Артур Німгін, який майже 23 роки, з 1896 по 1919 рік, займав посаду бургомістра Станиславова, залишив по собі доволі суперечливий слід в історії міста. Проте у своїх безпосередніх підлеглих – працівників магістрату – він користувався незмінною симпатією, адже був хоч і вимогливим, але добрим і турботливим шефом.

Так, у грудні 1911 року бургомістр нарешті домігся того, щоб оплата праці урядників станиславівського магістрату зрівнялася з зарплатнею державних службовців. Щоб досягти цього, йому знадобилося докласти чимало зусиль, пише Західний кур’єр.

З того часу урядники магістрату стали заробляти значно більше і у знак вдячності зробили Німгіну сюрприз – під Новий рік подарували його великий чудово виконаний портрет. Німгін прийняв подарунок з радістю, а потім портрет повісили у залі засідань станиславівського магістрату.

На те, щоб портрет повісили саме там, наполягли самі урядники, щоб їхній шеф також увійшов у міську історію. На той час там уже висіли два портрети колишніх бургомістрів міста – Іґнація Камінського та Валерія Шидловського. Цікаво, що депутати міської ради Станиславова ставилися до бургомістра значно критичніше, ніж працівники магістрату.

Так, на засіданні міської ради у травні 1902 року один з депутатів, такий собі Лорш, висловив претензії до Німгіна й вимагав оголосити йому догану. Як стверджував депутат, бургомістр поїхав до Відня у справі отримання інвестиційної позики й затримався там аж на 23 дні.

Німгін у той момент не був присутній на засіданні, тож на цей запит відповів депутат Айзельт, який був у курсі справи. Він повідомив, що бургомістр не витрачав бюджетні кошти, бо виїхав до Відня за власний рахунок.

Підготувала Олена БУЧИК