12 жовтня у Скиті Манявському, що в Богородчанському районі на Івано-Франківщині, відбудеться відкриття і освячення пам’ятника гетьману українського козацтва Івану Виговському. Участь у відкритті візьмуть науковці, представники духовенства, козацькі організації Прикарпаття, громадськість. Обитель Манявського Скиту, де знаходиться чоловічий Хресто-Воздвиженський Манявський монастир (УПЦ КП), визнана українськими істориками місцем заповітного поховання Івана Виговського. Тож відкриття пам’ятника є даниною пам’яті видатного українського гетьмана та полководця. «У 1998-2000 роках серед науковців розгорнулася запекла полеміка про те, де знаходиться поховання гетьмана Виговського, – розповів один
...
Читати далі »
Переглядів: 563 |
Долучив: Dnister |
Дата: 12.10.2012
|
Пропонуємо увазі читачів унікальні спогади рідної сестри легендарних підпільників Мирона і Марти Свідруків надвірнянки Емілії Іванівни Андрійович. Із відстані часу все зримішою і вагомішою постає перед нами, сучасниками, участь членів сімей, близьких, знайомих героїв УПА в національно-визвольному русі ХХ ст. Родина Свідруків – яскравий приклад такого сміливого залучення і добровільного самозречення. У ті непрості буремні роки Емілія Іванівна стала для брата і сестри надійною опорою, добрим ангелом-охоронцем на шляху боротьби, який свідомо обрали вони з любові до України та ненависті до чужинців, котрі зазіхнули на рідну землю. Захоплюємось Вами, пані Еміліє.
Переглядів: 772 |
Долучив: Dnister |
Дата: 12.10.2012
|
Небуденна подія зібрала у неділю, 16 вересня ц. р., біля будинку Лагодинських у Делятині великий гурт небайдужих людей. А відбулось тут урочисте відкриття Делятинського краєзнавчого музею і посвячення відновленого хреста на його подвір`ї, встановленого господарем 1902-го, який радянська влада знищила у 1959 р. Отець Петро Голіней із помічниками і церковним хором відправив молебень і промовив до присутніх щирі слова вдячності за ще один духовний осередок у Делятині. Нарешті. Не в кафе, ігротеку чи ресторан бігатимуть наші діти і внуки. Треба ж їм десь свій молодечий запал вгамувати. Слава спортові і тим спортсменам, які не шкодували сил, енергії, власних коштів, власної автомашини, не досипаючи ночей, «шибаються» по містах, базарах, магазинах, по селах і його жителях, визбирують і впорядковують для прийдешніх поколінь нашу історію, наші
...
Читати далі »
Переглядів: 656 |
Долучив: Dnister |
Дата: 12.10.2012
|
11 жовтня в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація хрестоматії з історії Івано-Франківська „Моє місто”, в якій зібрано чималий краєзнавчий матеріал. Видання, присвячене 350-річчю надання Івано-Франківську магдебурзького права, побачило світ у видавництві „Лілея-НВ" та належить до серії книг „Моє місто". Адже значну частину вміщених у хрестоматії матеріалів становлять тексти, вже раніше опубліковані у виданнях згаданої серії. Ознайомитись з ними запрошені мали змогу на розгорнутій у літературно-мистецькій світлиці бібліотеки книжковій виставці „З любові до рідного міста". Модератор зустрічі, голова історико-краєзнавчого об'єднання „Моє місто" Зеновій Жеребецький, зазначив, що презентоване видання - це, перш за все, книг
...
Читати далі »
Переглядів: 701 |
Долучив: Dnister |
Дата: 12.10.2012
|
Експозиція «Корифеї українського малярства» відкрилась в Музеї мистецтв Прикарпаття. «Виставка присвячена Дню художника. Ці картини малювались у другій половині 20 ст. Вони - краще надбання українських фондів. Всі художники, які тут представлені, є відомими та мають академічне визнання»,- говорить молодший науковий працівник Музею мистецтв Прикарпаття Роман Вудвуд. Колекція картин належить Дирекції художніх виставок України. У ній – 48 великоформатних полотен 33-х українських митців. Переважно це натюрморти та пейзажі, які творились у час радянської доби. «Усі картини виконані на високому художньому рівні. У ті часи це була головна вимога до художників», - говорить Роман Вудвуд.
