За Другої Речі Посполитої контрабанда стала серйозною проблемою, адже тодішній уряд ревно захищав місцевих виробників, так що під забороною опинилася ціла низка товарів, які користувалися чималим попитом у споживачів.

Інколи контрабандисти проявляли незвичайну вигадливість, яка межувала зі справжнім святотатством. Так, у лютому 1936 року в римо-католицькому костелі села Рудники (знаходиться в Коломийському районі) працівники поліції знайшли 18 кг тютюну, який був захований не де-небудь, а під головним вівтарем!

У зв’язку з цим інцидентом затримали місцевого жителя Антонія Колодія, якого підозрювали у влаштуванні такої ганебної хованки. У підозрюваного також знайшли ключ від костельних дверей, який невідомо звідки у нього з’явився.

До речі, це далеко не перший випадок, коли контрабандисти використовували святині для переховування свого товару. Ще за «бабусі Австрії», у листопаді 1907 року, станиславівська преса повідомляла про контрабандний тютюн і сахарин, сховані у синагозі на вул. Седельмаєрівській (тепер вул. Любомира Гузара). Контрабанду знайшли у шухлядах шафи, де зберігався різноманітний інвентар та молитовні книжки.

Керівники синагоги дали свідчення, що їм невідомо, як контрабандний товар опинився у їхньому храмі, проте згодом виявилося, що винним у цьому був один із дрібних служителів храму. На жаль, контрабандист не поніс заслуженої кари – його звільнили від арешту під заставу.

Підготувала Олена БУЧИК