Мешканці міжвоєнного Станиславова так само обожнювали подорожі в гори, як і наші сучасники. Проте з добиранням до бажаних локацій нерідко виникали проблеми.

Ось що повідомила газета «Ранкові новини» у серпні 1932 року: «На залізничній лінії Станиславів – Ворохта панує дуже жвавий рух, особливо у вихідні дні, коли в гори вирушають численні екскурсанти і батьки сімейств ідуть до своїх рідних, які відпочивають у горах. Але станиславівська колійова дирекція висилає на цю лінію замало потягів, тому у вагонах панує страшний тлум.

Кілька тижнів тому в Дорі (тепер частина Яремче. – Авт.) через тісняву, що панувала на вузенькому пероні, один молодий чоловік потрапив під потяг і внаслідок поранень втратив обидві ноги. На тій же станції через тісноту у вагоні якась пані дістала серцевий напад і померла.

Наш кореспондент повідомляє, що 15 серпня він їхав у потягу з Дори, а пасажири натовклися у вагон, як оселедці до бочки. Тим часом вагон першого класу був порожнім, і він вирішив пересісти туди і доплатити різницю.

Біля дверей того вагона стояв якийсь пан і відштовхнув його так, що він мало не злетів з вагонних східців. При цьому той неґречний пан досить різким тоном повідомив, що вагон зарезервовано під екскурсію учасників залізничного хору.

В зв’язку з цим виникає багато питань до залізничників. Закликаємо дирекцію залізниць унормувати перевезення на цій лінії і звернути увагу на негідну поведінку деяких кондукторів».

Підготувала Олена БУЧИК