Балкони у Станиславові початку ХХ століття були не просто архітектурним елементом, адже служили для багатьох цілей. На них сушили одяг, відпочивали, вирощували квіти.

Як зазначав «Кур’єр станиславівський» у липні 1910 року, оздоблювання балконів квітами стало доброю міською традицією. Хоч у цьому був і мінус, адже з вазонів на перехожих лилася брудна вода. Ще балкони використовували для декору під час урочистих подій.

У вересні 1910 року в Станиславові відзначили річницю Грюнвальдської битви, і багато міських балконів були гарно прикрашені з нагоди свята. Особливо вишуканим декором відзначився Залічковий банк, кінотеатр «Олімпія», міське казино, школа імені королеви Ядвиги та багато інших.

Як зазначав автор одного з фейлетонів, на балконах у теплу пору року також охоче проводили час жінки: «До численних слабкостей жінок варто також зарахувати балкони. Мені навіть здається, що балкони – це такий елемент кокетства в архітектурі, придуманий винятково для жінок. Напади «балконної манії» найчастіше спостерігаються в одружених жінок, бо саме вони вимагають у чоловіка, щоб він обов’язково винайняв помешкання з балконом. Вже з самого ранку вона доглядає за квітучими вазонами, і ви помиляєтеся, якщо думаєте, що на балконі їй більше нічим зайнятися. Адже на вулиці щомиті відбувається щось нове! І ось жінка вже лише наполовину належить до сімейного вогнища, а наполовину – до вулиці.

Крім того, на балкон можна виставити гарне кріселко і столик, похвалившись перед усією вулицею своїм вишуканим смаком.

Але й неодружені панни люблять балкони, бо ж вони неодмінний атрибут любовних історій. Скільки закоханих шліфували тротуар своїми туфлями у надії побачити на балконі даму серця! Тож балкон цілком може стати початком великої інтриги».

Підготувала Олена БУЧИК