«Галичина» 8 вересня в публікації «У Холмі шукають резиденцію українського короля» вже повідомляла про археологічні розкопки на місці стародавньої резиденції українського короля Данила Галицького на Замковій горі у Холмі і початок пошуку місця поховання нашого правителя в підземеллі нинішньої базиліки Різдва Пресвятої Діви Марії Римсько-Католицької Церкви, збудованої наприкінці XVIII ст. на руїнах Данилової церкви Пресвятої Богородиці. Якщо брати на віру повідомлення в Галицько-Волинському літописі, саме під її склепіннями було поховано короля Данила та ще кількох інших представників династії Романовичів. Недавно журналіст «Галичини» в рамках поїздки до Люблінського воєводства, організованої для українських ЗМі представництвом Польської туристичної організації в Києві, побував у Холмі та мав можливість безпосередньо відвідати археологічні розкопки на Замковій горі й поспілкуватися з керівником польських археологів Станіславом Голубом та іншими учасниками експедиції.
Данилів замок Якщо хтось із наших читачів сподівається, що ім’я засновника міста Данила Галицького в нинішньому Холмі дуже популярне, то це даремно, хоча ще в 1959 р. польські археологи виявили княжу палату. У цьому гарному місті розміром із Коломию досі немає фактично й згадки, не те що пам’ятника одному з найпотужніших правителів середньовічної Європи в ХIII ст., держава якого була активним суб’єктом європейської політики принаймні в центрально-східній частині континенту. За час не такого вже й короткого ознайомлення з цим містом польські екскурсійні проводирі фактично й не згадували як про «ксєнжа Даніеля» (лише князем іменують Данила Галицького поляки), так і про українську природу Холма. Зрештою, й археологи не говорять більше, ніж про «ксєнжа Даніеля Романовіча»... Єдина публічна згадка про Данила Галицького, яку довелося побачити в Холмі, — це меморіальна дошка у православній церкві Св. іоанна Богослова, встановлена 2001 року на честь 800-річчя від дня народження українського короля. Данилова гора в Холмі, біля якої розкинулися катедральний комплекс та цвинтар, за крутизною, звичайно, не рівня Високому Замку у Львові. Вона набагато нижча, але попри це замок на ній встояв перед Батиєвою навалою. Нині на її вершині вже третій рік тривають археологічні розкопки за рахунок гранту від Польської академії наук. Якраз у ті дні була гарна погода, тож журналісти застали археологів за звичною для них роботою — розкопуванням Данилової твердині і консервацією знайдених мурів, що аж випромінюють давнину. Українських журналістів зустрічає керівник розкопок відомий у Польщі археолог Станіслав Голуб. Він охоче демонструє збережені підмурки королівського палацу та інших споруд, показує гіпотетичні малюнки вежі. За його словами, насипна гірка висотою зо п’ять метрів добре приховала кам’яну споруду резиденції Данила Романовича. Археологи вже відкрили мури палацу, який вражає своїми розмірами — 22 м на 57 м. Товщина стін сягає двох метрів. Блоки з тесаного зеленуватого вапняку вирубували з цієї самої гори, каже пан Голуб. «Хан Батий зі своєю ордою не зміг узяти цей замок у 1241 році, — зазначає археолог. — Так само монголо-татари не змогли його узяти і в 1262-му. На підтвердження запеклої облоги ми знайшли тут чимало наконечників татарських стріл, а також уламки шаблі». Наразі реставратори відбудовують і консервують уцілілі мури. Основні роботи вони завершать уже цього року, але знадобиться ще зо два роки, поки на цій горі постане павільйон, який оберігатиме стародавні мури Данилового замку. Тоді гору відкриють для масових відвідувачів.
