У липні 1936 року Окружний суд Станиславова розглядав справу, розпочату Тадеушем Хованцем, видавцем газети «Кур’єр станиславівський», проти єврейського часопису «Слово».

20 червня 1936 року газета «Слово» розмістила замітку під заголовком «Євреї фінансують антисемітизм». Як говорилося в замітці, «різні юдеї підтримують своєю рекламою пресу, наближену до Народно-демократичної партії. От, наприклад, у Станиславові в останньому номері «Кур’єра станиславівського», в якому з’явився виражено антисемітський допис «Чия то служба», бачимо цілий ряд єврейських оголошень. Зокрема там рекламуються кінотеатр «Тон» (власник пан Шпунд), фірма «Електро-Радіо-Оптика» (власник пан Дойчер), годинникар Кароль Рагер та інші. Зразу видно людей, які заради наживи не гребують нічим».

Ця замітка спричинила величезний скандал. В судовому позові пана Хованця йшлося про те, що газета «Кур’єр станиславівський» ніколи не підтримувала жодної політичної партії, а лише інтереси держави. Оплата за рекламні оголошення складала приблизно 50% доходів, які отримувало видавництво, тому подібна інформація загрожувала самому його існуванню.

Як зазначав пан Хованець, газета «Слово» вже не вперше розміщувала на своїх шпальтах заклики до євреїв бойкотувати «Кур’єр станиславівський», звинувачуючи цей часопис у антисемітизмі. На думку позивача, така поведінка пояснювалася політикою, яку провадив головний редактор видання, і причина полягала не стільки в антисемітизмі, скільки у прагненні переманити заможних єврейських рекламодавців до себе.

Розглянувши справу і допитавши свідків, Окружний суд Станиславова присудив газету «Слово» до сплати штрафу в розмірі 500 злотих на користь видавця «Кур’єра станиславівського».

Підготувала Олена БУЧИК