В івано-франківському краєзнавстві добре відомим є фото станиславівського вокзалу, датоване 1905 роком. Справа ми бачимо будівлі залізничних майстерень і депо потягів, зліва – будівлю вокзалу, а посередині над коліями простягається великий міст.
Цей міст довший час інтригував краєзнавців, адже в історичній літературі не було інформації, коли саме він був побудований. Однак розгадати загадку таємничого моста нам допомагає давня преса, пише Західний кур’єр.
У січні 1888 року газета «Кур’єр станиславівський» розмістила статтю про реконструкцію міського вокзалу в 1886-1887 роках, і з неї ми дізнаємося, що міст над колією збудували саме під час цієї реконструкції.
«Гідним уваги є також міст над коліями, який служить для переходу до майстерень, – зазначає часопис. – Цей міст не має жодної серединної опори, і його будували в умовах безперестанного курсування потягів. Зважаючи на унікальність своєї конструкції, він не має собі рівних у цілому краї».
Газета також повідомляє, що розпочаті в 1886 році роботи зі збільшення залізничної станції були завершені в кінці 1887 року, і станиславівська залізнична станція після їх завершення стала однією з найкращих у краї. Виділені кошти у сумі близько півмільйона злотих ринських були витрачені повністю.
Перон вокзалу став одним із найдовших у всій Австро-Угорській імперії, а почекальні були елегантно оформлені. Для освітлення самого вокзалу і окремих приміщень використали різні види газових ламп. Біля головної будівлі облаштували водогін, який направляв воду з обігріву на очищення клозетів.
До цього водогону також можна було приєднати пожежні шланги у разі виникнення загоряння. З боку під’їзної дороги заклали гарний парк, оточений кованою огорожею. Було також перероблено близько 10 км. колій та запроваджена нова система регуляції залізничного руху, в якій застосовувалася електрика.
Збудували нові залізничні склади, в яких з’явилися товарні ваги потужністю до 20 тис. кг., які були настільки чутливими, що на них можна було зважити й товар вагою у кілька кілограм. Словом, ця реконструкція стала справді важливою віхою в історії нашого вокзалу.
Підготувала Олена БУЧИК | 
