні роки. Реконструйований за незалежної України бункер знаходиться у смерековому лісі на схилах гори Березовачка приблизно за дві години ходьби від Горганського природоохоронного науково-дослідного відділення природного заповідника «Горгани». Тепла сонячна погода та мальовничі осінні краєвиди Карпат створили комфортну атмосферу для сходження по гірських стежках та кам`яних розсипах-сенетах. Ми справді торкнулися невмирущої історії і славних сторінок національно-визвольної боротьби у нашому краї.
Переглядів: 498 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Олексій Волянський народився 7 жовтня 1862 року в селі Звинячі Чортківського району на Тернопільщині. Ще з дитячих років присвятив своє життя служінню Богові. Його батько, дід і прадід також були священиками, а далекі предки походили з села Волі Самбірського району на Львівщині, через що, мабуть, і носили таке прізвище. У 1886 році Олекса взяв собі за дружину Марію Бурачинську з Криворівні. Батько дружини, Андрій Бурачинський, був священиком. У 1894 році батько помер. І тепер священиком стає Олекса Волянський. Він служив у Криворівні тридцять років. Невдовзі після одруження в сім’ї Волянських народжується дочка Володимира, через деякий час – син Роман та найменша дочка Кикемія.
Переглядів: 502 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
9 листопада о 16.00 год. в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського відбудеться презентація міжнародного мистецького проекту «Відмінні одягом. Гуцульщина – традиція і сучасність». Проект став підсумком українсько-польської виставки в Лодзі (Республіка Польща), на яку понад 300 творів було представлено музеєм з Коломиї.
Переглядів: 693 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Напередодні 140-х роковин від дня народження українського галицького письменника Богдана Лепкого — автора трилогії «Мазепіана», вірша «Чуєш, брате мій», що давно вже став народною піснею, та багатьох інших творів, які збагатили скарбницю нашої літератури, на території санаторію «Черче», що на Рогатинщині, відбулось закладення наріжного каменя під будівництво садиби-музею «Богданівка», знищеної у 1982 році за прямою вказівкою кремлівських бонз. — Закладенням цього наріжного каменя, — сказав, відкриваючи поважне зібрання головний лікар черченського «живця» Михайло Падучак, — ми віддаємо шану славному українському письменникові, поету і краєзнавцю Богданові Лепкому, який впродовж десятиліття проживав і творив свої невмирущі шедеври на нашій опільській землі. З часу, коли він поселився у «Богданівці», вона стала своєрідною
...
Читати далі »
Переглядів: 853 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Знайомство Івана Франка з містом, котре сьогодні має його ім’я, було не дуже приємним — одну ніч під час першого приїзду до міста він провів у камері поліційного відділку. Було це в червні 1880 року після арешту в гуцульському Яблунові та тримісячного перебування в коломийській тюрмі. Згодом Франко приїздив сюди ще багато разів, тому в місті є кілька десятків місць, що зберігають пам’ять про нього. історики визначили в Івано-Франківську їх аж 19. 9 листопада минає 50 років, як Станіславів став Івано-Франківськом. Зрештою, в нашому місті Іван Франко бував кілька десятків разів і навіть хотів тут оселитися. Він мав бажання разом із Михайлом Павликом і його сестрою Анною купити клаптик землі та заснувати рільничу спілку. Однак сподіванням збутися не судилось, бо на викуп землі грошей не вистачало, а орендуват
...
Читати далі »
Переглядів: 608 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Чому власник антикварної крамниці в Івано-Франківську безкарно замінив старовинні вхідні двері у пам’ятці архітектури на сучасну металопластикову конструкцію? Днями в «європейському» місті Івано-Франківську було видозмінено чергову пам’ятку архітектури. В будинку № 14 на вулиці Січових стрільців (неподалік від давньої кам‘яниці, в якій ще в лютому цього року через тривалий недогляд обвалилося перекриття між першим і другим поверхами), зникла парадна дерев’яна брама з різьбою, яка донедавна слугувала входом до антикварної крамнички «Старі речі». Тепер любителі старовини, навідуючись до магазину, де торгують предметами з минулого, перед тим, як опинитися серед старожитностей, проходять через сучасні металопластикові двері.
Переглядів: 612 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Уродженець Галича, знаменитий вчений-богослов Діонізій ДОРОЖИНСЬКИЙ, будучи одним із найближчих соратників Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, крім своєї багатющої душпастирської спадщини, науково-педагогічних праць, залишив вагомий слід при створенні художнього музею Богословської Академії у Львові, до якого він передав рідкісні експонати зі своєї колекції. Працюючи над своїми дисертаційними дослідженнями в бібліотеках і архівах України, мені неодноразово траплялися матеріали про визначних уродженців Галича та його історичних околиць. Вони не мали прямих стосунків до моєї наукової теми, але в кожному випадку я бачив, яке важливе значення мають зроблені невеличкі історичні відкриття для галицького краєзнавства. Адже за кожною із щойно відкритих персоналій стоїть не просто видатна особистість, але новий доказ того, як Галич
...
Читати далі »
Переглядів: 799 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Караїмська конференція, яка нещодавно відбулася у Галичі, підняла на-гора цілий пласт цікавих матеріалів, котрі мали на меті з’ясувати час і причини, що спонукали представників досить невеликого, але на той час уже сформованого у релігійному питанні етносу переселитися із Азії до майже уже зруйнованого Галича. Історики по-різному підходили до цього факту ( мається на увазі переселення караїмів), але, здається, гублячись у здогадах, вони так і не змогли пояснити, чому саме, і з яких причин караїми тут осіли. Досить цікавою, на наш погляд, є інформація, яка зберігалася на сторінках пергаментного молитовника, який до 1830 року був у кенасі (караїмському храмі) міста Галича. Цей текст повідував, що «в 5003 році від створення світу – за лічбою ізраїльтян, а в 1243 році християнської ери, між королем татарів Бату-ханом та королем
...
Читати далі »
Переглядів: 714 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
У середині ХІХ століття у Станиславові, на людину, яка себе дивно поводила, казали — «ходить як Оремус». Це прислів’я було настільки популярним, що навіть потрапило в етнографічний збірник Садока Баронча «Казки, байки, легенди і прислів’я на Русі», який побачив світ у 1866 році. Там є примітка, яка пояснює зміст вислову. «У Станиславові був гімназіальний професор, старий кавалєр, завжди замислений. Коли до школи чи додому приходив, то завжди знімав капелюх та мовив: «Оремус». Ходив по вулицях зовсім без цілі, часто повертався, ніби чогось забув. Бувало, що при зустрічі, кланяючись комусь, казав «Оремус», замість «Припадам до ніг».
Переглядів: 721 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
Центр Івано-Франківська багатий на паркову скульптуру. Це різноманітні вироби з пісковику, що встигли потемніти від часу. Під час екскурсій люди часто питають: «А що це?». Відповіді немає в жодному путівникові. Хоч кожна скульптура має назву, автора та щось там символізує.
Навіть меру було цікаво У 1999 році головою обласної спілки художників був Богдан Губаль. Подорожуючи Україною, він помітив, що площі та сквери багатьох міст (зокрема Винниці) прикрашають невеликі симпатичні скульптури. В голові художника зародилася цікава ідея. Він запропонував головному архітектору міста Олександру Микуляку провести тут симпозіум скульптури. Такі речі практикуються по всьому світу:
...
Читати далі »
Переглядів: 734 |
Долучив: Dnister |
Дата: 09.11.2012
|
|
