Згідно з державним реєстром архітектурних пам’яток, в Коломиї налічується 38 пам’ятки містобудування і архітектури місцевого значення. Більшість із них потребують часткового або капітального ремонту. Зрозуміло, що на всі роботи грошей у міському бюджеті не вистачить, тому перш за все влада вирішила привести до ладу будівлі, які є візиткою Коломиї, зокрема, ратушу та Благовіщенську церкву. Сказано – зроблено. Результатом такої «реконструкції» стало практично знищення автентичності згаданої церкви, яка, нагадаємо, була одним з головних претендентів внесення в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дозвіл на проведення робіт надали фірмі, яка, напевно, не має ніякого уявлення про реконструкцію – церкву, яка датується 1587 роком, практично спотворили, замінивши класичну для Гуцульщини ґонту на шматки заокруглених планок світлого кольору. ЮНЕСКО наразі відмовилося від неї… Яка ж пам’ятка наступна? Автентичні дерев’яні вікна у пам’ятці архітектури без жодних дозволів поміняли на пластикові Як зазначено в Законі України, охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Здавалося б, кому, як не міській раді, яка розміщується в пам’ятці архітектури – ратуші – дбати про це? Однак у кабінетах мера, секретаря та окремих заступників «красуються» металопластикові вікна. Дерев’яні вікна, на які зараз переходять всі цивілізовані та розвинені країни, пішли на сміттєзвалище. І все б нічого, але згідно зі статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації». Ми звичайно, звернулися до міського голови Ігоря Слюзара з проханням надати копії письмового дозволу, охоронного договору та науково-проектної документацію, погоджені з органом охорони культурної спадщини. Однак відповідь на наш інформаційний запит, відверто кажучи, здивувала. У листі зазначено: «Заміна автентичних вікон на пластикові в пам’ятці архітектури місцевого значення (ратуші) з органом охорони культурної спадщини ОДА не погоджувалася, охоронний договір з органами культурної спадщини не укладений, науково-проектна документація на ремонт Ратуші не розроблялася». Тобто міська рада самовільно, порушуючи законодавство, провела в Ратуші ремонт. Зрозуміло, що пам’ятки архітектури його потребують, але нагадаємо, що у вищезгаданому законі пояснюється: «ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об'єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини». Міська ратуша – одна з найдавніших споруд Коломиї Так, міська ратуша разом з Музеєм писанки по праву вважається символом міста Коломиї. В середні віки право встановлювати вежі з годинником мали лише міста з Магдебурським правом. В 1880 році до коломийської ратуші був доставлений затриманий Іван Франко. Висока вежа ратуші використовувалась і як пожежна вежа розташованого на подвір"ї ратуші пожежного депо. Черговий пожежник оглядав місто з кругового балкончика, який і зараз є на вершині вежі вище годинника. Щоденно на балкон ратуші виходив трубач і в 6 годин ранку та о 21 годині виконував мелодію пісні "Коли ранні встають зорі". Через кілька років після 2 світової війни в приміщеннях ратуші розташовувалось медичне училище,яке знаходилось там тривалий час. Після проголошення незалежності України медичне училище переселилося в інше приміщення. Однак теперішні пластикові вікна аж ніяк прикрашають міську ратушу. Жоден досвідчений архітектор не допустить, щоб при реставрації пам’яток архітектури були встановлені пластикові вікна, адже тільки дерев’яні вікна здатні забезпечити приємний клімат і комфортну атмосферу всередині. За словами спеціалістів, вікна з пластику служать не довго, а дерев’яні стоять по 100-150 років. Крім того, будинок 134-літньої давності з пластиковими вікнами – це як мінімум прояв абсолютного несмаку та зневаги до історії. Хто платить, той і замовляє пісню? Згідно з законодавством, органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини (а в Коломиї делегованого органу немає, що підтвердила відповідь міського голови на наш інформаційний запит), зобов’язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створюють загрозу пам’яткам. За нищення пам’яток архітектури передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. То невже міська влада замість того, щоб слідкувати збереженням культурної спадщини, сама подає приклад мешканцям, як робити навпаки? Надіємося, що закон для влади – не звичайний папірець чи красива книжечка, тому очікуємо найближчим часом заміну пластикових вікон на автентичні дерев’яні. Оксана Романенчук, "Коломийські вісти" |
