Вівторок, 2019-11-12, 1:52 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2012 » Жовтень » 26
26.10.2012 р. о 14.00 – 16.30 год. відбудеться піша факельна хода і панахида за знищеними сталінським режимом українцями в урочищі «Дем’янів лаз” у 1939 – 41 рр. приурочені до 23-ї річниці з дня перепоховання (29 жовтня 1989 року).
Маршрут пішої ходи: пам’ятник воякам УПА с. Пасічна (АС – 2) – «Хресна дорога» - МК «Дем'янів лаз».
В програмі акції:
І. Почесна варта біля монумента воякам УПА – 13.45.
ІІ. Збір учасників – 14.00.
ІІІ. Мітинг біля пам'ятника.
Переглядів: 372 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

У розвідках різних авторів подані роки першої згадки про Делятин не однією конкретною датою. Наприклад, академік В. Грабовецький у своїх працях вказує 1370 рік, а в окремих друкованих розвідках – 1473 рік; краєзнавець М. Клапчук – 1405  та 1400 роки і, навіть, 1409 р.; В. Бурделюк та Б. Гаврилів – 1578 р. «Історія міст і сіл Української РСР» – також 1578 рік. Краєзнавець Петро Сіреджук знайшов підтверджуючі і незаперечні матеріали, що це 1370 рік.
Та це й зрозуміло: адже ж заселення місцевості не може мати конкретної дати як день народження людини. Заселення Гуцульщини почалося ще в добу кам`яного віку, тобто  11-7 тисяч років до нашої ери. Сліди господарської діяльності первісних людей у Делятині виявлено при археологічних розкопках ще в добу міді – «сивої давнини».
Переглядів: 560 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

Відгукуючись на публікацію Михайла Андрійовича про Юліана Чайківського, згадую, що коли я навчався у Станіславській українській державній гімназії (1937-1939 рр.), то одним із учителів був професор Юліан Чайківський – викладач грецької та української мов, і рівночасно – завідувач української бібліотеки для студентів та опікун «Научного кружка для гімназійної молоді». За сумісництвом професор Юліан Чайківський викладав українську мову в польській гімназії.
В українській державній гімназії сформувалося ядро інтелігенції Станіславщини: Осип Левицький – директор гімназії, Олександр Бойцун – професор, викладач латинської та грецької мов, Іван Голембійовський – викладач латинської і грецької мов, отець-катехит Володимир Коновалець і доктор філософії Сава Никифорак – мій класний керівник і викладач німецької ... Читати далі »
Переглядів: 379 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

До експозиції увійшли картини із фондів музею та з приватної колекції родини Михайла Фіголя. 
«Ця виставка – наш спогад і вшанування пам’яті великого митця. Високий, статний, красивий. Завжди на вустах - з філософською посмішкою життя. Таким ми пам’ятаємо Михайла Фіголя, який чимало доклав зусиль для відкриття і формування збірки Івано-Франківського художнього музею», - говорить директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега, відкриваючи експозицію. 
На виставці представлені портрети Василя Стефаника, Лесі Українки, Марка Черемшини та інші. Близько 10 портретних робіт експозиції належать родині художника. Серед них - портрети Зорія, Іванцева та Загоруйка. «Загоруйко був наш викладач з ос ... Читати далі »
Переглядів: 403 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

Освячення відновленого істо­ричного хреста зібрало багатьох мешканців села Клубівці. На розі вулиць І. Франка і Стародорожна, на обійсті Пронюків – Мирослава Романовича, Ольги Андріївни, Марії Федорівни – постала гарно споруджена фіґура (на підмурівку – залізний хрест із сонячними променями, розп’яття Ісуса Христа і три троянди). Сюди ж прибула церковна процесія. Відправив Молебень, освятив фіґуру та виголосив промову отець Володимир Ковалишин.
Народний переказ, записаний від Федорак М. В., оповідає, що фіґура була встановлена на цьому місці у ХVІІІ столітті, коли на наші землі були частими татарські напади. Одна жінка – Розниха, так її називали в селі – верталася з поля  і побачила татар, які наближалися. Вона вспіла сховатися під міст, і вони не помітили її. За те, що Бог схоронив її, не дав загинути, вдячна трудівни ... Читати далі »
Переглядів: 295 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

Освячення відновленого істо­ричного хреста зібрало багатьох мешканців села Клубівці. На розі вулиць І. Франка і Стародорожна, на обійсті Пронюків – Мирослава Романовича, Ольги Андріївни, Марії Федорівни – постала гарно споруджена фіґура (на підмурівку – залізний хрест із сонячними променями, розп’яття Ісуса Христа і три троянди). Сюди ж прибула церковна процесія. Відправив Молебень, освятив фіґуру та виголосив промову отець Володимир Ковалишин.
Народний переказ, записаний від Федорак М. В., оповідає, що фіґура була встановлена на цьому місці у ХVІІІ столітті, коли на наші землі були частими татарські напади. Одна жінка – Розниха, так її називали в селі – верталася з поля  і побачила татар, які наближалися. Вона вспіла сховатися під міст, і вони не помітили її. За те, що Бог схоронив її, не дав загинути, вдячна трудівни ... Читати далі »
Переглядів: 377 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

Із червневого світанку 1941 року, коли пролунали перші постріли і гітлерівські частини форсували Західний Буг, і до початку зими, коли майже всю територію України захопив агресор, на теперішній території України гинули люди та велися кровопролитні бої. Повністю Україну німецько-фашистські загарбники окупували влітку 1942-го, коли внаслідок поразки радянських військ під Харковом німецькі війська почали наступ на південь.
17 липня 1941 р. Гітлер підписав наказ про запровадження на окупованій території Радянського Союзу цивільного управління. Територію України штучно поділили на окремі адміністративні одиниці. Зокрема, із частини українських земель, які раніше належали Польщі (Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області, без північних районів), утворили т. зв. «дистрикт Галичина» із цен ... Читати далі »
Переглядів: 322 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

