Від часу свого створення у 1942 р. і до розформування останнього відділу в 1949 р. Українська Повстанська Армія залишалася армією піхоти. Це було зумовлено відсутністю власної держави, власного воєнно-промислового комплексу та умовами боротьби. Однак попри це в УПА було сформовано не лише кілька відділів кінноти та артилерії, а й лишилися згадки про використання бронетехніки. Влітку 1943 р. в с. Листвеці Волинської області німці направили каральну експедицію у складі одного танку, кількох броньовиків та 12 вантажівок із солдатами. Повстанці організували на неї засідку. Німецький відділ було розбито, а танк вдалося захопити неушкодженим. За наказом курінного «Лайдаки» його заховали в болотах. Уже восени 1943 р. цей танк вояки УПА використали в бою за м. Цумань. На той час у місті перебувало кілька сотень німців та рештки розбитого на фронті угорського полку. Повстанці запропонували їм здати зброю в обмін на можливість покинути місто. Німці погодилися і їх було випущено з міста. Натомість угорці не прийняли парламентарів УПА і відмовилися від переговорів. Розпочався бій. Зі спогадів учасників бою дізнаємось: «Вулицею навіть їхав танк і стріляв з гармати. Мадяри, щоправда, його підбили, кулеметника вбили, а поранений танкіст доповз до своїх. Бій тривав півдня. Тоді «Лайдака» втретє розпочав переговори, запевнивши, що зі зброєю ніхто не вийде з міста. Втративши за два дні майже половину своїх солдатів, мадяри погодилися — вони віддали нам машини, гармати, наш підбитий танк (який, до речі, встигли відремонтувати), увесь запасний одяг, взуття, запаси харчів і всю зайву зброю». 8 жовтня 1943 р. чота УПА із загону ім. Коновальця організувала засідку на шляху Рафалівка — Володимирець. Про це стало відомо німцям, які направили підрозділ для того, щоб знищити партизанів. Загалом німців нараховувалось до 200 солдатів, яким допомагав середньої величини танк. На допомогу повстанцям прибула ще одна чота, яка оточила німців з тилу. Німці почали відступати. Танкісти навіть не спробували рятувати ситуацію, а стали розвертати бронемашину та застрягли в болоті. Екіпаж покинув танк. Повстанці організували 20 пар волів та сотню селян, які допомогли витягнути танк із болота. Танк надалі використовувався в УПА. Однак повстанці не лише здобували бронетехніку в боях, а й навіть виготовляли її самотужки — з різних частин ушкоджених танків. Наприклад, у грудні 1943 р. під час штурму міста Купичева, де засіли поляки, був використаний саморобний танк, зроблений на основі бронекорпусу радянського танка Т-26 і ходової частини від трактора СТЗ-5. Танк атакував місто при допомозі стрільців УПА, але досить близько біля позицій поляків, з ладу вийшов двигун. Екіпаж спробував ремонтувати його, та під вогнем поляків змушений був припинити це і, знявши замок із гармати і пробивши бензобак, відступив, підпаливши його із безпечної відстані. Поляки контратакували і захопили танк та погасили вогонь. Опісля вони взяли декілька пар коней і притягли танк до себе. Згодом цей танк у поляків відібрала Червона Армія і поставила на постамент десь у Сибіру. 18 липня 1944 р. відділ УПА силою куреня біля с. Лукошина (Холмщина) розбив підрозділ СС. Під час бою було захоплено чотири танки, які згодом використали в бою з німецькими танками. Тоді було спалено кільканадцять німецьких танків і автомашин. Повстанці здобули багато зброї. Втрати німців становили близько 100 вбитих і 80 поранених. Втрати УПА — 5 вбитих і 12 поранених. В умовах радянської окупації УПА вимушена була відмовитися од дій великими відділами та використання важкої зброї, в тому числі танків. Тож протягом кількох років в арсеналі УПА було 8 танків, 1 танкетка та 3 бронеавтомобілі. Здебільшого вони були законсервовані у підземних бункерах, адже до рук НКВС протягом 1944—1955 рр. потрапило всього два бронеавтомобілі. Хоча кількість бронетехніки була незначною, але це засвідчує, що УПА формувалася як регулярна армія з усіма родами військ. Ярослав КОРЕТЧУК |
