Вівторок, 19.03.2024, 10:07:06

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2012 » Грудень » 22
Майже 80 років тому, 23 грудня 1932 року, о 6-й годині ранку розпочали жалобний перегук дзвони українських церков по всій  Галичині. Саме о цій порі польські тюремники вивели на тюремне подвір’я «Брирідок» у Львові учасників нападу за дорученням Організації Українських Націоналістів (ОУН) на пошту у містечку Городку 25-річного Дмитра Данилишина та його 21-річного небожа Василя Біласа. За кілька годин до цього юнаків висповідав тюремний священик отець Липський. Їхній захисник на суді адвокат Степан Шухевич передав обом членам УВО і ОУН подяку від Крайового проводу ОУН «за горду поставу і за гідну поведінку як під час слідства, так і на судовій розправі». На прощання, перед смертю, Данилишин звернувся до присутніх на страті оборонців: «Щиро прощаю вас! Хай живе Україна!». Білас промовив ті самі слова.
Переведений до Стан ... Читати далі »
Переглядів: 914 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

Не всі євреї Станиславова встигли залишити місто перед приходом німців. Подальші події на старому цвинтарі настільки вразили Володимира Барана, що цю частину своїх спогадів старожил написав власноруч. Невеликі стилістичні правки — Івана Бондарева та «Репортера».

Жах за парканом
З кінця 1939 року моя сім’я замешкала по вулиці Королеви Софії, яка згодом називалась Сусідньою, а зараз Стефаника, у будинку № 35 пані Гречанової. На нашій і прилеглих вулицях будиночки були переважно партерові, які належали службовцям і робітникам залізниці. Наша домівка межувала зі східно-північною частиною єврейського окописька (цвинтарю), яке було огороджено майже двометровим цегляним муром. По суботах (у ... Читати далі »
Переглядів: 507 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

19 грудня, в день Святого Миколая відбулося велике свято, свято не тільки музейне, а й всього району, адже художньо-меморіальному музею Василя Касіяна виповнилося 30 років.
На свято завітали почесні гості, а саме: Ярослав Романюк – радник голови районної ради, Ігор Королько – заступник керівника апарату, начальник організаційного відділу райдержадміністрації, Володимир Чепига – редактор газети «Снятинська вежа», представник  міської ради, Євстахій Зелез – начальник відділу культури Снятинської РДА, отець-мітрат Теодор Оробець, дорога художнику родина - Лауреат національної премії ім. Т.Шевченка, племінник Василя Касіяна Ярема Петрович Гоян із Києва, племінниця Олександра Трофимук-Гоян із чоловіком Мирославом зі  Львова, громадський діяч Снятинщини, племінник Роман Касіян, Сільвестр Попович; також серед них були дир ... Читати далі »
Переглядів: 490 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

Не встигли ініціатори вшанування «Руської трійці» зібрати чималу суму грошей на встановлення пам’ятника її засновникам у скверику поблизу медичного університету в Івано-Франківську (рішення виконкому івано-Франківської міської ради від 5 серпня 2010 року за №452), як до міської ради звернулися представники низки громадських організацій з вимогою не допустити встановлення цього пам’ятника. 
Підписанти звернення закликали «уважніше придивитися, кому збираються встановити пам’ятник. іван Вагилевич — редактор газети «Дневник Руский»  — відійшов від української літератури, зневірився в самодостатності українців, з 1848 року перейшов на пропольські позиції і проповідував ідею союзу з Польщею під її верховенством. Яків Головацький перейшов у табір москвофілів, підтримував московського шовініста Михаїла Погодіна. «Москвоф ... Читати далі »
Переглядів: 485 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

Сьогодні минає 80 років від дня народження одного з великих мужів переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви — ісповідника віри отця-митрата Михаїла Косила.
"Найперше своїм покликанням я завдячую своїй переслідуваній, зневаженій, а відтак воскреслій Церкві. Просто я бачив цих людей, які у собі несли цю Церкву... Якщо говорити про особу священика, який справив вирішальний вплив на моє священиче покликання, — то це покійний Михаїл Косило, який довгі роки виконував обов’язок підпільного ректора підпільної духовної семінарії, що тоді розташовувалася в селищі Дорі біля Яремча. Для мене отець Михаїл Косило був учителем священичої жертовності, ревності і чистоти. Завдяки його харизматичному — в доброму сенсі цього слова — впливові я рішився на цю дорогу, і саме в неодруженому стані, бо в тому часі послужити Церкві потрібно ... Читати далі »
Переглядів: 658 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

Одним з найкрутіших готелів радянського Івано-Франківська вважався «Київ». Розташовувався він у самому центрі міста, за сучасною адресою Незалежності, 4.
Власне готель містився на верхніх поверхах, другий займав однойменний ресторан, на першому були різні крамниці, а підвал займала обласна друкарня. На початку 1970-х друкарня переїхала, у підвалі зробили ремонт і відкрили ресторан «Білий камінь». Між іншим, над його внутрішнім оформленням працював відомий художник Опанас Заливаха.
Заклад швидко завоював популярність у місцевої молоді. А після аварії на ЧАЕС «Білий камінь» у місті охрестили «Чорнобилем». Чому саме так? Та тому, що під «Києвом»!
Іван Б ... Читати далі »
Переглядів: 546 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

Історія, яку ми розкажемо, впевнила нас ще раз у тому, наскільки дослідник повинен критично ставитись до документального джерела. Критично не в тому плані, щоби заперечити чи засумніватися в об’єктивності інформації, а в намаганні знайти зерно істини.   
У спеціальній літературі з історії Української Церкви неодноразово трапляються згадки про короткочасне існування в княжому Галичі-Крилосі наприкінці ХVІІІ ст. греко-католицької Духовної Семінарії. Найбільших успіхів у дослідженні цієї важливої проблеми досягнув наш земляк, відомий історик Зеновій Федунків. Зокрема, він виявив спогади галицького греко-католицького митрополита, кардинала Михайла Левицького, який, будучи учнем Станиславівської гімназії, приїхав до Крилоса, щоби у 1788 ... Читати далі »
Переглядів: 713 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012

Люди завжди намагалися зробити казку чи якусь легенду частинкою власного сьогодення. Інсценізовані відтворення подій за участю сил природи чи міфічних персонажів з часом ставали обрядами, звичаями. Згодом з’явилися театр і кіно. Дитячі ігри з перебиранням на себе ролей казкових персонажів мали й мають безліч аналогів у житті дорослих. Це є звичайна людська потреба у мріях і надіях.
Музеї-скансени виникли і, мабуть, існують завдяки природному потягу людини побувати в іншій реальності, уявити себе частинкою іншого життя.
В етнографічному музеї під відкритим небом можна скористатися своєрідною «машиною часу»  і дізнатися багато цікавого про минуле людини та цілого народу. Адже середовище скансена створює цілісне уявлення про різні сфери народного ж ... Читати далі »
Переглядів: 616 | Долучив: limnytcja | Дата: 22.12.2012










Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024