Кожна боротьба народжує героїв.
23-річним юнаком Михайло Мулик, член 1-ої Української дивізії Української націо­наль­ної армії, присягав Всемогучому Богові перед святою Його Євангелією та Животворя­щим Хрестом, не шкодуючи ні жит­тя, ні здоров’я, боротися зі зброєю в руках за свій народ і свою батьківщину – Україну.
Сьогодні на теренах Прикарпаття він – один із небагатьох колишніх дивізійників, живих свідків подій під Бродами, голова Івано-Франківської станиці галицького Братства колишніх вояків 1 Української дивізії. Про зародження дивізії «Галичина» написав п’єсу «Пам’ять серця», нещодавно видав фотоальбом, присвячений діяльності стрілецької дивізії "Галичина", який починали готувати ще разом з покійним Володимиром Малкошем. Наступною книгою невто ... Читати далі »
Переглядів: 441 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

«Галичина» 8 вересня в публікації «У Холмі шукають резиденцію українського короля» вже повідомляла про археологічні розкопки на місці стародавньої резиденції українського короля Данила Галицького на Замковій горі у Холмі і початок пошуку місця поховання нашого правителя в підземеллі нинішньої базиліки Різдва Пресвятої Діви Марії Римсько-Католицької Церкви, збудованої наприкінці XVIII ст. на руїнах Данилової церкви Пресвятої Богородиці. Якщо брати на віру повідомлення в Галицько-Волинському літописі, саме під її склепіннями було поховано короля Данила та ще кількох інших представників династії Романовичів.  
Недавно журналіст «Галичини» в рамках поїздки до Люблінського воєводства, організованої для українських ЗМі представництвом Польської туристичної організації в Києві, побував у Холмі та мав можливість безпосередньо в ... Читати далі »
Переглядів: 316 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

всім смертям наперекір”, – стверджує у споминах колишній політв’язень Микола Яцків.
Він наш колега, журналіст за покликанням, постійний автор «Галицького слова», довголітній політв’язень, голова Галицької районної станиці Братства вояків ОУН-УПА. 
Після першого арешту до нього невідомими шляхами у СІЗО пробрався батько і наостаннє сказав: «Якщо пропадаєш, сину, то пропадай чесно». Але син не загинув, пройшов сталінські концтабори, часи так званої відлиги, відпрацював на сибірських будовах, повернувся додому, одружився, має сина Геннадія, доньку Нелю та онуків.
Я б не хотів переповідати всі кола пекла, через які перейшов Микола Максимович. Вони жахливі і не дай Бог комусь ... Читати далі »
Переглядів: 369 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

У липні минуло 62 роки від дня вивезення тисяч українських родин на спецпоселення в Сибір. Вони були звинувачені "іменем імперії” у бандпосібництві і запроторені у непрохідні нетрі сибірської тайги на вимирання. Серед цих родин була і наша сім’я Дирди Деонізія та Євдокії з с. Залуква. В сім’ї було 3 дітей: старша дочка Ярослава була вже заміжня і жила в с.Завій Перегінського району (тепер Калуського). Вона взяла до себе брата Василя. Ми з ним двійнята. А було мені та братові тоді неповних по сім років. Мене з батьками вивезли в Сибір, сестру та її чоловіка арештували і вислали в сталінські концтабори: сестру — у Воркуту, а її чоловіка (Козарука Василя) — у Джезказган (Казахстан). Так сталося, що брат залишився в Залукві один серед рідні. Довелося йому сповна пізнати сирітську долю.
Я добре пам’ятаю той період мого життя. Пер ... Читати далі »
Переглядів: 593 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

25 жовтня в селі Черче відбулося урочисте закладення наріжного каменя під забудову вілли «Богданівка»,пов'язаної з перебуванням в с. Черче Богдана Лепкого. В листопаді 2012 року виповнюється 140 років з дня народження видатного українського поета, прозаїка, літературознавця, критика, перекладача, громадсько-культурний діяча та художника.
Ініціатива відновлення  вілли «Богданівка» належить головному лікарю санаторію «Черче» М. Падучаку та отримала підтримку  голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, голови райдержадміністрації Йосипа Нижника та громади села.
Урочистості відбулись за участю заступника голови облдержадміністрації Романа Іваницького, голови райдержадміністрації Йосипа Нижника, заступника голови районної ради Володимира Штогрина, заступника голови райдержадміністрації Ірини ... Читати далі »
Переглядів: 392 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26

У нашому місті є кілька ряд вулиць, які мають свої теперішні назви виключно через помилки перекладачів. До 1939 року Станиславів був польським, а після «золотого вересня» почалось масове перейменування вулиць. Якісь із них діставали імена вождів світового пролетаріату та інших «героїв». Але були й такі вулички (переважно на периферії), назви яких просто продуб­лювали українською.
Траплялися казуси. Так, «Репортер» уже писав, як вулицю Голубину називали спочатку Голубою, а потім Блакитною. З настанням Незалежності вулиця Дашавська (від Дашави — величезного газового родовища радянських часів) чомусь стала імені якогось Дашевського.
Виявляється, перелік цих топонімічних «проїздів» ще далеко не повний. Мається на увазі вулиця Зв’язкова, що є продовження ... Читати далі »
Переглядів: 352 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-10-26








Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019