Бондарський промисел, тобто виготовлення бочок, барил, діжок,  практикувався в Станиславові відколи існувало місто. Так, місцевий цех бондарів і стельмахів був заснований ще у 1729 році.

У 1870-х роках у місті відкрилася бондарська майстерня Матеуша Максимовича. Чи не найвідомішим підприємством у цій галузі була бондарська майстерня Людвика Мар’яна Червінського, заснована в 1868 році. Вона знаходилася на вул. Седельмаєрівській, 31 (тепер вул. Кардинала Любомира Гузара). Це підприємство успішно працювало в Станиславові аж до радянської націоналізації і передавалося від батька до сина разом із секретами бондарської майстерності.

Продукцією фірми – бочками для вина, квашених овочів та води, дерев’яними ваннами та вазонами – користувалися цілі покоління мешканців міста. Вони служили десятками років, що свідчило про відмінну якість цих виробів. Крім продукції для домашнього вжитку, підприємство виготовляло вироби для промисловості, а саме пивні бочки для броварень, тару для зберігання спиртних напоїв, що поставлялася до фабрик спирту та лікерів. Продукцією майстерні Червінського користувалися й місцеві винороби, молочарі та кондитери, які заготовляли в бочках лід для зберігання солодких смаколиків.

Пан Червінський збував свою продукцію не лише на Станиславівщині, а й в інших регіонах Австро-Угорщини, а згодом і Польщі. Певна частина виробів експортувалася за кордон. Серед клієнтів підприємства були й державні установи, зокрема місцева Дирекція залізниць.

Станом на 1936 рік підприємство мало двох власників – Людвика Мар’яна Червінського та його сина. Обидва власники користувалися повагою в місті і вважалися добрими майстрами та чесними підприємцями.

Підготувала Олена БУЧИК