Переглядів: 599 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 12.10.2012
|
Чільні діячі ОУН і УПА чудово розуміли, що потужна машина рядянської пропаганди є однією з головних складових сталінської політики. В умовах бездержавності, в нерівній боротьбі з найбільшим тоталітарним режимом ХХ століття український визвольний рух протипостав величезній потузі, створивши свою нелегальну структуру пропаганди. У травні 1941 р. ОУН в «Політичних вказівках» заявляє про те, що «ОУН використає війну з СРСР для розгорнення боротьби за Суверенну Соборну Українську Державу, для прискорення її здобуття», і там же підкреслюється, що важливим елементом цієї боротьби є пропагандивні осередки, зокрема радіомовні станції. Через рік, у квітні 1942 року, на другій конференції ОУН були прийняті «Пропагандивні постанови», які представляли собою добрий план того, якими мають бути форми і методи
...
Читати далі »
Переглядів: 748 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 12.10.2012
|
В історії було чимало постатей, на долю яких випадали різні випробування, та якась невидима сила утримувала їх на «гребені хвилі». Здавалося, що на них зусібіч чигає небезпека, а вони знаходять вихід із найскладніших ситуацій. Очевидно, що так було потрібно Богові, бо від їхньої активності залежав певний розвиток подій. До таких особистостей, безперечно, можна зарахувати галичанина івана Голуба, який мав велику життєву енергію і брав участь у різних подіях, збуджував національну свідомість, на власному прикладі показував, що означає бути справжнім патріотом. Мусимо відмітити, що Іван Голуб був нашим земляком і брав активну участь у житті краю. Проте навіть тут про нього мало хто знає. Щоб виправити цю ситуацію, пропонуємо читачам нашого часопису історичну розвідку про незвичайну долю отамана І. Голуба.
Переглядів: 950 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 12.10.2012
|
Серед дослідників-краєзнавців у 70-х роках XX ст. чи не найбільший внесок у вивчення, охорону і збереження археологічних та етнографічно-мистецьких пам’яток Прикарпатського краю зробив відомий на наших теренах археолог, історик і краєзнавець Михайло Клапчук (25.02.1920 р.—5.08.1984 р.). Селянський син із покутського села Корнича Коломийського району зайнявся науковими дослідженнями ще під час навчання у Львівському університеті (1938—1941 рр.), до якого вступив після Української гімназії в Коломиї, зокрема був активним учасником в археологічних розкопках у рідному селі. Попутно його притягував і патріотичний рух, а тому 1938 р. Михайло Клапчук став членом ОУН і згодом — провідником Союзу українського націоналістичного студентства та заступником редактора журналу «Студентський вісник». Друга світова війна перешкодила дальшому навчанню, і М. Клапчук повер
...
Читати далі »
Переглядів: 750 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 12.10.2012
|
Останнім часом все більше істориків і краєзнавців використовують старі поштівки для вивчення минулого Станиславова. За допомогою цих пожовтілих папірців можна довідатись, як раніше називались вулиці та які будинки на них стояли. Між тим є листівки, які запросто можуть ввести дослідників в оману. До самих зображень претензій немає, а ось пояснювальні підписи, м’яко кажучи, не зовсім відповідають дійсності. Почнемо зі славетного періоду старої доброї Австрії. Саме з того часу походить поштівка, вперше надрукована у книзі Михайла Паньківа «Ратуша». Напис на ній свідчить, що це вулиця Карпінського (початок Галицької). На перший погляд ніби все добре — маленькі будиночки та ратуша на задньому плані. Але чому не видно дирекції залізниць (головного корпусу медуніверситету)? Може фото зроблено до 1894 року? При порівнянні поштівки з іншими видами вулиці Карпінс
...
Читати далі »
Переглядів: 656 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 12.10.2012
|
За Польщі латинська мова була обов’язковою для вивчення у гімназіях. У Станиславові у 1921 році її викладав професор Гнат Павлюх. Відомо, що багато латинських слів закінчуються на «ус». Цим вирішив скористатися один нездалий учень. На запитання професора, як латиною буде «поле», той не розгубився і відповів — «полянус». Клас вибухнув дружнім реготом. Викладач був не позбавлений почуття гумору: — Славно, синку! З такою латиною ти швидко повернешся у свій селянтус, візьмеш у руки ґраблянтус, накидаєш гноянтус на возантус та й повезеш на полянтус. До речі, латиною поле буде «агер» (ager). ІВАН БОНДАРЕВ
Переглядів: 647 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 12.10.2012
|
|
