В центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулась презентація книжки «Ольга-Олександра» Оксани Тебешевської — заслуженої вчительки України, членкині Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, поетеси, просвітянки, громадської діячки.

Під час презентації Оксана Тебешевська розповіла про свою дорогу до Ольги Дучимінської, відвідини ліцею імені Ольги Дучимінської у селі Тяпче, про нові штрихи до біографії славної краянки. Авторка зазначила, що книга ілюстрована світлинами, частина з яких публікується вперше. Життєву дорогу Ольги Дучимінської з радощами дитинства і юності, з колючими дротами Сибіру й постійними переслідуваннями радянським режимом, творчу і громадську діяльність, її листування чи то з друзями, чи з онуком, Оксана Тебешевська подає читачам у поетичному слові, розповіли в Калуській центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка.

Ольга Дучимінська — неординарна особистість. Вона мала дивовижну здатність відроджуватися зі своїх трагедій знову до прекрасного і ще незвіданого життя. Її письменницька спадщина — лише вузеньке віконце до таємниць внутрішнього світу цієї жінки. До нової книжки Оксани Тебешевської увійшли два твори – поема «Ольга-Олександра» та есей «Мої дороги до Ольги Дучимінської». За допомогою власної уяви письменниця ретроспективно відтворює біографію Ольги-Олександри Дучимінської, яка оздоблена високим, майстерним поетичним словом. Сторінки її життя щасливі та сумні, моментами трагічні, однак наснажені особливою вірою у життя і торжество справедливості.

Усе своє життя Ольга Дучимінська присвятила служінню людям і Україні. Жертвувала свій час як народна вчителька в різних школах Галичини. У воєнні роки письменниця рятувала євреїв, ризикуючи власним життям. 23 листопада 1949 року 66-літню Дучимінську заарештували у сфабрикованій справі вбивства письменника Ярослава Галана. Спочатку два роки вʼязниці, а потім сім років сибірських таборів ГУЛАГу. Була засуджена на 25 років, але після смерті Сталіна скоротили термін до десяти. Навіть після звільнення, вона зазнала переслідувань.

24 вересня 1988 року Ольга Дучимінська померла. Реабілітована посмертно 27 листопада 1992 року.

За довгі роки творчості (1905-1988) окремими виданнями при житті вийшли лише збірка поезій «Китиця незабудьків», нарис «Наталія Кобринська як феміністка» і невелика повість «Еті». На Прикарпатті вона навчалась, учителювала, працювала журналісткою… Похована на кладовищі у Чукалівці.

На презентації звучало багато поетичних рядків з уривків презентованої книги, які авторка цікаво коментувала. Оксана Тебешевська підготувала також цікаві фотоматеріали, які розповідали про життєвий і творчий шлях Ольги Дучимінської та про свої подорожі під час дослідження та презентації цієї книги. На заході були присутні калуські літератори, учні 9-го та 10 класів ліцею №3 та багато шанувальників книги та бібліотеки. Своїми думками про почуте поділилися калуські поети Іван Ткачик, Богдан Сімків, викладач української мови та літератури калуського ліцею №3 Оксана Яворська. Авторка подарувала свої книжки для улюблених читачів.