Нещодавно Правлячий Архієрей Івано-Франківської Єпархії Преосв. Владика Володимир Війтишин на запрошення декана о. мітрата Василя Завірача здійснив ознайомчу поїздку визначними для Церкви місцями Галицького деканату. Під час подорожі Єпископа супроводжували Генеральний Вікарій о. мітрат д-р Олег Каськів, Синкел у справах монашества Єпархії о. Йосафат Бойко ВС, директор єпархіяльного видавництва „Нова Зоря” о. Ігор Пелехатий, сотрудник церкви Різдва Христового м. Галич о. Володимир Кузюк та галицький мистець і краєзнавець Петро Перекліта. Першим місцем візитації стала дерев’яна церковця св. Параскевії XVIII ст. у с. Курипів. Саме у цьому селі у 60-80-х роках ХІХ ст. був парохом видатний релігійний та культурно-громадський діяч о. Рудольф Мох (16.04.1816 – 12.02.1892). Цього священика за непересічний талант ще при житті у літературних колах називали „галицьким Котляревським”, він був делегатом Головної Руської Ради 1848 р. та одним із засновників культурно-освітнього товариства „Галицько-Руська Матиця”. Але найбільше визнання священик здобув завдяки організації всеохопної боротьби з пияцтвом в Галичині. Сам Іван Франко назвав о. Р. Моха „одним із головних апостолів пропаганди тверезости між народом”. Отець Рудольф Мох похований на цвинтарі біля церковці, а поруч знаходиться дивом уціліла плебанія, де цей священик-просвітитель проживав. Вона перебуває у занедбаному, напівзруйнованому стані, потребуючи негайної реставрації. В оновленому приміщенні можна було б організувати музей о. Рудольфа Моха. Ця ідея вже понад п’ять років витає у повітрі, але заходи з її втілення так і не зрушили з місця. Віриться, що з візитом Владики Володимира ситуація зміниться і до 200-річчя о. Моха у 2016 році унікальний сакрально-музейний комплекс у Курипові таки буде створено. Наступною зупинкою Владики стали оглядини залишків князівської церкви св. Спаса, які також потребують негайної консервації. В інакшому випадку будуть втрачені назавжди. Особливе захоплення Єпископа Володимира викликала церква св. Пантелеймона з ХІІ ст. в с. Шевченкове – найстаровинніший і одинокий із збережених храмів Галицько-Волинського князівства. Він був і залишається зримим символом величі духа і лицарської слави стародавнього Галича – столиці наймогутнішої і найбільшої християнської держави середньовічної Європи. Останнім місцем єпископської візитації став скельний середньовічний монастир на околиці села Межигірці. Ця унікальна мегалітична споруда була прихистком для християн у часи нападів кочових племен, а також – чудовою монашою обителлю та природною фортецею перед чужинецькими наїзниками. Вона також потребує реставрації та збереження, а в майбутньому могла б стати одним з популярних паломницько-туристичних маршрутів. Після насиченого і багатого враженнями дня Владика Володимир подякував декану Галицькому о. мітрату Василеві Завірачу за чудову організацію поїздки та пообіцяв зробити все для того, щоб оглянуті перлини галицької старовини були належно збережені, залишалися назавжди окрасою Івано-Франківської Єпархії для сучасників і нащадків. о. Ігор ПЕЛЕХАТИЙ | 
