«…Не встигли, не пошанували, не вберегли…» - дуже часто такі слова говорять про людей, які відійшли у вічність, але в багатьох випадках подібну аналогію можна застосувати щодо пам’яток культурної спадщини, котрі могли бути збережені, але через певні обставини втрачені (хоча можливості для їхньої подальшої передачі наступним поколінням існували).
Місто Галич має такі випадки в своїй нещодавній історії – це руйнація кенаси караїмів в 1985 р. (до проголошення Незалежності України залишалося зовсім не багато), втрата (крадіжка) придорожньої скульптури Яна Непомуцена (90 – ті роки ХХ ст.), розбір будинку в якому проживала родина Гузарів (в 1998 р., вже в період власної державності).
Саме слова про брак часу і активності щодо збереження пам’яток актуальні відносно нещодавньої знахідки – картуша з ангелами з будинку, який відомий як «дім Гузарів».
Mарія Рипан, правнучка Лева Гузара, племінниця Блаженнішого Любомира Гузара відреагувала на цю приємну і неочікувану подію так: «…Щиро дякую за приємну несподіванку! З цікавістю і вдячністю читала Вашу статтю про страченого ангела! …Нині побачила де той картуш ангела прикращав дім! Ніколи не знала про цей деталь! Класична будова і все, що я знала. Чудова будівля!! Як хтось міг відважитися знести, особливо як вона була деклярована історичною пам'яткою є неподумання! Цікава, як далі буде!...».
Окрім її реакції, були й інші – мешканці міста пригадували про сам факт ліквідації будинку, називали прізвища причетних, долю будівельних матеріалів після розбору дому. Це тема окремого матеріалу.
Одночасно з цим було цікаве повідомлення від Артура Піруса (учасника бойових дій, громадського діяча, депутата ТГ). Він додав неочікувану інформацію щодо нововіднайденого картушу: «…Не знав історію цієї чудової ліпнини. Проте, зробив фото 9 березня 2021 року, вдячний за історію та за те що віднайшли…».
Таким чином, на підставі його повідомлення та фотофіксації, можемо ствердити, що ще за півтора роки до цьогорічної знахідки (листопад 2022 р.) на місці збереження (переховування) картушу було значно більше елементів архітектурної оздоби будинку, ніж ми побачили в цьому році.
Зокрема, в березні 2021 р. ще було наявне погруддя ангела (з лівої сторони цілісної композиції) та додаткові деталі ліпнини. Це підтверджує припущення подане в попередньому матеріалі, що швидше всього, на горище однієї з будівель старої районної лікарні було занесено цілісний картуш, який згодом міг бути знищеним неповнолітніми відвідувачами закинутого комплексу. Виглядає, що багато «відвідувачів» (легальних і нелегальних) закинутої будівлі бачили цю скульптуру, проте або не знали її історії, або були байдужими до неї, тому інформація про цей об’єкт з минулого нашого міста дійшла до нас з запізненням, а відповідно з втратами.
Ймовірно, ці частини все ж можуть перебувати досі на місці знахідки – тож актуальність подальших пошуків не втрачена…
Фотоповідомлення нашого дописувача є водночас і добрим, і сумним. З одного боку ми бачимо зблизька, як виглядала скульптура ангела (досі зображення були переважно дрібного масштабу), а з іншого – констатуємо те, що можливо вже безповоротно втрачено.
На даний час відносно вцілілих елементів багато залежатиме від роботи реставраторів. Вони мають збережені частини картуша і за доцільності можуть відтворити втрачені елементи (при допомозі наближеного масштабування втрачених елементів за фотографіями).
Фактично, є три варіанти щодо знайденої скульптурної оздоби:
- консервація наявної композиції в такому вигляді, як вона є;
- відтворення втрачених елементів з додаванням їх до цілості і подальше фарбовування в один колір;
- відтворення втрачених елементів з додаванням їх до цілості, проте збереження відмінності в фарбуванні частин (автентичні будуть в одному кольорі, додані новотвори в іншому).
В будь якому випадку, роботи достатньо – але її результат міг би стати гарним подарунком місту до його чергової річниці з часу першої літописної згадки (в 2023) і одночасного переміщення картуша для огляду на місце його постійного експонування та зберігання.
Одночасно з цим, завдяки поширенню новини та силі спілкування, звертаємося до містян Галича: якщо вам щось відомо про долю втрачених частин картуша, чи маєте якісь інші знахідки – інформуйте про них науковців! Збережімо все, що має відношення до історії нашого міста.
В цьому контексті також висловлюємо сподівання, що органи місцевого самоврядування докладуть всіх зусиль для збереження ще одного об’єкту культурної спадщини нашого міста – колишнього будинку римо – католицької плебанії (вул. Ярослава Осмомисла, 3).
В іншому випадку, за словами одного відомого пам’яткоохоронця, архітектора та археолога (прізвище не подаємо), перетин вулиць Ярослава Осмомисла та Івана Франка стане галицькою «Чорнобаївкою» відносно знищення пам'яток історії містобудівництва (на даний час там розібрані житлові будинки Яновичів та «дім Гузара», під загрозою будівля колишньої плебанії).
Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України | 
