Ще очевидні проблеми обласного центру - вулиця Шевченка, Палац Потоцьких. Як тримаєте руку на пульсі цих процесів?* По Палацу Потоцьких. Ще в 2004 році із спеціалістами обійшов кожний будинок і вони дали заключення, що ні один будинок ремонту не підлягає. І тоді ми домовилися з Олегом Бахматюком, що він, як великий патріот України і Івано-Франківська, бере і будує новий палац, під австрійський стиль, триповерховий. І на першому поверсі було заплановано на одній половині розмістити ресторан, а на другій – зал прийомів для делегацій, урочистих подій. Такий, щоб можна було б робити і Віденський бал. На другому і третьому поверсі ми планували розмістити безцінні картини з Музею мистецтв, які зараз немає де експонувати. І Бахматюк хотів це побудувати за свої власні кошти. Це був для нього швидше благодійний проект, аніж комерційний. І що тоді сталося? Починався крик, і нас з Бахматюком буквально «змішали з болотом». Це якраз був час революції. Ясна річ, що під час такої атмосфери ніхто нічого будувати не схоче. Він сказав: «Знаєш що, я тобі дякую за твою ініціативу, за те, що я стільки отримав болота на свою адресу. Нічого я там робити не буду». Вихід із ситуації є? Вихід є. Треба – найперше, щоб ті, хто паплюжив, вибачилися перед Бахматюком. Схилили шапку і сказали: «Олег, ми тебе просимо, зроби собі пам’ятник у Франківську – побудуй Палац Потоцьких». Може тоді точка зору у нього поміняється. Бо зараз ситуація наступна – ми минулого року мали розмову і він сказав, що не хоче з цим проектом зв’язуватися вже: «Хай місто забирає Палац і робить з ним, що хоче. Дайте мені спокій». Через це я на одній з колегій заявив, що це власність міста, оформляйте документи і робіть з нею все, що хочете. * витяг з інтерв'ю агенції "Фіртка" |
