Протягом декількох років мистецьку спадщину нашої Батьківщини досліджують в Інституті колекціонерства, який функціонує у Львові при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Інститут колекціонерства українських пам’яток не має дерев’яних сходів, довгих коридорів чи лекційних аудиторій, адже це товариство науковців-дослідників. Вони невтомно трудяться на мистецькому полі, відшукуючи щоденно унікальні артефакти нашої Батьківщини. Нині їхній творчий доробок становить понад три десятки альбомів, з сторінок яких можна помилуватися унікальною красою стародавніх кахлів, мисок, пасківників, дзбанів, баньок, свічників. Особливу увагу цим предметам приділено в останній роботі львівських колекціонерів – альбомі «Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ – початку ХХ ст.», репрезентація якого відбулася 25 травня у приміщенні Національного музею Гуцульщини та Покуття. На зустріч з коломийцями завітали співупорядник згаданого видання, кандидат мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України Галина Івашків та заступник директора Інституту колекціонерства Тарас Лозинський. Гості розповіли про основну ідею, історію створення видання, його структуру та специфіку. Над новим альбомом науковці працювали три роки, скрупульозно відшукуючи стародавні предмети кераміки. Науковці відвідали приблизно 20 музеїв України і Польщі, стільки ж приватних колекційних збірок було детально проаналізовано, щоб дослідити творчість та біографії гончарів Косова і Пістиня. Зазвичай, гончарна справа була сімейним спадком, і саме завдяки цьому львівським дослідникам вдалося відкрити 22 імені гончарів. Адже надзвичайно рідко мальовані керамічні вироби підписувалися майстрами, тим паче, датувалися. Серед розмаїття матеріалів вагоме місце посідає й експонат Національного музею Гуцульщини та Покуття. Кераміка відомих і невідомих людей з двох гончарних осередків України – Косова і Пістиня – є визначним явищем загальноєвропейського мистецтва. Їй властива мистецька виразність, зумовлена традиціями підполивного розпису. Художньо-образна мова насичена яскравими етнографічними характеристиками з елементами одягу, прикрас, обрядових дій, інтер’єрними деталями. Розписи на кераміці споріднені з народною іконою, дерев’яною скульптурою, народною гравюрою та насичені фольклорними мотивами. Окрім цього, в альбомі вперше у такій кількості (785 репродукцій) опубліковані керамічні вироби. Саме ці перелічені риси й ваблять око любителів мистецької справи переглянути репрезентоване видання. Варто згадати, що в Інституті колекціонерства друком вийшли вже такі цінні видання, як «Гуцульські та покутські свічники-трійці», «Народна ікона на склі», «Дерев’яна скульптура Галичини», «Гуцульські художні вироби з металу». Того дня на зустріч з колекціонерами з вітальним словом завітали начальник міського відділу культури та туризму Уляна Мандрусяк та секретар міської ради Ярослав Гошій, які високо оцінили неабиякий талант гостей знаходити прекрасне в стародавніх предметах. Також присутні не могли оминути увагою важку втрату – смерть директора Львівської картинної галереї, культуролога, визначного державного діяча Бориса Возницького. У зв’язку з сумною звісткою, владика Коломийсько-Чернівецької єпархії кир Микола Сімкайло відправив за упокійного молебень. На завершення цікавої бесіди Тарас Лозинський поділився з коломийцями про ідею започаткування нової видавничої серії. Зі слів пана Тараса, вона сприятиме пропагуванню у світі української кераміки, а перший альбом буде присвячений українському живописцеві Олексі Новаківському. Львівські науковці пообіцяли знову відвідати писанкове місто, але вже з репрезентацією нового мистецького видання. Вікторія Мартинюк |
