Середа, 22.05.2024, 08:18:54

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
 
Архів новин
Головна » 2023 » Травень » 17 » Не завжди солодкий смак материнства: як народжували наші прабабусі
09:53:03
Не завжди солодкий смак материнства: як народжували наші прабабусі

Подарувати життя новій людині – це і в наші часи нелегко, а в далекому минулому пологи були пов’язані з величезним ризиком. Інколи галицьким жінкам доводилось народжувати у справді екстремальних умовах. Крім того, існували певні упередження, пов’язані з вагітністю, які ізолювали майбутню маму від суспільного життя й активного спілкування. Незважаючи на такі складнощі, багатодітних сімей тоді було значно більше.

Алкоголь… для породіллі

У ХІХ ст. надто афішувати свій «пікантний» стан вважалося поганим тоном. До вагітності тоді ставилися з певною соромливістю, як і до всього, що пов’язано з сексуальністю. Ось що радив паням «при надії» давній порадник хороших манер: «Жінка, яка незабаром має стати матір’ю, не повинна бувати в світському товаристві, лише в родинному колі вона може прийняти запрошення на обід. Їй краще утриматися від походів до театру і здійснення візитів». Тоді незмінним атрибутом жіночого одягу був корсет, і вагітність зовсім не звільняла від його носіння. Щоправда, були спеціальні корсети для вагітних.

Пологи в ХІХ ст. зазвичай відбувалися вдома, в присутності «досвідчених» родичок чи сусідок. Професійних акушерок у Галичині тоді не вистачало. Баби-повитухи покладалися в основному на практичний досвід та різноманітні заклинання. Рівень гігієни теж залишав бажати кращого. Так, у 1866 р. повитухам перед обстеженням вагітної жінки  радили змащувати руки товстим шаром якогось жиру – олією, вершковим маслом чи свинячим салом. Особливо наголошувалося на тому, щоб вимити руки… після прийняття пологів.

У тодішній пресі знаходимо дивовижні способи вирішення передпологових проблем. Так, одна повитуха підвісила вагітну жінку донизу головою, щоб змінити положення плоду в її утробі. Водночас серед повитух траплялися й справді талановиті спеціалісти, які рятували життя жінкам та новонародженим дітям у багатьох складних випадках.

Допологова діагностика в ХІХ ст. була на дуже низькому рівні, лікарі мало знали про розвиток плоду і запобігання можливим проблемам. У середині ХІХ ст. з Франції до Австрійської імперії прийшов новий метод – вислуховування стетоскопом серцебиття плоду в утробі матері. Це дозволило точно діагностувати завмерлу вагітність і своєчасно переривати її, не чекаючи небезпечних для життя матері ускладнень. Як і до всіх інших досягнень медицини, доступ до цього методу першими отримали представники вищих кіл суспільства.

Після народження дитини починалися візити до молодої матері. Приходили рідні, сусіди, друзі – кожен заглядав до колиски, вітав молодих батьків, намагався дати добру пораду. Іноді такі візити перетворювалися на шумне свято, під час якого молоді матері вживали алкоголь. Лише в другій половині ХІХ ст. лікарі почали критично висловлюватися щодо таких звичаїв. Крім шкоди вживання алкоголю, численні гості могли принести в дім якусь інфекцію. Як зазначали порадники кінця ХІХ ст., «інколи під час хрестин гості багато п’ють, що призводить до сварок і бійок, що може бути небезпечним для молодої матері й дитини. Тому краще відкласти це святкування на пізніший час».

Пригоди акушерок

На початку ХХ ст. у Станиславові працювали як мінімум чотири «екзаменовані» акушерки, що приймали пологи. Одна з них, Антоніна Пельчарська, в 1909 р. розмістила в газеті «Кур’єр Станиславівський» рекламу своїх послуг. Із цього оголошення не одразу й зрозумієш, чим займалась його авторка: «Пані у хворобі знайдуть дбайливу турботу і допомогу». Акушерка Пельчарська мешкала на вул. Сапєжинській, 35 (нині вул. Незалежності) на другому поверсі флігеля. Вона за невелику додаткову винагороду навіть погоджувалась виїжджати до породіль із навколишніх сіл. Свої послуги пропонували й дипломовані акушерки Альбіна Ярема, що проживала на вул. Роґуського (тепер вул. Пилипа Орлика) та Малґожата Куля, чий прийомний покій знаходився на вул. Казимирівській, 120 (тепер вул. Мазепи).

У вересні 1918 р. на другому поверсі станиславівської ратуші відкрилася «порадня для незаможних матерів». Тут матері, які мали дітей до двох років, могли безкоштовно отримати медичну консультацію, ліки й необхідні гігієнічні засоби для малюка.