У пошуку королівського некрополя «А король (Данило), — сказано в Галицько-Волинському літописі, — впав тоді був у недугу велику, і в ній він і скончав живоття своє. і положили його в церкві Святої Богородиці в Холмі, що він її сам спорудив. Сей же король Данило (був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив...» Коли ж польські та українські археологи почнуть шукати могилу короля Данила? Як уже 8 вересня повідомляла «Галичина», після домовленостей між президентами України і Польщі було утворено спільну польсько-українську групу дослідників, яку очолив директор інституту археології та етнології Польської академії наук Анджей Буко. Цей професор відомий і тим, що керував дослідженням рештків жертв смоленської катастрофи на місці падіння літака президента Качинського. Як повідомив С. Голуб, два місяці тому А. Буко, до речі, побував разом з іншими польськими археологами в Галичі, де ознайомився з пам’ятками княжої доби та підписав двосторонню угоду про співпрацю в галузі історії, археології та музейної справи. Від української сторони до спільної групи дослідників увійшли доктор архітектури Микола Бевз і кандидат наук з архітектури Василь Петрик із Національного університету «Львівська політехніка» та науковий співробітник інституту українознавства НАН України, кандидат наук з архітектури Юрій Лукомський. «Наступного року ми почнемо дослідження, — зазначив учасник цієї ж групи С. Голуб. — Згідно з повідомленнями з літописів, Данила Романовича разом зі спадкоємцями поховано під церквою. І ця церква розмiщена під нинішнім собором Богородиці, фактично у підземеллі. Де саме треба починати копати? із цим треба визначатися. Бо не можна копати, де заманеться, треба питати дозволу в єпископа. Попередній дозвіл на дослідження він дав, але треба узгоджувати те чи інше місце, з якого починатимемо. Тому маємо визначитися з тим... Князі не бажали бути поховані як-небудь, тому обирали найкращі місця і хотіли бути поховані під порогом церкви, щоб їхні вірні перед входом до храму витоптували для них ласку у Бога...» «Але не знаю, чи знайдемо Даніеля. Чому ви, українці, не починаєте шукати його слідів у Галичі, а лише у Холмі? — не то всерйоз, не то жартома продовжував Станіслав Голуб. — Особисто я вважаю, що ані п’ятки, ані коліна, ані мізинця Данила Романовича тут не викопають! Бо щодо місця його поховання існує багато версій та припущень. Буде вже добре, якщо віднайдемо бодай церквуѕ» Чому цей археолог є таким «поінформованим оптимістом», добре пояснює член групи дослідників останків короля Данила Галицького, науковий співробітник інституту українознавства НАН України кандидат наук з архітектури Юрій Лукомський зі Львова: «Здавалося б, документ подає однозначне твердження. Однак про яку саме з чотирьох збудованих церков йдеться, не відомо, місця їх розташування ще не встановлено. Церкви ж згодом було зруйновано. Найімовірніше, йдеться про чинний костел Найсвятішої Марії, споруджений на руїнах саме тої давньої церкви. Підказкою в пошуках могили короля Данила можуть слугувати вже визначені місця поховань — давньоруські цвинтарі, а це означає, що неподалік них мала бути церква». А якщо все-таки щось знайдуть від Данила, то чи вдасться антропологам, які теж входять до складу робочої групи, ідентифікувати останки короля Данила серед поховань? Станіслав Голуб на це зауважує, що династія Романовичів давно припинила своє існування, тому «важко правильно визначити особу князя». Але через настирливість журналістів визнає: «Певні речі антропологічні, хоча й приблизні, за якими можна розпізнати Данила Романовича, є. А сучасні технології дозволяють встановити точний антропологічний вигляд людини». До речі, приблизно таким же чином було визначено вигляд видатного польського астронома Коперника. Так чи інакше буде, але Холм залишається тим містом, яке українці повинні обов’язково відвідувати. Адже воно було столицею потужної середньовічної Української держави під назвою Галицько-Волинське князівство. У Холмі народився чільник УНР Михайло Грушевський, про що вказує двомовна таблиця на будинку на розі вулиць Сенкевича і Чарнецького, та є ще низка інших слідів присутності тут українців. Після завершення розкопок Данилова твердиня має постати потужним туристичним магнітом для українців, яким не байдуже минуле своєї країни. Петро ПАРИПА |