Була в ті часи й акушерка, яка справді ввійшла в історію. Щоправда, не завдяки своїм медичним умінням. 18 грудня 1909 р. сталося вбивство у Княгинин-Гірці (нині район вулиць Миру і Привокзальної). Було задушено Етті Земель, старшу жінку, власницю невеликої крамнички. В убивстві одразу ж запідозрили 48-річну Анну Немцову та її 34-річного коханця Теодора Устинського. Анна час від часу приходила прибирати в домі старенької, а того дня саме залишилась у неї ночувати. Помешкання пограбували, а Немцова пізніше ще й намагалася продати деякі речі покійної, чим остаточно виказала себе. Вбивцю засудили на 20 років ув’язнення й відправили до жіночої тюрми у Львові. Але через певний час вона втекла з тюрми, оселилась у Павлівці під Станиславовом, де працювала… акушеркою й приймала у місцевих жительок пологи. Поліція ледве натрапила на слід акушерки-вбивці й знову доставила її до львівської тюрми.

Екстремальні пологи

У Галичині траплялося немало випадків екстремальних пологів. Так, у березні 1909 р. в родині селянина Станиславівського повіту Олекси Гелемея народилися трійнята – два хлопчики й дівчинка. Такі пологи в ті часи були справжнім екстримом, але діти народилися здоровими і їхня мама теж почувалася задовільно.

Цікавий випадок стався у вересні 1887 р. під Галичем. Місцева селянка народила сина, а через 19 днів після пологів вирушила до церкви. По дорозі додому вона відчула біль і невдовзі… знову народила, цього разу доньку. Преса писала, що це надзвичайно рідкісний випадок, щоб народження близнят відбулося з такою великою перервою.

У 1900 р. одна 28-річна львів’янка народила дитину просто в кінному трамваї, а в 1909 р. ще одна галицька селянка розродилася під парканом військових казарм. Вона прийшла у гості до чоловіка-військового, і в неї раптово почалися пологи.

У січні 1935 р. станиславівський постерунковий поліцейський Винявський побачив на вул. Казимирівській (тепер вул. Мазепи) жінку, яка сиділа на землі й аж корчилась від болю. Виявилося, що в неї були перейми. Поліцейський повіз жінку до лікарні на таксі, але дорогою мусив прийняти пологи. Черговий лікар шпиталю надав породіллі й новонародженій дитині першу допомогу.

«Пологовий санаторій» доктора Ґутта

Повноцінне пологове відділення, чи як тоді казали, «пологовий санаторій»,  у Станиславові запрацювало при клініці доктора Ґутта з 1926 р., а в 1927 р. відкрилося ще й хірургічне. Як повідомляє реклама, в «пологовому санаторії» було два види палат: одноособова, що коштувала 200 злотих за десять днів, включаючи харчування і лікарську опіку, і палата на дві особи по 150 злотих. Лікарські операції коштували від 20 до 100 злотих. Майбутні матусі могли лягти в клініку завчасно і очікувати на пологи під дбайливим наглядом усього за 10 злотих на добу. У відділенні існували поняття «нормальні» пологи і «ненормальні» – тобто ті, які проходили з певними ускладненнями. За «ненормальні» пологи, відповідно, доводилося платити більше. Майбутня породілля мала можливість вільно обирати лікаря, який прийматиме пологи й спостерігатиме за її станом здоров’я. Подзвонити у клініку можна було за номером 334. У середині тридцятих років з Ґуттом велися напружені переговори про викуп державою приміщення клініки. Лікар довго не погоджувався, але фінансова криза змусила його продати санаторій влітку 1939 р. Туди перемістилась польська гімназія з вулиці Казимировської (нині вул. Мазепи, 20). Тепер у будівлі, де колись розміщувалася клініка Ґутта, знаходиться фтизіопульмонологічний центр.

Власник клініки, доктор Ян Ґутт, був унікальною особистістю. Він народився в 1886 р., у Станиславові з’явився в 1920 р. як зв’язковий офіцер французько-англійської миротворчої місії у Східній Галичині. Він відразу зачарував найзаможнішу наречену Станиславова – Ізабеллу, доньку комісара міста Антонія Стиґара. Ґутт полюбив не лише гарну Ізабеллу, а й Станиславів, тож вирішив залишитися тут назавжди. До свого поселення в Станиславові він перебував у Швейцарії, де вивчав медицину в Цюріхському університеті. Щоб заробити на навчання, виступав борцем на циркових аренах, але боровся в масці, щоб в університеті про це ніхто не довідався. Після закінчення навчання пройшов спеціалізацію в галузі акушерства й гінекології в швейцарських клініках, згодом працював асистентом у своїй спеціалізації в Паризькому університеті. В 1939 р. лікар був мобілізований і працював у військовому шпиталі, а за «перших совітів» повернувся до роботи у своїй спеціалізації.

На початку серпня 1941 р. Ґутта арештували німці. За однією версією, його стратили разом із представниками польської інтелігенції в Чорному лісі. За іншою – він під час допиту вдарив шефа станиславівського гестапо Ганса Крюґера, і його розірвали сторожові вівчарки.

Як бачимо, давня медицина не могла навіть мріяти про досягнення сучасності. Незважаючи на це, в далекому минулому в нашому місті працювали справді талановиті спеціалісти, які допомогли народитися на світ не одному поколінню мешканців Станиславова.

Олена БУЧИК


Переглядів: 63 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024